Новоборовицька волость — Вікіпедія

Новоборовицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Городнянського повіту Чернігівської губернії з центром у містечку Нові Боровичі.

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 13 сільських громад. Населення — 5582 особи (2727 чоловічої статі та 2855 — жіночої), 1225 дворових господарств^[1].

Поселення волості:

• Нові Боровичі — колишнє державне та власницьке містечко при річці Снов за 20 верст від повітового міста, 908 осіб, 199 дворів, 2 православні церкви, постоялий двір, лавка, кісткопальний, паточний і бурякоцукровий заводи, базари, 4 ярмарки на рік. За 13 верст — цегельний завод з крупорушкою.
• Бутівка — колишнє власницьке село, 381 особа, 86 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин.
• Гірськ — колишнє власницьке містечко при річці Снов, 338 осіб, 98 дворів, православна церква, 2 ярмарки на рік.
• Єліне — колишнє державне село при річці Снов, 521 особа, 142 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Жабчичи — колишнє державне та власницьке село, 520 осіб, 112 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, лавка.
• Жовідь — колишнє державне та власницьке село при річці Жовідь, 354 особи, 82 двори, православна церква.
• Старі Боровичі — колишнє державне та власницьке село при річці Снов, 690 осіб, 134 двори, постоялий будинок.

1899 року у волості налічувалось 24 сільських громади, населення зросло до 10531 особи (5286 чоловічої статі та 5245 — жіночої)^[2].

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.