Кропивне (Дмитрівська селищна громада) — Вікіпедія

село Кропивне
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Дмитрівська селищна громада
Основні дані
Засноване перша згадка на карті 1648р
Населення 790
Площа 4,560 км²
Густота населення 170 осіб/км²
Поштовий індекс 16574
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 50°54′07″ пн. ш. 32°50′22″ сх. д. / 50.90194° пн. ш. 32.83944° сх. д. / 50.90194; 32.83944Координати: 50°54′07″ пн. ш. 32°50′22″ сх. д. / 50.90194° пн. ш. 32.83944° сх. д. / 50.90194; 32.83944
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Водойми річка Хвощова
Місцева влада
Адреса ради 16572, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, селище Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18
Карта
Кропивне. Карта розташування: Україна
Кропивне
Кропивне
Кропивне. Карта розташування: Чернігівська область
Кропивне
Кропивне
Мапа
Мапа

Кропивне́ — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на трасі Ічня-Дмитрівка на крайньому півдні колишнього Бахмацького району. 35 км від міста Бахмач, 10 км — від з. станції Рубанка.

Оточене болотами і торф'яниками.

У селі бере початок річка Хвощова, права притока Ромену.

Біля села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Кропивне.

Історія

[ред. | ред. код]

Козацтво

[ред. | ред. код]

На карті Боплана від 1648 р. позначено як існуюче.

У жовтні 1649, за Зборівською угодою із Річчю Посполитою, утворена Кропивнянська сотня у складі Прилуцького полку із центром у с. Кропивне. За реєстром мала 100 козаків. 1651 до сотні долучено територію і козаків ліквідованої Липівської сотні Прилуцького полку. Ще в часи Гетьмана Богдана Хмельницького сотня ліквідована і приєднана до Красноколядинської. Отже, село було сотенним центром Гетьманщини неповних п'ять років.

Єдиним сотником Кропивненської сотні був Михайло Торлало.

У 1780 році населення Кропивного складало 1994 особи.[1]

З 1917 — у складі УНР. Станові козаки Кропивнного активно підтримали відновлену українську державу, зокрема відомо про героїв війни з Росією Павла Нечитайла, адміністративного поручника вспоміжного корпусу старшин Армії УНР та Сергія Момота, хорунжого 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР.

1920 року московитам вдалося встановити у селі стабільний комуністичний режим.

Голодомор

[ред. | ред. код]

Село постраждало внаслідок Геноциду українського народу 1932-33 роки, проведеного урядом СРСР. У Книзі національної пам'яті містяться імена наступних жертв терору голодомору (Списки загиблих, Ф. 9030, оп. 2, спр. 1; свідчення очевидців, Ф. 9030, оп. 1, спр. 41, 46, 75):

  • […] Іван Олексійович, 1904 р.н., 1933 р., голод
  • […] Михайло […], 1933 р., голод
  • Борсук Володимир Миколайович, 1933 р., голод
  • Борсук Іван Мусійович, 1933 р., голод
  • Борсук Марія Миколаївна, 1933 р., голод
  • Борсук Олексій Миколайович, 1933 р., голод
  • Гайко Олена Григорівна,1933 р., 1933 р., голод
  • Кирпенко Григорій Петрович, 1933 р., голод
  • Коваленко Іван Васильович, 1933 р., голод
  • Кропивний Андрій Іванович, 1933 р., голод,
  • Кропивний Михайло Іванович, 1933 р., голод
  • Кропивний Михайло Прокопович, 1933 р., голод
  • Кучер […], 1933 р., голод
  • Кучер Іван Сидорович, 1933 р., голод
  • Лазурович Михайло […], 1933 р., голод
  • Малецький Федір Іванович, 1933 р., голод
  • Мархель Семен Васильович, 1933 р., голод
  • Медвідь Марфа Афанасіївна, 1933 р., голод
  • Нечуй Марія Олександрівна, 9 р., 1933 р., голод
  • Полонський Іван Данилович, голод
  • Полонський Микола Антонович, 1933 р., голод
  • Полонський Яків […], 1933 р., голод
  • Полянський Степан Петрович, 1933 р., голод
  • Салій Оксана Леонтіївна, 1933 р., голод
  • Ткаченко Олена Андріївна, 1933 р., 1933 р., голод
  • Федоренко Микола Іванович, 1933 р., голод
  • Цюпка Василь […], 1933 р., голод
  • Черненька Євдокія Афанасіївна, 1933 р., голод
  • Черненький Сидір […], 1933 р., голод
  • Шевченко Йосип […], 1933 р., голод
  • Шевченко Дарія Володимирівна, 1933 р., голод

Сталінський режим провів у селі кілька насильних мобілізацій до війська — 1941 та 1943. В результаті 285 чоловік із 421 мобілізованих доведено до смерті.

На поч. 1970-их мешкало 1200 осіб. З сер. 1960-их має тенденцію до зменшення, аж до ознак демографічної кризи. Ця криза спровокована акцією Голодомору в Україні 1932—1933, масовою мобілізацією чоловіків репродуктивного віку до сталінського війська та вимиванням працездатного населення на некваліфіковані роботи до міста — 1960-ті роки.

Соціальна інфраструктура

[ред. | ред. код]

Середня школа у доброму приміщенні. Православна парафія без постійного священика — настоятель отець Іван із Дмитрівки, клірик Російської православної церкви Московського патріархату.

Уродженці та вихідці із села

[ред. | ред. код]

Також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Исповедные ведомости : Успенская церковь, 1780