Дрізд гаїтянський — Вікіпедія

Дрізд гаїтянський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Дрізд (Turdus)
Вид: Дрізд гаїтянський
Turdus swalesi
(Wetmore, 1927)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Turdus swalesi
Віківиди: Turdus swalesi
EOL: 45510234
ITIS: 563615
МСОП: 22708955
NCBI: 411552

Дрізд гаїтянський[2] (Turdus swalesi) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік острова Гаїті.

Довжина птаха становить 26 см. Голова і верхня частина тіла чорнуваті, горло біле, верхня частина грудей сіруваті, нижня частина грудей і боки руді, живіт білий. Дзьоб оранжевий, навколо очей оранжеві кільця.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гаїтянські дрозди живуть в густому підліску вологих гірських широколистяних лісів, місцями в гірських соснових лісах з густим підліском, переважно на висоті до 1300 м над рівнем моря. Зокрема, вони трапляються в Національному парку Ла-Візіт. Гаїтянські дрозди живляться дощовими червами, комахами і плодами, яких шукають на землі. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо чашоподібне, відносно велике, робиться з маху, розміщується в чагарниках або на невисокому дереві. В кладці 2-3 яйця.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гаїтянських дроздів становить від 740 до 11500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Turdus swalesi. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Raffaele, Herbert; James Wiley, Orlando Garrido, Allan Keith & Janis Raffaele (2003) Birds of the West Indies, Christopher Helm, London.