Гоголь зеленоголовий — Вікіпедія

Гоголь зеленоголовий
Самець гоголя
Самець гоголя
Доросла самиця
Доросла самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Підродина: Крешині (Merginae)
Рід: Гоголь ( Bucephala)
Вид: Гоголь зеленоголовий
Bucephala clangula
Linnaeus, 1758
Ареал виду      гніздування      зимування
Ареал виду      гніздування      зимування
  • B. c. clangula
  • B. c. americana
Синоніми
Clangula clangula
Посилання
Вікісховище: Bucephala clangula
Віківиди: Bucephala clangula
EOL: 45510601
ITIS: 175141
МСОП: 22680455
NCBI: 107022
Fossilworks: 83459

Го́голь зеленоголо́вий[1], або гоголь, заст. ґе́ґавка[2] (Bucephala clangula) — птах родини качкових (Anatidae) ряду гусеподібних (Anseriformes). Один з 3-х видів роду у світовій фауні; єдиний вид роду у фауні України. В Україні — гніздовий, перелітний, зимуючий.

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]
Пара

Ниркова качка середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрастно-чорним забарвленням (у самців). Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; біля основи дзьоба білі плями; середина спини, частина плечових пер, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків, верхні покривні пера другорядних махових і низ тулуба білі; першорядні махові і їх покривні пера чорні; «дзеркальце» біле; спід крил темно-сірий. Хвіст чорний, дзьоб чорний, ноги жовтогарячі, райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні самець подібний до самки, але верхні покривні пера крил такі, як у шлюбний період. Доросла самка бурувато-сіра; голова і верх шиї шоколадно-коричневі; на шиї білий «нашийник». Райдужка світла, але не така яскраво-жовта як у самців. На верхніх білих покривних перах крила дві вузькі темні смуги, малі покривні пера крила сірі; груди і черево білі. Дзьоб темно-сірий, іноді з жовтою плямою на кінці; ноги жовті. Молодий птах подібний до самки, але без «нашийника». Маса тіла: 570—895 г, довжина тіла: 325—360 мм, розмах крил: 620—690 мм.

В усі періоди року від чубатої і морської черней відрізняється білими верхніми покривними перами другорядних махових, а доросла самка від дорослих самок черней — також білим «нашийником» і темно-сірим сподом крил.

Ареал виду та його поширення в Україні

[ред. | ред. код]
Самець у польоті

Гніздиться у лісотундрі і тайзі Євразії та Північної Америки. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі, переважно на Утлюцькому лимані та у північній частині Сивашу.

Чисельність і причини її зміни

[ред. | ред. код]

Скрізь нечисленний, місцями звичайний птах. В Європі популяція нараховує 395−400 тис. ос. В Україні був численним на гніздуванні у плавнях Дніпра між Запоріжжям і Нікополем, але після затоплення Кінських і Базавлуцьких плавнів в останнє десятиріччя не трапляється. Кілька десятків пар гніздиться у Волинській та Рівненській областях, окремі пари − у заплаві середнього і нижнього Дніпра. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис. ос. і продовжує зменшуватись, імовірно у зв'язку з підвищенням рівня Каспію і покращанням там умов зимівлі. Негативно впливає і вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на берегах озер, затоплення заплав внаслідок будівництва ГЕС.

Особливості біології

[ред. | ред. код]
Самиця з пташенятами з кількох виводків

Статевозрілим стає у 2 роки. Прилітає у кінці лютого — на початку березня. Займає прісні водойми (озера, заплави великих річок), оточені лісом з дуплистими деревами; на зимівлі — морські затоки та ополонки на великих річках і водосховищах. Пари утворює наприкінці зимівлі.

Яйця гоголя (Тулузький музей)

Гнізда влаштовує виключно у дуплах дерев листяних порід; охоче заселяє штучні гніздівлі. Гніздо використовує кілька років. Кладку з 7–12 яєць відкладає з другої половини травня; насиджує самка (28 діб). Пташенята починають літати у кінці липня. Окремі особини влітку можуть знаходитись за межами репродуктивної частини ареалу (на Молочному лимані, Сиваші), де проходить їхнє линяння. На місця зимівлі прилітає пізно (зазвичай у 2-й половині грудня), утворює мішані зграї з іншими качками, які кочують уздовж узбережжя.

Живиться личинками комах, молюсками, ракоподібними, а також дрібною рибою.

Охорона

[ред. | ред. код]

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), природоохоронний статус виду — рідкісний. Знаходиться під охороною Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІІ) конвенцій. У місцях, зручних для гніздування виду, необхідно влаштовувати штучні гніздівлі, а також зберігати у заплавах річок старі дуплисті дерева. У місцях гніздування в Рівненській та Волинській областях необхідно створити заказники загальнодержавного значення. Розмножуються у зоопарках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Тлумачення / значення слова "ҐЕҐАВКА" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com (ua) . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.