Глухий ясенний дрижачий — Вікіпедія
Глухий ясенний дрижачий | |||
---|---|---|---|
r̥ | |||
Номер МФА | 122 402A | ||
Кодування | |||
X-SAMPA | r_0 | ||
| |||
Звучання | |||
Глухий ясенний дрижачий відрізняється від дзвінкого ясенного дрижачого /r/ лише відсутністю вібрації голосових зв'язок. Цей звук існує в кількох мовах, зазвичай разом із дзвінкою його версією, як подібна фонема або алофон.
Праіндоєвропейське *sr із часом розвинулось і стало в давньогрецькій мові ⟨ῥ⟩, тобто символом, що позначається літерою на позначення звука /r/ та діакритичним знаком звука /h/. Скоріше за все, це був глухий ясенний дрижачий, що став алофоном /r/ на початку слова в аттичному діалекті, та якого вже не існує у сучасній грецькій.
- ПІЄ *srew- > давньогрецьке ῥέω "литися, текти", скоріше за все вимовлялося як [r̥é.ɔː]
Властивості глухого ясенного дрижачого:
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
- Місце творення — зубне, ясенне або заясенне, тобто звук артикулюється проти верхніх передніх зубів, ясенного бугорка, або за ясенним бугорком. Найчастіше є апікальним, тобто зазвичай звук артикулюється кінчиком язика[1].
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Дарумбал[2] | barhi | [ˈbar̥i] | 'камінь' | Розрізняється з /r/. | |
Естонська[3] | Алофон /r/ наприкінці слова після /t, s, h/[3]. | ||||
Нідерландська | herinvoering | [ɦɛr̥ɪnvuːrɪŋ] | 'поновлення на роботі' | Можливий алофон /r/ наприкінці слова; | |
Ісландська | hrafn | [ˈr̥apn̥] | 'крук' | Розрізняється з /r/. Деякі мовці можуть натомість вимовляти глухий одноударний. Також у прикладі є [n̥]. | |
Конда[4] | puRi | [pur̥i] | 'мурашник' | Є розрізнення між /ɾ r r̥ ɽ/.[5] | |
Лезгинська[6] | крчар/krčar | [ˈkʰr̥t͡ʃar] | 'роги' | Алофон /r/ між глухими обструентами | |
Лімбурзька | Хассельтський діалект[7] | geer | [ɣeːr̥] | 'запах' | Можливий алофон /r/ наприкінці слова; Також може бути увулярним [ʀ̥][8]. |
Мокшанська | нархне/närhn'e | [ˈnar̥nʲæ] | 'ці травинки' | Є розрізнення з /r/: нарня [ˈnarnʲæ] "коротка трава". Є також палаталізована фонема /r̥ʲ/: марьхне [ˈmar̥ʲnʲæ] "ці яблука", але марьня [ˈmarʲnʲæ] "яблучко" | |
Нівхська | Амурський діалект | р̌ы/řy | [r̥ɨ] | 'двері' | Розрізняється з /r/. У сахалінському діалекті зазвичай це фрикативний звук: ⟨r̝̊⟩. |
Північна цзянська | Є розрізнення з /r/ | ||||
Польська | krtań | [ˈkr̥täɲ̟] | 'гортань' | Алофон /r/ між глухими приголосними або наприкінці слова після глухих приголосних. | |
Українська[9] | центр/centr | [t̪͡s̪ɛn̪t̪r̥] | 'центр' | Алофон /r/ наприкінці слова після /t/[9]. | |
Валлійська | Rhagfyr | [ˈr̥aɡvɨr] | 'грудень' | Розрізняється з /r/. | |
Яйґір | dirha | [ˈdir̥a] | 'зуб' | Розрізняється з /r/. | |
Сапотецька | Кьеголанійська[10] | rsil | [r̥sil] | 'рано' | Розрізняється з /r/[10]. |
- ↑ Ladefoged & Maddieson (1996:228)
- ↑ Terrill, (2002), с. 4.
- ↑ а б Asu та Teras, (2009), с. 368.
- ↑ Emeneau, (1970).
- ↑ Krishnamurti, (2003), с. 70.
- ↑ Haspelmath (1993:35)
- ↑ Peters (2006)
- ↑ Хоч Peters (2006) не каже про це безпосередньо, але він використовує символ ⟨r̥⟩ у ряді випадків де /r/ наприкінці слова.
- ↑ а б Danyenko & Vakulenko (1995:8)
- ↑ а б Regnier (1993:11)
- Asu, Eva Liina; Teras, Pire (2009), Estonian, Journal of the International Phonetic Association, 39 (3): 367—372, doi:10.1017/s002510030999017x
- Dankovičová, Jana (1999), Czech, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 70—74, ISBN 0-521-65236-7
- Danyenko, Andrii; Vakulenko, Serhii (1995), Ukrainian, Lincom Europa, ISBN 9783929075083
- Fabiánová, Martina (2011), Srovnání české a norské fonetiky (PDF)
- Haspelmath, Martin (1993), A Grammar of Lezgian, Mouton Grammar Library, т. 9, Berlin; New York: Mouton de Gruyter, ISBN 3-11-013735-6
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Regnier, Sue (1993), Quiegolani Zapotec Phonology, Work Papers of the Summer Institute of Linguistics, University of Dakota, 37: 37—63
- Šimáčková, Šárka; Podlipský, Václav Jonáš; Chládková, Kateřina (2012), Czech spoken in Bohemia and Moravia (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 42 (2): 225—232, doi:10.1017/S0025100312000102
- Terrill, Angela (2002), Dharumbal: The Language of Rockhampton, Australia, Canberra: Pacific Linguistics, ISBN 0-85883-462-6