Імплозивні приголосні — Вікіпедія
МФА: Імплозивні приголосні | |||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||
Імплозивні приголосні (від ім… і лат. plodo — б'ю, ляскаю) — підвид проривного приголосного, при вимові котрого повітря надходить до глотки[en] та виходить з легень[1]. Завдяки цьому, на відміну від абруптивних, імплозивні можуть зазнавати фонації.
Теорію «імплозії-експлозії» розробив Фердинанд де Соссюр. Склад являє собою хвилю розмикання і змикання.
- Словник іншомовних слів. Головна редакція УРЕ, 1974 р.
- Современный русский литературный язык. Фонетика как научная дисциплина. Понятие фонетической систем и подсистемы. Основные единицы фонетики [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. — Київ: Основи, 1998. — 324 с.
- ↑ Ball, Martin J.; Müller, Nicole (4 лютого 2014). Phonetics for Communication Disorders (Англійська) . doi:10.4324/9781315805573.
Це незавершена стаття з фонетики або фонології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |