Мір Ашраф Шах — Вікіпедія
Мір Ашраф Шах | |
---|---|
пушту شاہ أشرف هوتک | |
Ім'я при народженні | перс. شاہ أشرف ہوتک |
Народився | невідомо Кандагар, Сефевідський Іран |
Помер | 1730 Белуджистан, Сефевідський Іран ·regicided |
Поховання | Парса |
Країна | Хотакі |
Національність | пуштун |
Діяльність | політик |
Титул | шах Ірану |
Посада | шах і эмір Афганістануd |
Термін | 1725—1729 |
Попередник | Мір Махмуд Шах |
Наступник | Тахмасп II |
Конфесія | іслам, суннізм |
Рід | Хотакі |
Батько | Абудл-Азіз Хотакі |
У шлюбі з | Шахзабе-бегум |
Діти | Хусейн |
Мір Ашраф Шах (перс. شاہ أشرف ہوتک, *д/н —1730) — шах Ірану в 1725—1729.
Походив з династії Хотакі. Син Абдул-Азіза, брата Мірвайса, який у 1709 році став еміром Кандагару. У 1715 після смерті брата став новим еміром Кандагару, але у 1717 його було повалено небожем Мір Махмудом.
Втім Мір Ашраф залишився вірним новому володарю Кандагару. У 1719—1721 брав участь у вторгненні в межі Ірану. У 1722 був учасником великого походу проти іранського шаха Солтан Хусейна. Того ж року звитяжив у битві при Гульнабаді, де перське військо зазнало нищівної поразки.
У 1725 після смерті двоюрідного брата Мір Махмуда, шаха Персії, якого він можливо отруїв, Мір Ашраф стає новим шахом. Для зміцнення законності своєї влади він одружився з донькою поваленого шаха Солтан Хусейна. У 1726 році проти нього на чолі османського війська вирушив валі Багдада, який оголосив про намір відновити на трон Солтан Хусейна. У відповідь Мір Ашраф Шах наказав стратити Хусейна, а його голову відіслати османам. Того ж року в битві при Керманшасі переміг османське військо.
Разом з тим в Азербайджані, Ґіляні, Мазендерані взяв владу Тахмасп II та російські війська. Вже у 1726 втрачено Астрабад внаслідок нападу Надир-хана. Для початку кампанії проти них у 1727 Мір Ашраф уклав в Хамадані мирну угоду з Османською імперією, якою було підтверджено колишній кордон між державами, Ашраша визнано шахом. Але тоді ж було втрачено Хорасан.
Основні події війни з Тахмаспом II та Надир-кулі-ханом розгорнулися у 1729. В цей час Надир-кулі на чолі війська рушив на облогу Герата, де трималася залога Мір Ашрафа. Останній вирішив використати ситуацію для наступу на Хорасан, розраховуючи захопити цю важливу провінцію, а потім здолати Надир-кулі. Втім Мір Ашраф Шах затримався при облогах міст, що дозволило Надир-кулі завершити гератську кампанію й рушити проти афганців.
У серпні та на початку вересня відбулася битва біля річки Махмандуст (відома також як битва при Дамгані), в якій Мір Ашраш Шах зазнав важкої поразки. Він спробував виправити ситуацію, але військо Мір Ашрафа було переможено у битві в ущелині Дерре-і-Хар. 29 листопада Мір Ашраф Шах у битві при Мурчехурті зазнав повної та нищівної поразки. У грудні шах залишив Ісфаган.
Спочатку планував втекти до Басри, де мав намір отримати підтримку османського султана, але марно. Зрештою вирішив рухатися до Кандагару суходолом. Після переходу пустелі Мір Ашраф Шах опинився в області племен белуджів, де взимку 1730 року його було підступно вбито Мір Мохаббат-хано Балухом, Калатським ханом. Але владу в Кандагарському еміраті захопив стриєчний брат Мір Ашрафа — Шах-Хусейн.
- L. Lockhart, The Fall of the Ṣafavī Dynasty and the Afghan Occupation of Persia, Cambridge, 1958.
- Vogelsang, Willem (2002). The Afghans. Wiley Blackwell. p. 224. ISBN 0-631-19841-5. Retrieved 2010-08-22.