Хабарлаг — Вікіпедія

Хабаровський ВТТ (Хабарлаг) (рос. Хабаровский исправительно-трудовой лагерь, Хабарлаг) — підрозділ, що діяв в структурі Головного управління виправно-трудових таборів Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (ГУЛАГ НКВД).

Хабарлаг виділений в самостійний підрозділ у структурі НКВС СРСР в 1938 році на базі розформованого в тому ж році Дальлага. Управління Хабарлага розташовувалося в місті Хабаровськ. В оперативному командуванні він підпорядковувався безпосередньо ГУЛАГ НКВС.

Максимальна одноразова кількість ув'язнених могло становити 22 500 чоловік.

У 1940 році реформований в Управління виправно-трудових таборів і колоній Управління НКВС по Хабаровському краю. Закритий в 1943 році.

Основним видом виробничої діяльності ув'язнених Хабарлага було промислове будівництво:

• буд-во Теплоозерського цементного з-ду в Єврейській а.о.
• буд-во аеродромів в Хабаровському краї,
• дорожнє буд-во.

• ХАБАРОВСКИЙ ИТЛ [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Україна біля Тихого океану
• История ГУЛАГа в Хабаровском крае (1930–1956) [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)