French
DeutschЛебедівська культура — Вікіпедія
| Лебедівська культура | |
|---|---|
| Розташування | Полісся, Чернігівська і Сумська області |
| Доба | Бронзова доба |
| Час існування | XI — перш. пол. VIII ст. до н.е. |
| Попередня культура | ←Сосницька |
| Наступна культура | Милоградська→ Юхнівська→ |
Лебедівська культура — археологічна культура бронзової доби (XI — перш. пол. VIII ст. до н. е.). За припущенням можливо є пізнім варіантом Сосницької культури. Але, з іншого боку, між цими культурами є значний період запустіння на цих землях.
Охоплювала Київське Подніпров'я, пониззя Прип'яті, межиріччя Десни та Сейму.
Характерні невеликі поселення поблизу водоймищ, переважно у заплавах на дюнних підвищеннях (Козинці, Лебедівка, Гостомель). Житла наземні або заглиблені, прямокутної форми.
Біля поселень розміщені могильники. Поховальний обряд перепалених кісток, які зсипали у неглибокі ямки або урни. Поруч із кістками — значна кількість розбитого посуду і поламаних прикрас (Залісся, Богданівка, Погреби, Гостомель).
Головні заняттями були землеробство і скотарство.
Керамічні вироби грубі, товстостінні, виготовлений із глини з домішкою піску, потовченого граніту та слюди. Переважають великі яйцеподібні горщики з маленьким дном, тюльпаноподібні посудини, банки. Бідні та одноманітні орнаменти — наколами, перлинами, рідше — шнуром і відбитком гребінки. Бронзові знаряддя праці — кельти (різновид сокири чи мотики), ножі, шила; зброя — наконечники списів; прикраси — шпильки, кільця, підвіски. Знайдено поодинокі залізні предмети. Численні вироби з кременю та каменю: серпи, зернотертки, вістря стріл.
Лебедівська культура виникла на основі Сосницької[1] за значного впливу північних культур Волго-Камського сточища (поздняківської, приказанської та інших[2]). Наслідком її подальшого розвитку стали культури милоградсько-підгірцівського кола. Етнічна приналежність носіїв культури остаточно не з'ясована, але ймовірно, це були індоєвропейці, споріднені як із прабалтами, так і з праслов’янами.
Лебедівська культура відчутно позначилася на формуванні милоградської та юхновської культур[3].
- ↑ Ю. В. Кухаренко, ПОЛЕСЬЕ И ЕГО МЕСТО В ПРОЦЕССЕ ЭТНОГЕНЕЗА СЛАВЯН[1] [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ С. С. Березанська (2016). Лебедівська культура. Енциклопедія сучасної України. 53590. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Жаров Г. В. Жарова Т. Н., Археологическая разведка на Черниговщине. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 3 травня 2015.
- С. С. Березанська. Лебедівська культура [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 70. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- С. С. Березанська. Лебедівська культура [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Березанская С. С. Лебедовская культура эпохи бронзы в Лесостепной Украине // Энеолит и бронз. век на Украине. К., 1976.
 | Це незавершена стаття про Чернігівську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
