Кулеба Дмитро Іванович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулеба.
Дмитро Іванович Кулеба
Дмитро Іванович Кулеба
Дмитро Іванович Кулеба
14-й Міністр закордонних справ України
4 березня 2020 — 5 вересня 2024
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникВадим Пристайко
НаступникАндрій Сибіга
Віцепрем'єр-міністр України
з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
29 серпня 2019 — 4 березня 2020
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрОлексій Гончарук
ПопередникІванна Климпуш-Цинцадзе
НаступникВадим Пристайко
Народився19 квітня 1981(1981-04-19)[1] (43 роки)
Суми, Українська РСР, СРСР
Відомий якдипломат, політик, міністр закордонних справ
Місце роботиКНУ імені Тараса Шевченка
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партіяПозапартійний
БатькоКулеба Іван Дмитрович
МатиКулеба Євгенія Володимирівна
У шлюбі зКулеба Євгенія Анатоліївна[2]
ДітиЛюбов, Єгор
ПрофесіяДипломат
РелігіяХристиянство
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги перед Литвою»
Орден «За заслуги перед Литвою»
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро́ Іва́нович Куле́ба (нар. 19 квітня 1981, Суми, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч та дипломат, колишній міністр закордонних справ України (4.03.2020 - 05.09.2024), член РНБО (2020 - 2024). Наймолодший в історії голова МЗС України[джерело?].

Колишній віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеґрації при уряді Олексія Гончарука, постійний представник України при Раді Європи, посол з особливих доручень МЗС України. Син дипломата Івана Кулеби. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Кандидат юридичних наук (2006).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 19 квітня 1981 року в Сумах.

2003 року з відзнакою[3] закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародне право». У 2004—2005 роках був аспірантом кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. Кандидат юридичних наук (2006)[4]. Вільно володіє українською, англійською та російською мовами, на гіршому рівні — французькою[5].

Робота в МЗС

[ред. | ред. код]

З 2003 року — аташе Служби головного юридичного радника Міністерства закордонних справ України. 2005 року — третій секретар управління юридичного забезпечення МЗС України. У 2005—2009 роках — третій, другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні (з питань ОБСЄ).

У 2010—2012 роках — перший секретар, радник, начальник відділу департаменту секретаріату міністра закордонних справ України. 2013 року — радник віцепрем'єр-міністра України Костянтина Грищенка з гуманітарних питань.

З 2013 року — очолює Фонд культурної дипломатії UART[6].

Постійний представник при Раді Європи та віцепрем'єр-міністр

[ред. | ред. код]

Після початку російської агресії проти України, у червні 2014 року повернувся на роботу в Міністерство закордонних справ України на запрошення міністра Павла Клімкіна. Обійняв посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій.

9 квітня 2016[7] року — призначений постійним представником України при Раді Європи. Пріоритетами на посаді стали протидія російській агресії, захист прав людини в окупованому Росією Криму, залучення Ради Європи до реалізації реформ в Україні та протидія безумовному поверненню російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Посилив культурну присутність України в Страсбурзі. Ініціював[8] приєднання[9] України до Єврімаж, європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва й прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт при Раді Європи.

1 березня 2019 року в Мистецькому арсеналі презентував свою книгу «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», де поділився думками про те, як тримати інформаційну оборону та перемагати в комунікативній війні. Книга вийшла у видавництві «Книголав»[10].

З 29 серпня 2019 року — віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції[11]. Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції[12]. Ініціював долучення України до Європейської зеленої угоди[13]. Забезпечив відкриття для громадськості «Пульсу Угоди», системи онлайн-моніторингу виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС[14].

Член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[15].

Міністр закордонних справ України

[ред. | ред. код]
Дмитро Кулеба разом з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним під час візиту британської делегації, на чолі з прем'єр-міністром Ріші Сунаком, до Києва, 19 листопада 2022 рік

З 4 березня 2020 року — міністр закордонних справ України в уряді Дениса Шмигаля.

