The Band — Вікіпедія

англ. The Band
Боб Ділан та The Band у 1974
Боб Ділан та The Band у 1974
Основна інформація
Жанркантрі - рок, американа, фольк-рок
Роки1964—1977, 1983—1999
КраїнаСША США
Канада Канада
МістоТоронто, Онтаріо, Канада
МоваАнглійська
ЛейблCapitol, Rhino, Warner Bros.
СкладРічард Мануель (1968—1977, 1983—1986)·
Гарт Хадсон (1968—1977,1983-1999)·
Рік Данко (1968—1977 1983—1999)·
Роббі Робертсон (1968—1977)·
Левон Гелм (1968—1977, 1983—1999)·
Джон Саймон (1968—1977)·
Ерл Кейт (1983—1985)·
Ерні Кейт (1983—1985)·
Джим Вейдер (1985—1986)·
Бадді Кейдж (1986—1989)·
Річард Белл (1992—1999)·
Біллі Престон (1991).

The Band у Вікісховищі

The Band (укр. «Ансамбль») — канадсько-американський рок-гурт, активний у період 1960-1978 років та у 1983-1999. Гурт грав блюзову, фольк-рокову та кантрі-рок музику. Тривалий час гурт супроводжував виступи Боба Ділана, а з 1968 почав випуск власних альбомів.

У 1989 році гурт потрапив до канадської «Зали слави музики»[1], а у 1994 до Зали слави рок-н-ролу[2]. Дві пісні цього гурту — «The Night They Drove Old Dixie Down» та «The Weight» потрапили до списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone. 2008 року гурт здобув премію Grammy Lifetime Achievement Award. Один із засновників гурту Рік Данко (Richard Clare «Rick» Danko) мав українське походження.

Історія гурту

[ред. | ред. код]

Гурт «The Band» був створений у 1968 році в Торонто (Онтаріо). Першими учасниками були Рік Данко, Гарт Гадсон, Річард Мануель, Роббі Робертсон та Левон Гелм. До створення власного гурту з 1959 по 1963 вони акомпанували виконавцю рокабілі Ронні Гокінсу. Їх гурт мав назву The Hawks (укр. Яструби) В 1964 році вони відокремились від Гокінса та випустили декілька синглів. Припинивши співпрацю з Гокінсом гурт недовго виступав під назвою Levon Helm Sextet.

У 1965 році вийшов їх синґл на лейблі «Ware Records» під назвою «The Canadian Squires».

Влітку 1965 Боб Ділан шукав резервний гурт для свого першого туру по США. Почувши виступ гурту, Ділан запропонував співпрацю Робертсону та Гелму. Після двох спільних концертів з Бобом Діланом, Робертсон та Гельм заявили про свою відданість гурту «The Hawks» та сказали, що співпрацюватимуть з Діланом тільки, якщо до них приєднаються інші учасники гурту. Боб Ділан пристав на їх умови. З ним The Hawks зіграли декілька концертів починаючи з вересня 1965 — по травень 1966. У співпраці з Діланом «The Hawks» також записали сингл «Can You Please Crawl Out Your Window». У жовтні 1967 року The Hawks завершили співпрацю з Діланом і розпочали писати власні пісні. В них все ще не було остаточної назви гурту[3].

Річард Мануель неодноразово заявляв, що вони хотіли назватись «Honkies» або «Crackers», але на ці назви їх лейблом було накладено вето. 1969 року Rolling Stone назвав їх «гуртом з Big Pink». Проте гурт зупинився на назві «The Band». Їхній перший альбом «Music from Big Pink» (1968) отримав схвальні відгуки. Він містив три композиції написані у співпраці з Діланом — «Tears of Rage», «This Wheel's on Fire», «I'll Be Released» та композицію «The Weight»[4].

Перший живий виступ гурту відбувся в Університеті Стоні Брук (англ. Stony Brook University) навесні 1969 року. Того ж літа вони виступили на фестивалі в Вудстоці. Проте їх виступ не було включено до знаменитого фільму Вудстока через юридичні суперечності.

1969 року гурт виступав з Діланом на UK Isle of Wight Festival. Декілька пісень з цього виступу було включено до альбому Боба Ділана «Self Portrait». Того ж року вони здійснили поїздку до Лос-Анджелеса з метою запису свого наступного альбому The Band (1969). Гурт отримав схвальні відгуки від журналу «Rolling Stone»[5].

12 січня 1970 року The Band з'явились на обгортці журналу Time[6]. Наприкінці грудня 1971 The Band записали концертний альбом "Rock of Ages", який вийшов влітку 1972 року.

1973 року вони випустили "Moondog Matinee" альбом старих пісень, написаних не учасниками гурту. 28 липня 1973 року гурт взяв участь у легендарному концерті Summer Jam at Watkins Glen. Саме на цьому заході пішли чутки про можливий тур гурту з Бобом Діланом, що в той час переїхав в Малібу (Каліфорнія). 1974 року The Band зіграли 40 концертів в Північній Америці в рамках свого спільного турне з Діланом. Пізніше вийшов концертний альбом "Before the Flood"[7].

В 1975 році гурт записав і випустив альбом Northern Lights — Southern Cross у своїй новій студії Shangri-La. Всі 8 пісень з альбому були написані Робертсоном.

