Macrolepiota — Вікіпедія

Гриб-зонтик
Гриб-зонтик білий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові  (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Макролепіота
Macrolepiota (Scop.:Fr.) Singer, 1948
Посилання
Вікісховище: Category:Macrolepiota
Віківиди: Macrolepiota
EOL: 16831
NCBI: 34435
MB: 18007
IF: 18007

Гриб-зо́нтик[1] (Макролепіо́та) (лат. Macrolepiota) — рід грибів родини Агарикових (Agaricaceae). В народі також - курочка, через подібність смакових характеристик.


Найбільш відомі види їстівні, деякі вважаються делікатесними.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Наукові синоніми (гетеротипні):

Типовий вид Macrolepiota procera (Scop.) Singer, 1948

Назва роду походить від грецького слова makros — «великий» і назви роду Lepiota.

Рід був описаний Р. Зінгером у 1948 р., який виділив його з роду Lepiota sensu lato. Морфологічно близький до родів Хлорофілум (Chlorophyllum), Білопечериця (Leucoagaricus) та Білогнойовик (Leucocoprinus), систематичне положення багатьох представників цих родів до кінця XX ст. не було остаточно з'ясовано.

З появою наприкінці XX ст. молекулярно-генетичних методик біологічної класифікації деякі види перенесено в інші роди, старі українські назви «гриб-зонтик» для них поки що зберігаються.

Плодові тіла від середніх до великих розмірів, шапинкові, центральні. Тип розвитку — пілеокарпний.

Шапинка в молодому віці яйцеподібна або напівкуляста, у зрілих грибів плоска або широдзвоноподібна, товсто- або тонком'ясиста, біла або світла, з низьким, округлим або загостреним горбком. Шкірка від білуватої до коричневої, звичайно остається цілою на горбку, а на решті поверхні шапинки швидко розтріскується і утворює лусочки.

М'якуш шапинки білий, у деяких видів забарвлюється при пошкодженні.

Ніжка циліндрична, порожня, іноді щільна, волокниста, часто з бульбоподібною основою, легко відокремлюється від шапинки.

Пластинки вільні, білі або світло-кремові, часті, біля ніжки утворюють тонкий хрящоподібний коларіум.

Залишки покривала: кільце плівчасте, біле або буро, рухливе; піхва відсутня.

Споровий порошок білий або кремовий.

Спори еліпсоїдні, гладенькі, безбарвні, метахроматичні, псевдоамілоїдні, з порою проростання.

Трама пластинок правильна або майже правильна.

Хейлоцистиди є, плевроцистиди відсутні.

Екологія

[ред. | ред. код]

Головним чином сапротрофи, ростуть на ґрунті в лісах і різних посадках, частіше у світлих місцях — на галявинах, узліссях, уздовж просік; поза лісами — на луках, полях, у степу, іноді в оранжереях.

Поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Види, що було перенесено до інших родів:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Назва українською мовою «гриб-зонтик» використовується у виданні Дудка И. А., Вассер С. П. Грибы. Справочник миколога и грибника. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 267—270.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К. : «Наукова думка», 1980. — С. 292—306.