Ще працюючи на посаді віцепрем'єра, Дмитро Кулеба активізував роботу з отримання Україною статусу партнера розширених можливостей НАТО[16], і продовжив цю роботу вже як міністр закордонних справ. 12 червня 2020 року привітав надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО[17]. За словами Кулеби, події передували місяці клопіткої роботи дипломатів, військових, депутатів, розвідників, маневри, комбінації, тактичні домовленості, а саме рішення вказує на те, що Україна здатна забезпечувати в НАТО консенсус із найскладніших питань[18].

Просував отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС[19]. 11-18 травня 2022 року здійснив візити до Німеччини та Нідерландів[20], одних з найбільш скептично налаштованих щодо інтеграції України країн ЄС[21], де провів переговори з їхнім керівництвом[22][23] задля просування України до членства в ЄС. На фінальній стадії переговорів виступив категорично проти пропозицій окремих європейських політиків надати Україні «сурогати» кандидатства замість статусу[24]. За словами Кулеби, статус «юридично закріплює Україну в проєкті європейської інтеграції»[25]. У день, коли Україна стала кандидатом на членство в ЄС, Дмитро Кулеба та високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель виступили зі спільним відеозверненням[26], в якому заявили, що невідкладно починають підготовку до інтеграції України в європейські структури та зрештою членства в ЄС"[27].

Глави МЗС України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічус біля пам'ятника Люблінській унії 1569 р. Люблін, Польща, 28 липня 2020 року.

Співзасновник Люблінського трикутника[28], який передбачає політичну, економічну, соціальну взаємодію між Польщєю, Литвою та Україною, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн[29].

Реформував діяльність МЗС України у сфері економічної дипломатії[30]. 21 травня провів установче засідання оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС України[31]. Визначив просування українського експорту та залучення інвестицій до України одним з ключових пріоритетів діяльності МЗС[32]. За словами Кулеби, таким чином МЗС допомагає українському бізнесу просувати свої товари у світі, працює на глибоку інтеграцію українського виробника товарів та послуг у світові «ланцюги постачання»[33]. Наголошує, що кінцевою метою цих зусиль є добробут українських громадян, адже «гроші від експорту повертаються в українську економіку, збільшують податкові надходження в бюджет, створюють нові робочі місця»[34].

Є головою Організаційного комітету з підготовки установчого Саміту Кримської платформи[35][36].

24 серпня 2021 року присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла[37].

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив 4 вересня 2024 року про надходження заяви про відставку від міністра закордонних справ Дмитра Кулеби[38]. Верховна Рада відправила у відставку Дмитра Кулебу 5 вересня 2024 року. За відповідне рішення проголосували 240 народних депутатів. Кулеба до парламенту звітувати не прийшов[39].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Російська агресія та процес мирного врегулювання війни на Донбасі

[ред. | ред. код]

Відомий принциповою позицією щодо російської війни проти України, засудженням та протидією агресивній політиці Росії щодо України та інших країн світу[40]. Він послідовно наполягає на збереженні санкційного тиску ЄС і США, допоки Росія не припинить агресію, а тимчасово окуповані РФ території Криму та Донбасу не будуть деокуповані та повернуті Україні[41]. Дмитро Кулеба також виступає проти фальшування Росією історії та спроб відбілити період сталінських репресій[42]. Водночас, він наполягає, що Україна має шукати способи мирного врегулювання війни на Донбасі політико-дипломатичним шляхом[43] та «наступальною дипломатією»[44]. При цьому, на думку Дмитра Кулеби, Україна не переступить «червоних ліній»: не вестиме так званий «прямий діалог» з представниками російських окупаційних адміністрацій у Донецьку та Луганську[45], вимагатиме встановлення повного контролю над державним кордоном, не погодиться на вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу в присутності окупаційних російських військ або незаконних збройних формувань, наполягатиме на реінтеграції окремих районів Донецької і Луганської областей не за російським сценарієм, тобто без жодного «права вето» на загальнонаціональні рішення у складі України[46].

