Гральний бізнес в Україні — Вікіпедія

Азартні ігри
Азартні ігри за країнами та територіями
Готель "Золота пава", колишнє казино в Береговому на Закарпатті. Побудовано 1912 року
Україна
Австралія та Океанія
Нова Зеландія
Європа
Австрія Албанія Бельгія Болгарія Велика Британія ( Гібралтар, Північна Ірландія, Уельс, Шотландія) Вірменія Естонія Данія Ірландія Іспанія Італія Косово Латвія Литва Мальта Монако Нідерланди ( Кюрасао) Норвегія Португалія Румунія Словаччина Україна Фінляндія Франція Чехія Швейцарія Швеція
Азія
Азербайджан Бангладеш В'єтнам Індія Іран Казахстан Камбоджа КНР ( Гонконг, Макао) ОАЕ Пакистан Південна Корея Росія Сінгапур Таїланд Тайвань Філіппіни Японія
Південна Америка
Аргентина Бразилія Колумбія Уругвай Чилі
Північна Америка
Канада Мексика Панама США ( Каліфорнія, Мічиган, Пуерто-Рико, Племінні казино)
Африка
Ангола Кенія Малаві Нігерія ПАР Танзанія
п о р

Гра́льний бі́знес в Україні був незаконним з 2009 року до серпня 2020 року^[1][2]. Вона пов'язана з казино, інших гральних місць (домів), букмекерських контор, тоталізаторів, гральних автоматів з грошовим або майновим виграшами, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій формі — поза банківськими установами або у майновій формі на місці. Казино, інші гральні місця (домівки) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів).

У серпні 2020 року в Україні набув чинності закон про легалізацію азартних ігор, згідно з яким, на території країни дозволялася організація азартних ігор у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконюються зали ігрових автоматів та покер^[3].

За даними тодішнього Генпрокурора Руслана Рябошапки, за кожним гральним бізнесом стоїть прокурор або поліцейський^[4].

Докладніше: Історія азартних ігор в Україні

У 1991 році в Києві було відкрито перше легальне казино, що стало початком розвитку грального бізнесу в Україні^[5]. У 2009 році, через зростання рівня ігрової залежності та відсутність належного регулювання, азартні ігри були заборонені, що призвело до активізації нелегальних гральних закладів та букмекерських контор^[6][7][8][9]. У 2020 році розпочався процес легалізації грального бізнесу, що сприяло збільшенню податкових надходжень до державного бюджету^[10][11]. У 2023 році були прийняті нові законодавчі норми, що посилили контроль за діяльністю грального бізнесу, а до 2024 року податкові надходження від цього сектору значно зросли^[12][13][14].

22 грудня 2014 року Верховна Рада України зареєструвала проєкт закону щодо регулювання діяльності казино^[15]. Метою закону є легалізація ігорного бізнесу в окремих ігорних зонах та продаж ліцензій для ігорного бізнесу. 23 грудня на голосуванні рішення щодо проєкту не було прийняте^[16].

У жовтні 2019 року Верховна Рада України зареєструвала проєкт закону про легалізацію грального бізнесу, що має впорядкувати правила організації та проведення азартних ігор^[17].

14 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та у цілому законопроєкт № 2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні^[18][19]. 21 липня ВРУ відхилила три проєкти постанов, які блокували підписання закону про гральний бізнес, а 28 липня закон передали Зеленському на підпис^[20]. 11 серпня закон було підписано президентом Зеленським^[19]. Набрав чинності 13 серпня 2020 року^[21].

Згідно з законом, працювати на українському ринку азартних ігор було заборонено будь-якому російському бізнесу або компаніям з російськими директорами^[22].

Проєкт закону про оподатковування виграшів виключно понад 8 мінімальних зарплат (48 тис. грн). Має встановити єдину ставку податку на дохід від організації та проведення азартних ігор та випуску та проведення лотерей — 10 %. Також суб'єкти господарювання мали б сплачувати податок на прибуток за загальною ставкою 18 %^[23]. 15 липня 2021 року проєкт закону був ухвалений Верховною Радою України у першому читанні.

Запровадження санкцій проти грального бізнесу в Україні відбулося 11 березня, коли на сайті Офісу президента був опублікований Указ про застосування санкцій РНБО щодо 120 фізичних та 287 юридичних осіб, пов'язаних з гральним бізнесом. До списку потрапила найбільша українська букмекерська контора Parimatch разом із кількома афілійованими з нею юридичними особами, наприклад, Parimatch Foundation, який нещодавно став Фондом Катерини Білоруської^[24].

Офіційна причина пакета санкцій — російське походження або співпраця з країною-агресором. Перший віцепрем'єр Юлія Свириденко заявила, що санкції покликані перекрити ще одне джерело податкового наповнення бюджету Росії. У випадку Parimatch можуть бути інші причини^[25].

Санкції РНБО розраховані на 50-річний термін застосування та передбачають блокування активів, повне припинення торгових операцій, недопущення виведення капіталу з України та інші обмеження та заборони. Більшість персональних санкцій стосуються громадян Росії, які займаються гральним бізнесом, але також охоплюють громадян Кіпру, Вірменії, Великобританії, Польщі, Туреччини та Нідерландів^[26].

Юридичними особами в списку є російські букмекерські контори, організатори лотерей та інші, такі як Спортбет, Бетсіті, Матчбет, Букмекерська контора Парі, Марафон, БК Олімп, СпортБет, F.O.N., Фортуна. Серед українських компаній Parimatch, Pokermatch.YUA, Pointloto, Leo Financial Company і Your Betting Company (планується працювати під брендом 1XBet), також включені^[27].

Більшість підсанкційних компаній працювали в сірій зоні ринку, не маючи українських ліцензій на букмекерську діяльність. Серед українських компаній у списку лише Parimatch і Pointloto мали ліцензії на ведення грального бізнесу.

Parimatch — одна з українських компаній, яка потрапила під санкції, на рахунках якої заблоковано 270 млн грн коштів користувачів, а понад 2000 співробітників миттєво стали співробітниками підсанкційної компанії. Діяльність компанії стала обмеженою після оголошення санкцій, і її міжнародна експансія під загрозою. Як повідомляють в СБУ, до структури компаній Parimatch Tech належать компанії, створені громадянами Російської Федерації, а у холдинг компанії входили юридичні особи з РФ, які здійснювали господарську діяльність на території окупованого Криму. Під час розслідування також було виявлено, що у відмиванні гральних коштів Parimatch у розмірі 2,5 млрд грн брали участь Ibox Bank та ТОВ «Фінансова компанія Лео»^[28].

У серпні 2024 року, за повідомленням пресслужби ДБР, в управління АРМА було передано більше 2,2 млрд грн з рахунків онлайн-казино «Укр Гейм Технолоджі» (бренд Pin-Up), пов’язаного з представниками держави-агресора РФ^[29][30]. 30 жовтня 2024 року Печерський районний суд міста Києва повторно арештував 2,6 млрд грн онлайн-казино Pin-Up, яке підозрюють у відмиванні російських грошей^[31].

Загальний дохід сектору легальних азартних ігор в Україні у 2023 році склав 55,6 млрд грн, що у 28 разів більше ніж у 2022 році. 75% доходу припадає на три компанії: «Спейсикс», «Фавбет» та «Укр Гейм Технолоджі»^[32].

• Ковтун Євгеній. Правове регулювання грального бізнесу в Україні та іноземних державах. — 2008. ISBN 978-966-2063-07-3

• Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей
• Законодавча термінологія
• Гральний бізнес

• Хто «кришує» гральний бізнес в Україні? youtube