Дзвінкий губно-зубний фрикативний — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: v.
Дзвінкий губно-зубний фрикативний
v
Номер МФА129
Кодування
HTML (десяткове)v
Юнікод (hex)U+0076
X-SAMPAv
Кіршенбаумv
Брайль[en]⠧ (braille pattern dots-1236)

Дзвінкий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨v⟩.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Дзвінкий губно-зубний фрикатив
  • Дзвінкий губно-зубний фрикативний
  • Дзвінкий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiced labiodental fricative)
  • Дзвінкий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості «дзвінкого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька европа [evˈropʼa] Європа Див. абхазька фонетика
албанська valixhe [vaˈlidʒɛ] випадок
англійська valve [væɫv] клапан Див. англійська фонетика
бурська wees [veə̯s] бути Див. бурська фонетика
болгарська вода [vɔda] вода Див. болгарська фонетика
валійська fi [vi] я
в'єтнамська[1] và [vaː˨˩] і Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська גב' [ɡav] назад Див. гебрейська фонетика
гінді[2] व्रत [vrət̪] швидкий Див. фонетика гінді
голландська[3] wraak [vraːk] помста Алофон /ʋ/ перед /r/. Див. голландська фонетика
грецька βερνίκι [ve̞rˈnici] varnish Див. грецька фонетика
грузинська[4] ვიწრო [ˈvitsʼɾo] вузький
данська[5] véd [ve̝ːˀð̠˕ˠ] know(s) Див. данська фонетика
еве[6] evlo [évló] він злий
ірландська bhaile [vaːlə] дім Див. ірландська фонетика
іспанська[7] afgano [ävˈɣ̞äno̞] афганець Алофон /f/ перед дзвінкими. Див. іспанська фонетика
італійська[8] avare [aˈvare] бідно Див. італійська фонетика
кабардинська вагъуэ [vaːʁʷa] зірка
македонська вода [vɔda] вода Див. македонська фонетика
німецька Wächter [ˈvɛçtɐ] вартовий Див. німецька фонетика
норвезька[9] venn [vɛ̝nː] друг Алофон /ʋ/. Див. норвезька фонетика
польська[10] wór [vur] сумка Див. польська фонетика
португальська[11] vila [ˈvilɐ] місто Див. португальська фонетика
російська[12] волосы [ˈvʷo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] волосся Див. російська фонетика
румунська val [val] хвиля Див. румунська фонетика
сербська[13] гроф би [ɡrô̞v bi] граф би Алофон /f/ перед дзвінкими[13]. Див. сербська фонетика
словацька voda [voda] water
турецька cetvel [dʒetvæl] правитель Алофон /ʋ/ після дзвінких. Див. турецька фонетика
угорська veszély [vɛseːj] небезпека Див. угорська фонетика
французька[14] valve [valv] клапан Див. французька фонетика
чеченська ваша [vaʃa] брат
чеська voda [voda] water Див. чеська фонетика
шведська vägg [ˈvɛɡː] стіна Див. шведська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Thompson (1959:458–461)
  2. ↑ Janet Pierrehumbert, Rami Nair, Volume Editor: Bernard Laks (1996), Implications of Hindi Prosodic Structure (Current Trends in Phonology: Models and Methods) (PDF), European Studies Research Institute, University of Salford Press, 1996, ISBN 978-1-901471-02-1, архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2012, процитовано 20 травня 2016
  3. ↑ Gussenhoven (1992:45)
  4. ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
  5. ↑ Basbøll (2005:62)
  6. ↑ Ladefoged (2005:156)
  7. ↑ http://www.uclm.es/profesorado/nmoreno/compren/material/2006apuntes_fonetica.pdf [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]; http://plaza.ufl.edu/lmassery/Consonantes%20oclusivasreviewlaurie.doc [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  9. ↑ Kristoffersen (2000:74)
  10. ↑ Jassem (2003:103)
  11. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  12. ↑ Padgett (2003:42)
  13. ↑ а б Landau et al. (1999:67)
  14. ↑ Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
  • Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L. (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Kristoffersen, Gjert (2000), The Phonology of Norwegian, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-823765-5
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
  • Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Skaug, Ingebjørg (2003), Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd), Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS, ISBN 82-456-0178-0
  • Strandskogen, Åse-Berit (1979), Norsk fonetikk for utlendinger, Oslo: Gyldendal, ISBN 82-05-10107-8
  • Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
  • Vanvik, Arne (1979), Norsk fonetikk, Oslo: Universitetet i Oslo, ISBN 82-990584-0-6
  • Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
  • Wheeler, Max W. (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзвінкий_губно-зубний_фрикативний&oldid=41356267