У перші години повномасштабного вторгнення Росії в Україну заявив: «Україна буде захищатися та переможе. Світ може і має зупинити Путіна. Час діяти — просто зараз»[47]. Дмитро Кулеба закликав світ негайно здійснити п'ять першочергових дій: руйнівні санкції проти РФ негайно та відключення РФ від SWIFT; повна ізоляція Росії в усіх форматах; надання зброї та обладнання для України; надання фінансової допомоги; надання гуманітарної допомоги[48]. Вже за кілька годин повідомив про розірвання дипломатичних відносин з Росією[49] та закликав інші держави світу взяти приклад з України або знизити рівень дипломатичної присутності в Росії[50].

Інтеграція України до ЄС і НАТО

[ред. | ред. код]

Дмитро Кулеба — послідовний прихильник вступу України до ЄС[51] і НАТО[52]. Він також виступає за надання Україні Програми дій щодо членства в НАТО[53]. На його думку, Україна вступить до Північноатлантичного альянсу раніше, ніж до Європейського Союзу[54].

Кулеба неодноразово зазначав, що українська ідентичність — центральноєвропейська, і саме поглиблення відносин та інтеграції з країнами-сусідами в Центральній Європі вважає одним з пріоритетів зовнішньої політики[55]. Цьому має сприяти, зокрема, нормалізація відносин з Угорщиною[56] та створення Люблінського трикутника з Польщею та Литвою[57]. Крім того, Кулеба переконаний, що зміцнення взаємодії України з іншими країнами Центральної Європи здатне диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів та зберегти енергетичну безпеку Європи[58].

Африканська стратегія МЗС України та дипломатичні турне країнами Африки

[ред. | ред. код]

За керівництва Кулеби МЗС України почало розвиток відносин з країнами Африки[59]. В січні 2022 року була схвалена Африканська стратегія України, невдовзі призначений спецпредставник України з питань Близького Сходу та Африки[60], були активізовані контакти з країнами Африки по лінії президента України, МЗС та парламентської дипломатії[61].

Восени 2022 року Кулеба назвав нову державну політику України щодо країн Африки «українсько-африканським ренесансом»[62].

Перше африканське турне глави МЗС України відбулося в жовтні 2022 року (Сенегал, Кот-д‘Івуар, Гана та Кенія), друге — в травні 2023 року (Марокко, Ефіопія, Руанда, Мозамбік та Нігерія), третє — в липні 2023 року (Екваторіальна Гвінея[63] та Ліберія[64]). З жовтня 2022 до липня 2023 року Кулеба відвідав 11 африканських країн, майже всі з яких — вперше в історії дипломатичних відносин[65].

Захист української мови

[ред. | ред. код]

Заявляв, що українська мова — це «тканина, яка з'єднує суспільство»[66].

Подвійне громадянство

[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що в Україні потрібно знайти збалансоване розв'язання питання щодо можливості запровадження подвійного громадянства. Він наголошує, що за час незалежності мільйони українців виїхали за кордон, стали громадянами інших держав, але досі допомагають Україні та бажають також залишатися її громадянами. Водночас він зауважує, що подвійне громадянство неприпустиме для державних службовців та представників влади та підкреслює, що не може бути жодної мови про подвійне громадянство з державою-агресором Росією[67].

Дипломатія рівних можливостей

[ред. | ред. код]

При вступі на посаду міністра закордонних справ Кулеба заклав принцип «Дипломатії рівних можливостей», який передбачає, зокрема, рівність жінок і чоловіків на дипломатичній службі. Створив комісію для впровадження результатів гендерного аудиту ООН Жінки[68]. Крім того, до дипломатії рівних можливостей входить і перетворення МЗС на перший повністю безбар'єрний орган влади[69], яке Дмитро Кулеба ініціював підписанням меморандуму з організацією Доступно.UA на впровадження ініціативи першої леді Олени Зеленської «Велика розмова про безбар'єрність» та зобов'язань України у рамках Партнерства Біарріц.

