Європейський суд аудиторів — Вікіпедія
Європейський суд аудиторів (Європейська палата аудиторів), (англ. European Court of Auditors - ECA) — з 1992 року (Маастрихтський договір) інституція Європейського Союзу, що перевіряє законність і правильність прибутків і видатків Європейського Союзу згідно з бюджетом, а також оцінює управління фінансами.
Результатом реформ ЄЕС в 1970-х роках став Договір про реформування бюджетного процесу 1975р.
Починаючи з 1977 року в Люксембурзі розпочав роботу Суд Аудиторів, персонал становить близько 550 працівників.
Суд включає по одному представнику від кожної держави-члена, 27 станом на 2022 рік.
Представники призначаються на шість років Радою ЄС, за згодою з Європейським Парламентом.
Зі свого складу члени обирають на 3 роки Голову, з правом повторно переобрання.
Вибори проводяться шляхом таємного голосування серед претендентів на дану посаду. До його обов'язків входить скликати й очолювати засідання Суду, а також надавати гарантії щодо реалізації прийнятих рішень та успішного ведення справ. Голова Рахункової палати також представляє суд і призначає свого представника в позовному порядку.
З 2007 по 2017 головою Європейського суду був обраний португалець Vítor Manuel da Silva Caldeira. Його попередниками були: британець Норман Прайс (Sir Norman Price), ірландець Майкл Мерфі (Michael Murphy), француз П'єр Лелон (Pierre Lelong), уродженець Люксембургу Марсел Март (Marcel Mart) та інші.
Нинішнім президентом є Тоні Мерфі (з Ірландії), який вступив на посаду 1 жовтня 2022 року. Він змінив Клауса-Хайнера Лене (Німеччина), обраного в 2016 році.
З огляду на суттєве зростання кількості членів СА після розширення Євросоюзу, для підготовки певних звітів і позицій Суд, згідно з Ніццьким договором, отримав право створювати «палати» з кількох членів. Робота СА здійснюється в 5 постійних контрольних палатах (камерах).
Генеральний секретар є найстаршим співробітником ECA. Призначений на 6-річний термін з можливістю поновлення, він відповідає за управління персоналом ECA та адміністрування ECA. Крім того, Генеральний секретар відповідає за бюджет, переклад, навчання та інформаційні технології. Нинішнім генеральним секретарем є Захаріас Коліас (з Греції) з 2021 року.
- Всі інституції ЄС, і будь-які установи, які оперують коштами від імені ЄС, а також державні ревізійні органи чи урядові відомства мусять надавати документи на запит Суду аудиторів (СА).
- За потреби Суд аудиторів може вивчати документи: «на місці в інших інституціях… та державах-членах» або «в приміщенні будь-якого органу, що управляє коштами від імені Спільноти та будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримувала гроші з бюджету» (стаття 248.3 Договору про заснування Європейської Спільноти).
- Результати своїх досліджень оприлюднює у вигляді звітів — регулярних річних та спеціальних тематичних. Крім того, за законом, перш ніж ухвалювати фінансові й антишахрайські законодавчі акти, Рада запитує думку Суду аудиторів.
- Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству
- Європейський суд (ЄС)
- Європол
- Прокуратура Європейського Союзу
- Європейський суд аудиторів //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
- [[https://web.archive.org/web/20160730032546/http://cyclop.com.ua/content/view/1073/58/1/5/#10834 Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] Європейський суд аудиторів] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Офіційний сайт
- Глосарій термінів Європейського Союзу [Архівовано 18 квітня 2007 у Wayback Machine.]