1976 року Роббі Робертсон заявив, що втомився гастролювати. Після скасування концертів через важку травму шиї Річарда Мануеля під час катання на човні в Техасі, Робертсон закликав гурт припинити своє існування. Учасники гурту задумалися про прощальний концерт, знаний як «The Last Waltz» (укр. Останній вальс)[8]. 1977 року The Band випустили свій сьомий студійний альбом «Islands».Це був останній альбом з оригінальним складом гурту. Того ж року гурт співпрацював з кантрі-співачкою Emmylou Harris («Evangeline») та гуртом The Staple Singers («The Weight»).

1983 після перерви у своїй кар'єрі «The Band» вирішили продовжити виступати та записувати пісні хоча й без Роббі Робертсона. 4 березня 1986 року після виступу в Winter Park (Флорида) Річард Мануель покінчив життя самогубством у віці 42 років. Він багато років страждав від наркоманії та алкоголізму[9]. Після його смерті у гурту з'явився новий учасник Стен Сцелест, який невдовзі також помер. Пізніше замість нього з гуртом виступав Річард Белл.

В жовтні 1992 «The Band» з'явились на концерті присвяченому 30-тій річниці діяльності Боба Ділана в Нью-Йорку, де вони виконали свою версію пісні «When I Paint My Masterpiece». 1993 гурт випустив свій восьмий студійний альбом «Jericho». The Band виступали разом з Ронні Гокінсом, Бобом Діланом та іншими музикантами на інавгураційній вечірці президента США Білла Клінтона[10].

1996 року The Band записали альбом «Not Fade Away». Вони також випустили ще два альбоми: «High on the Hog» (1996) та «Jubilation» (1998). Альбом «Jubilation» містив також записи виступів Еріка Клептона та Джона Гайятта[en], що приєднались до гурту як гості[11]. 10 грудня 1999 року Рік Данко помер уві сні[12]. Йому було 56 років. З його смертю The Band розпались назавжди.

Учасники гурту

[ред. | ред. код]

1968—1977

[ред. | ред. код]

1983—1985

[ред. | ред. код]

1985—1986

[ред. | ред. код]

1986—1989

[ред. | ред. код]

1990—1991

[ред. | ред. код]

1992—1999

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва альбому
1968 Music from Big Pink
1969 The Band
1970 Stage Fright
1971 Cahoots
1973 Moondog Matinee
1975 Northern Lights — Southern Cross
1977 Islands
1993 Jericho
1996 High on the Hog
1998 Jubilation
Рік Назва альбому
1974 Before the Flood
1974 Planet Waves
1975 The Basement Tapes
1998 The Bootleg Series Vol. 4: Bob Dylan Наживо 1966, The «Royal Albert Hall» Concert
Рік Назва альбому
1972 Rock of Ages
1978 The Last Waltz
1995 Live at Watkins Glen
2002 The Last Waltz (Box set)
2010 Live in Tokyo 1983 (з the Cate Brothers Band)
2013 Live at the Academy of Music 1971
2014 Carter Barron Amphitheater Washington DC, July 17th, 1976
2015 Palladium Circles: The Classic NYC Broadcast 1976
2015 And Then There Were Four: FM Broadcast, Chicago 1983
Рік Назва синглу
1965 Uh-Uh-Uh
1965 Leave Me Alone
1965 The Stones I Throw
1965 He Don't Love You (and He'll Break Your Heart)
1968 Go Go Liza Jane
1968 He Don't Love You (and He'll Break Your Heart)
1968 The Weight
1968 I Shall Be Released
1969 Up on Cripple Creek
1969 The Night They Drove Old Dixie Down"
1970 Rag Mama Rag
1970 The Unfaithful Servant
1970 Time to Kill
1971 Strawberry Wine (France)
1971 The Shape I'm In
1971 Life Is a Carnival
1971 The Moon Struck One
1972 Don't Do It
1972 (I Don't Want to) Hang up my Rock'n Roll Shoes
1973 Rag Mama Rag
1973 Caledonia Mission
1973 Ain't Got No Home
1973 The Great Pretender
1973 Third Man Theme
1974 On a Night Like This (з Бобом Діланом)
1974 Something There Is About You (з Бобом Діланом)
1974 Most Likely You Go Your Way (And I'll Go Mine) (з Бобом Діланом)
1975 Twilight" (US)/"The Weight (UK)
1976 Ring Your Bell (UK)
1976 Ophelia
1976 Georgia On My Mind
1977 Right as Rain
1978 Theme from the Last Waltz
1978 Out of the Blue (US/Canada)
1984 Rag Mama Rag (UK)
1993 Remedy
1993 Atlantic City
1994 Remedy (live)/Blind Willie McTell (live)
1996 Stand Up
1996 Free Your Mind

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Canadian Music Hall of Fame [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. THE ALLMAN BROTHERS BAND [Архівовано 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] «Rockhall.com» (англ.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Гурт «The Band» - енциклопедія Britannica (англ.)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. RICHARD MANUEL, 40, ROCK SINGER AND PIANIST. The New York Times. 6 березня 1986. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. THE BAND'S RICK DANKO FOUND DEAD AT HOME [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. John Simon on the Band, fixing The Last Waltz and taking credit: Something Else! Interview [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. а б The Cate Brothers' Bio [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], crazycajunmusic.com (англ.)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 14 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 29 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 29 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 14 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 29 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]