Персональні дані

[ред. | ред. код]

Кулеба любить слонів, має колекцію з фігурок цих тварин, є фанатом ФК «Динамо».[70]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]

У грудні 2017 — найкращий український посол за результатами опитування Інституту світової політики, у якому взяли участь близько 70 експертів.

У січні 2023 року отримав звання «Дипломат року» за версією видань НВ та Liga.net[73]. Увійшов до ТОП-5 політиків 2022 року згідно з опитуванням Центру Разумкова[74].

В 2023 році став одним з 15 лідерів у категорії «Державне управління» рейтингу «Список лідерів України УП-100»[75] видання Українська правда.

В грудні 2023 року авторитетна міжнародна фундація WORLD.MINDS запросила Дмитра Кулебу увійти до складу своєї виконавчої ради, де він замінив колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера (1923—2023)[76][77].

На тлі новин про звільнення Дмитра Кулеби з посади міністра закордонних справ України у вересні 2024 року, низка іноземних колег висловили високу оцінку його діяльності на посаді глави МЗС України[78].

Держсекретар США Ентоні Блінкен подякував Дмитру Кулебі за "принципове лідерство на чолі української дипломатії"[79], а речник Державного департаменту США Меттью Міллер додав на брифінгу, що "Дмитро Кулеба був ключовим партнером США у глобальних зусиллях зі зміцнення підтримки України та забезпечення відповідальності Росії"[80].

Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель присвятив Дмитру Кулебі окремий авторський блог на сайті Європейської служби зовнішніх справ, в якому наголосив, що робота Дмитра Кулеби у час найгіршої загарбницької війни в Європі з часів Другої світової була однією з найважчих у світі. Він підкреслив, що Дмитро Кулеба справився із цим викликом "професійно та вражаюче, демонструючи видатну стійкість". За словами глави дипломатії ЄС, Дмитро Кулеба "завжди ставив український народ і його справу понад усе"[81].

Глава німецької дипломатії Анналена Бербок підкреслила, що в її професійній кар'єрі було мало людей, з якими вона працювала так близько, як з Дмитром Кулебою, та також відзначила, що він "ставить свій народ вище за себе"[82]. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що Дмитро Кулеба "встановив дуже високу планку не лише для свого наступника, але і для будь-якого міністра закордонних справ будь-якої країни"[83]. Екс-президентка Естонії та майбутня глава дипломатії ЄС Кая Каллас висловила Дмитру Кулебі вдячність за його "надзвичайну професійну та особисту відданість"[84] та додала, що його боротьба за свободу надихала та надихатиме багатьох людей у світі.

Високу оцінку досягнень Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України також висловили очільники зовнішньополітичних відомств Канади[85], Ісландії[86], Молдови[87], Румунії[88], Нідерландів[89], Швеції[90], Іспанії[91], Великої Британії[92], Бельгії[93], Латвії[94], Естонії[95], Словенії[96] та інші високопосадовці.

Сам Дмитро Кулеба заявив, що у попередні кілька років не було більшої честі в міжнародній дипломатії, ніж бути міністром закордонних справ України[97].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Національні нагороди

[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Литва Великий командорський хрест Ордена «За заслуги перед Литвою» (2022).[99][100]
  • Премія імені Єжи Ґедройця, присуджена Польсько-литовським форумом співпраці та діалогу (2022)[101].
  • Нагорода імені Йозефа Сьліша[pl], присуджена польським фондом «Європейський фонд розвитку польських сіл»[102] за «особливий внесок у мобілізацію цивілізованого світу задля гуманітарної та військової допомоги Україні в умовах варварської агресії Росії».
  • Орден «Зірка Африки»[103], який вручається урядом Республіки Ліберія з 1920 року за досягнення перед усією Африкою.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» (2022) ISBN 978-617-8012-48-9

