Низкиничі — Вікіпедія

село Низкиничі
Успенська церква у Низкиничах, вересень 2010 року
Успенська церква у Низкиничах, вересень 2010 року
Успенська церква у Низкиничах, вересень 2010 року
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Нововолинська міська громада
Код КАТОТТГ UA07020130060027702
Основні дані
Засноване 1500
Населення 731
Площа 8,2 км²
Густота населення 89,15 осіб/км²
Поштовий індекс 45321
Телефонний код +380 3372
Географічні дані
Географічні координати 50°44′8″ пн. ш. 24°11′1″ сх. д. / 50.73556° пн. ш. 24.18361° сх. д. / 50.73556; 24.18361
Середня висота
над рівнем моря 		226 м
Водойми раніше навколо пагорба, де розташований монастир, був ставок
Місцева влада
Адреса ради 45320, Волинська обл., Володимирський р-н, с.Гряди
Карта
Низкиничі. Карта розташування: Україна
Низкиничі
Низкиничі
Низкиничі. Карта розташування: Волинська область
Низкиничі
Низкиничі
Мапа
Мапа

CMNS: Низкиничі у Вікісховищі

Ни́зкиничі — село у Нововолинській міській громаді Володимирського району Волинської області України. Населення становить 731 осіб.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Існує версія, що назва села Низкиничі походить від давнього слова низкиня, тобто низька, мала[1]. Топоніми, що закінчуються на –ичі, вважаються мовознавцями найархаїчнішими[2].

Історія

[ред. | ред. код]

До володінь князя Мала (?—946) на Волині належала група з декількох сіл розташованих у 22 км на південь від Володимира-Волинського, — Низкиничі, Будятичі та Калусів (нині Гряди). Знайома Длугошу назва села Низкиничі (малий/низький) спонукала його назвати древлянського князя Мала Ніскинем. З цим населеним пунктом пов'язують і билинне прізвище брата Малуші, відомого як Добриня Нікітіч (Низкинич).

За часів Ягайла, який надав поселення українському роду Киселів. Найвідомішим його представником був уродженець Низкиничів київський воєвода Адам Кисіль (1600—1653), випускник Замойської Академії.

Будучи спочатку прихильником унії, він з 1632 р. стає сеймовим послом від православної шляхти. Під час воєн із Хмельницьким Кисіль відзначився як ініціатор порозуміння з козаками, один із головних переговорників Зборівського (1649) і Білоцерківського (1651) договору. Наприкінці свого життя воєвода заснував у Низкиничах православний монастир, у церкві якого й був похований.

Монастир, уже як василіанський, проіснував до російської касації унії у XIX столітті. Пізніше церква служила як православний храм.

У 1906 році село Грибовицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 17 верст, від волості 7. Дворів 86, мешканців 645[3].

Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимирського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 731 особа, з яких 346 чоловіків та 385 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 736 осіб.[6]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,63 %
російська 1,37 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Соціальна інфраструктура

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Відомим уродженцем Низкиничів є Адам Кисіль — політичний діяч Речі Посполитої і польський магнат українського походження.

У селі тривалий час проживав і навчався у місцевій школі герой Андрій Комаристий.[8] 3 березня 2016 року місцевій загальноосвітній школі присвоєне ім'я Андрія Комаристого.[9]

  • Вовк Андрій Богданович (1983—2023) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).

Галерея

[ред. | ред. код]
Панорама Успенського монастиря у Низкиничах, вересень 2010 року. Вигляд з південно-східного боку. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, братський корпус з домовим храмом святого Георгія (зліва направо)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Петро Кралюк. Коріння Хрестителя Русі: Володимир Святий — родом із Волині? // День. — 16.12.2011. — № 230-231. [Архівовано 29 серпня 2012 у Wayback Machine.] (інтернет-версія)
  2. ↑ Купчинський О. А. Найдавніші слов'янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень: географічні назви на -ичі / Ред. Л. Л. Гумецька, Я. Д. Ісаєвич.- Київ, 1981.- 252 с.
  3. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 вересня 2019.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  8. ↑ Пам'яті загиблого героя АТО Андрія Комаристого. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  9. ↑ Дві волинські школи назвуть на честь загиблих Героїв. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Низкиничі&oldid=43101295