Нижньо-Донський ВТТ — Вікіпедія

Нижньо-Донський ВТТ (рос. НИЖНЕ-ДОНСКОЙ ИТЛ, Нижнедонлаг, ИТЛ и Строительство оросительных и гидротехнических сооружений, УГОГС) — підрозділ системи виправно-трудових установ СРСР.

Організований 04.08.52 (злиттям Мартинівського ВТТ і Цимлянського ВТТ) ;
закритий 05.10.53 (таб. підр. передані в УВТТК УМЮ по Ростовській обл.)

Підпорядкування і дислокація

[ред. | ред. код]
  • ГУЛАГ з 01.09.52 ;
  • ГУЛАГ МЮ з 02.04.53.

Дислокація: Ростовська область, Романівський р-н, р.п. Ново-Сольонівський (нині м.Волгодонськ).

Виконувані роботи

[ред. | ред. код]
  • продовження буд-ва Донського магістрального каналу,
  • буд-во розподільних каналів: Верхньо-Сальського, Богачевського і Садковського;
  • буд-во гідровузлів на Нижньому Дону і Усть-Донецького річкового порту, закінчення залишкових обсягів робіт по Буд-ву Цимлянського гідровузла, Нижньо-Донського та Азовського каналів,
  • експлуатація Цимлянської ГЕС і судноплавних споруд Цимлянського гідровузла,
  • буд-во житлових, комунально-побутових та пром. будівель, адм. приміщень Донтонельбуду МПС,
  • обслуговування ЦРМЗ, авторем. та деревообробного з-дів, гол. контори залізничного транспорту,
  • видобуток каменю та щебеню, вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування Чалтирського цегел. з-ду.

Чисельність з/к

[ред. | ред. код]
  • 01.09.52 — 37 679;
  • 01.01.53 — 23 607;
  • 15.03.53 — 23 760,
  • 15.07.53 — 6558;
  • 11.53 — 4002

Посилання

[ред. | ред. код]