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://lb.ua/file/person/3191
  2. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=8KbQHTbHMTI&t=3445s
  3. ↑ Міністерство закордонних справ України - Персона. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 13 лютого 2023.
  4. ↑ Науковці України [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] irbis-nbuv.gov.ua
  5. ↑ Дмитро Кулеба. Про кар'єру. Мотиваційний вебінар. You Tube, 11 хв 01 сек.
  6. ↑ uart.eu. uart.eu. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 10 квітня 2016.
  7. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 134/2016 Про призначення Д.Кулеби Постійним представником України при Раді Європи. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  8. ↑ У Страсбурзі в жовтні відбудеться Тиждень українського кіно "Фокус на Україні". tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  9. ↑ Верховна Рада ухвалила закон про приєднання України до «Єврімаж». detector.media (укр.). 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  10. ↑ «Питання, кому вірити, стає фундаментальним...». День. 5 березня 2019. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  11. ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 серпня 2019.
  12. ↑ Указ Президента України від 30 жовтня 2019 року № 784/2019 «Питання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України»
  13. ↑ Кабінет Міністрів України - «Промисловий безвіз» залишається серед топ-пріоритетів України у відносинах з ЄС, - Дмитро Кулеба у розмові з Жозепом Боррелем. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  14. ↑ Кабінет Міністрів України - Уряд відкрив «Пульс Угоди» – онлайн-систему моніторингу реалізації заходів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  15. ↑ Указ Президента України від 13 січня 2020 року № 3/2020 «Питання Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»»
  16. ↑ Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба закликав НАТО розпочати офіційний розгляд заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  17. ↑ Зеленський і Кулеба подякували членам НАТО за новий статус для України. Європейська Правда (ua) . 12.06.2020. Архів оригіналу за 14 листопада 2020.
  18. ↑ Кулеба розповів, як Україна отримала членство у Програмі розширених можливостей НАТО. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  19. ↑ Рішення надати Україні членство в ЄС може стати визначальною перемогою для Європи - Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  20. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба здійснить візити до Німеччини, Бельгії та Нідерландів. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 1 липня 2022.
  21. ↑ Бій за кандидата: хто блокує заявку України на членство в ЄС. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  22. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1526587908404260864. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  23. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1524736217782358016. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  24. ↑ Україні не потрібні сурогати статусу кандидата в ЄС – Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  25. ↑ Кулеба – ЄС: Треба перестрибнути стереотипи та страхи й надати Україні статус кандидата. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  26. ↑ #WelcomEUkraine (укр.), процитовано 1 липня 2022
  27. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба та Жозеп Боррель у спільному відеозверненні привітали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 1 липня 2022.
  28. ↑ Міністерство закордонних справ України - Кулеба, Чапутович і Лінкявічюс започаткували Люблінський трикутник — новий формат України, Польщі та Литви. mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  29. ↑ Кулеба розповів, коли відбудеться наступна зустріч "Люблінського трикутника". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  30. ↑ Дмитро Кулеба: Зміни в МЗС за 100 днів вже зробили дипломатичну систему ефективнішою. 15.06.2920.
  31. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба дав старт оновленій Раді експортерів та інвесторів: “МЗС відкриває нові ринки для українських компаній”. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 10 серпня 2020.
  32. ↑ Кулеба запросив Американську торговельну палату та ЄБА спільно розвивати торгівлю та залучати інвестиції. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  33. ↑ Дипломатія та бізнес мають разом посилити позиції України у світі - Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  34. ↑ Від яблук до смарт-лічильників: як співпраця з АСЕАН сприяє зростанню економіки України та добробуту українців. LB.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  35. ↑ Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи. Президент України. 26.02.2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 28.02.2021.
  36. ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2021 року № 78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  37. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2021 року № 437/2021 «Про присвоєння Д.Кулебі дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла»
  38. ↑ https://www.facebook.com/UNNews (3 вересня 2024). Голова МЗС Кулеба подав заяву про відставку | УНН. unn.ua (укр.). Процитовано 4 вересня 2024.
  39. ↑ Міністра закордонних справ Дмитра Кулебу відправили у відставку. LB.ua. 5 вересня 2024. Процитовано 5 вересня 2024.
  40. ↑ "Допоможе стримувати агресивні дії Росії у кіберпросторі": Кулеба відреагував на санкції ЄС проти хакерів - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  41. ↑ Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба: Розмова про нову політику ЄС щодо Росії можлива лише після припинення її агресії проти України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  42. ↑ Kuleba, Dmytro; Linkevičius, Linas; Rinkevičs, Edgars; Reinsalu, Urmas. Kriegsgedenken: Gegen Manipulationen mit der Geschichte. FAZ.NET (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 10 серпня 2020.
  43. ↑ “Іншої Росії в нас немає”: Кулеба розповів про перспективи нормандського саміту. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  44. ↑ Кулеба - про Донбас: Наступальна дипломатія виб’є у Росії аргумент про "погану" Україну. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  45. ↑ Кулеба назвав принципову «червону лінію» України щодо Донбасу. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2020.
  46. ↑ Кулеба назвав чотири "червоні лінії", які Україна не перетне у переговорах по Донбасу. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2020.
  47. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496695282293161987. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  48. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496712156435435522. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  49. ↑ Україна розриває дипломатичні відносини з Росією. BBC News Україна (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  50. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496833740336676864. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  51. ↑ Кабінет Міністрів України - Ви житимете в Україні, яка буде членом ЄС, - Дмитро Кулеба в День Гідності та Свободи провів урок у київській школі. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  52. ↑ Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба: Вступ України до НАТО - це питання часу. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  53. ↑ "Наступним кроком має бути ПДЧ": Кулеба розповів про вступ України до НАТО. politics.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2020.
  54. ↑ У Кабміні розповіли про новий формат співпраці з НАТО. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  55. ↑ Інтерв'ю з головою МЗС Дмитром Кулебою: "Не наважуся сказати, що ми годуємо Європу, але точно вже підгодовуємо". www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  56. ↑ Україна готова до реалізації масштабнішої програми налагодження транскордонної співпраці в Угорщиною і відкриття нових КПВВ - Кулеба. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  57. ↑ Глава МЗС про «Люблінський трикутник»: хочемо посилити протистояння Росії. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2020.
  58. ↑ Кабінет Міністрів України - Україна не дозволить нікому і нічому зашкодити стратегічному партнерству з США, — Дмитро Кулеба. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  59. ↑ Відкриття Африки: що Україна пропонує і що отримає від країн континенту. РБК-Украина (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  60. ↑ Здобутки МЗС України на африканському напрямі у 2022 році (PDF).
  61. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба розпочинає третє турне країнами Африки. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 1 серпня 2023.
  62. ↑ Кулеба: Українсько-африканський ренесанс буде оснований на принципі взаємної поваги та вигоди. LB.ua. 4 жовтня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
  63. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба: Україна та Екваторіальна Гвінея домовилися відновити двосторонню співпрацю. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 1 серпня 2023.
  64. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба заручився підтримкою Ліберії Формули миру Президента Володимира Зеленського. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 1 серпня 2023.
  65. ↑ У напрямку на південь - Український тиждень (укр.). 31 травня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
  66. ↑ Кулеба: «Мова це та нитка, яка з’єднує суспільство». (укр.), архів оригіналу за 1 березня 2022, процитовано 10 серпня 2020
  67. ↑ Кулеба про подвійне громадянство: Маємо знайти рішення, але не з агресором. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  68. ↑ Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба: Чоловіки та жінки на дипломатичній службі повинні мати рівні права та можливості. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 10 серпня 2020.
  69. ↑ Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба ініціював перетворення МЗС на перший цілковито безбар’єрний орган влади. mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  70. ↑ КУЛЕБА: ШПИГУНИ-ДИПЛОМАТИ, БІЙКА на переговорах, пУТІН залякував МЕРКЕЛЬ, УКРАЇНА відкриває АФРИКУ (укр.), процитовано 15 січня 2024
  71. ↑ Дмитро Кулеба. Про Зеленського, Овальний кабінет, і протистояння з Лавровим. (укр.), процитовано 4 січня 2023
  72. ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 7 жовтня 2024.
  73. ↑ Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  74. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1271444225062821892. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  75. ↑ УП відзначила 100 лідерів України. Українська правда (українською) . 23 листопада 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
  76. ↑ Прес-реліз фундації WORLD.MINDS про приєднання Дмитра Кулеби до виконавчої ради (PDF).
  77. ↑ Кулеба замінить Кіссінджера у виконавчій раді авторитетної міжнародної фундації. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 грудня 2023.
  78. ↑ США та інші союзники України відреагували на відставку Кулеби. LIGA (укр.). 5 вересня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
  79. ↑ Твіт Ентоні Блінкена про Дмитра Кулебу.
  80. ↑ Department Press Briefing – September 4, 2024. United States Department of State (амер.). Процитовано 16 вересня 2024.
  81. ↑ Thank you and farewell, Dmytro Kuleba | EEAS. www.eeas.europa.eu (англ.). Процитовано 16 вересня 2024.
  82. ↑ Твіт Анналени Бербок про Дмитра Кулебу.
  83. ↑ Твіт Габріелюса Ландсбергіса про Дмитра Кулебу.
  84. ↑ Твіт Каї Каллас про Дмитра Кулебу.
  85. ↑ Твіт Мелані Жолі про Дмитра Кулебу.
  86. ↑ Твіт Тордіс Гульфадоттір про Дмитра Кулебу.
  87. ↑ Твіт Міхая Попшоя про Дмитра Кулебу.
  88. ↑ Твіт Лумініци Одобеску про Дмитра Кулебу.
  89. ↑ Твіт Каспара Вельдкампа про Дмитра Кулебу.
  90. ↑ Твіт Тобіаса Білльстрьома про Дмитра Кулебу.
  91. ↑ Твіт Хосе Мануеля Альбареса про Дмитра Кулебу.
  92. ↑ Твіт Девіда Ламмі про Дмитра Кулебу.
  93. ↑ Твіт Аджі Лабіб про Дмитра Кулебу.
  94. ↑ Твіт Байби Браже про Дмитра Кулебу.
  95. ↑ Твіт Маргуса Цахкни про Дмитра Кулебу.
  96. ↑ Твіт Тані Файон про Дмитра Кулебу.
  97. ↑ Повідомлення Дмитра Кулеби в Х.
  98. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2021 року № 669/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»
  99. ↑ Dėl apdovanojimo Lietuvos valstybės ordinais ir medaliais
  100. ↑ Гітанас Науседа у Києві вручив державні нагороди Литовської Республіки Міністру оборони України, Головнокомандувачу ЗСУ та Міністру закордонних справ.
  101. ↑ https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1540040696362680322. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022.
  102. ↑ Tatara, Wojciech (23 березня 2023). Minister Spraw Zagranicznych Ukrainy Dmytro Kułeba uhonorowany w Jasionce prestiżową nagrodą im. Józefa Ślisza. Rzeszów Nasze Miasto (pl-PL) . Процитовано 31 березня 2023.
  103. ↑ News, The Analyst (27 липня 2023). “Thanks for Standing By Us” -Ukrainian Foreign Minister Praises Liberia. Analyst Liberia (амер.). Процитовано 1 серпня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кулеба Дмитро Іванович
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулеба_Дмитро_Іванович&oldid=43758585