Єрмілов Сергій Федорович — Вікіпедія

Єрмілов Сергій Федорович
Народився	16 листопада 1958(1958-11-16) (65 років) Актюбінська область, Казахська РСР, СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Партія	незалежний політик
Нагороди	Знак «Шахтарська слава»

Сергій Федорович Єрмілов (нар. 16 листопада 1958, с. Магаджан, Новоросійський район Актюбінської області — зараз у складі міста Актобе, Казахстан) — український політик, державний діяч, фахівець у галузі енергетики й енергозбереження.

Міністр палива та енергетики України (2000—2001, 2002—2004).

Голова Національного аґентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (2009—2010).

• Київський політехнічний інститут, 1982, інженер-механік, спеціальність «Парогенераторобудування».

• Національна академія управління, 1999, маґістр з фінансового менеджменту.

Вересень 1975 — серпень 1976 — транспортний робітник тресту «Київміськбуд-2».

Вересень 1976 — червень 1982 — студент Київського політехнічного інституту.

Червень 1982 — червень 1984 — служба в лавах Радянської Армії.

Серпень 1984 — червень 1989 — машиніст-обхідник, ст. інженер з експлуатації, інженер III категорії турбінного цеху Дирекції будівництва Кримської АЕС.

Червень 1989 — лютий 1992 — машиніст-обхідник газотурбінного обладнання, інженер I категорії газотурбінної електростанції «Тенґіз», ВО «Союзтрансенерго».

Березень 1992 — грудень 1996 — інженер I категорії, начальник виробничо-тех. відділу, заст. гол. інженера — нач. виробничо-тех. відділу, гол. інженер Дирекції будівництва Кримської ТЕС.

Грудень 1996 — листопад 1997 — директор дочірнього підприємства «Східнокримська енергетична компанія».

Листопад 1997 — липень 1999 — Голова правління — директор Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Крименерго».

Червень 1999 — січень 2000 — Перший заступник Міністра енергетики України^[1][2].

Березень 2000 — липень 2000 — радник Прем'єр-міністра України^[3][4].

13 липня 2000 — 6 березня 2001 — Міністр палива та енергетики України в уряді Віктора Ющенка^[5][6].

Грудень 2001 — листопад 2002 — радник Міністра палива та енергетики України.

30 листопада 2002 — 5 березня 2004 — Міністр палива та енергетики України в уряді Віктора Януковича^[7][8].

2004—2009 — директор ТОВ «Інститут проблем екології та енергозбереження».

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від ПЕП «ЕКО+25 %», № 2 в списку^[9].

15 квітня 2009 — 31 травня 2010 — голова Нац. аґентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів^[10][11].

Державний службовець 1-го рангу (2009)^[12].

• Заслужений енергетик СНД.
• Орден Дружби (2003, РФ).
• Медаль «Незалежність України» (2003, Міжнар. акад. рейтинг популярності і якості «Золота фортуна»).
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ст.
• Знаки «Шахтарська слава» III, II ст.
• Почесна грамота КМ України (серпень 2004)^[13].

Дружина Лариса Миколаївна; сини Павло (1982) і Олексій (1986).

• Політична Україна сьогодні [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]