Мертвоїди — Вікіпедія
Мертвоїди | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Subfamilies | ||||||||||||||||
Nicrophorinae (Kirby[en]) (1837) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Мертвоїди (Silphidae) — родина жуків, що складається приблизно з 200 видів. Поширені на усіх материках, але в основному в країнах Північної півкулі, в зоні помірного клімату.
Мертвоїди дуже різноманітні за виглядом, забарвленням і розмірами. Довжина тіла варіює від 6 до 40 мм. Характерні 11-членикові вусики, що товщають на кінці або з вираженою булавою. Крила неперисті, покриті надкрилами. Надкрила покривають усе черевце (підродина Silphinae) або злегка укорочені (підродина Nicrophorinae). Найвідоміші представники родини — жуки-могильники виділяються чорно-помаранчевим візерунком на надкрилах. Деякі види — тьмяно-темні і чорні. Формула лапок 5-5-5.
Личинки у мертвоїдів плоскі і рухливі, схожі на мокриць.
Більшість видів родини — хижаки або живляться падалю як у стадії імаго, так і в личинковій стадії. Звідси їх народна назва у багатьох мовах. Деякі види окрім падалі поїдають живих слимаків і равликів: наприклад Silpha perforata і Silpha obscura, а також Ablattaria, що мешкають на Кавказі і в Південній Європі. Такі види, як Phosphuga atrata і Xylodrepa quadripunctata — виключно хижаки. Є і рослиноїдні види, що сильно шкодять буряку, городнім і іншим рослинам, поїдаючи сходи і листя.
- Мертвоїди // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Г. В. Николаев, В. О. Козьминых Мертвоеды (Silphidae)
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |