Старо-Руднянська волость (Городнянський повіт) — Вікіпедія
Старо-Рудненська волость | ||||
Центр | Хотуничі, Стара Рудня | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 19 405 (1885) | |||
Населення | 11 559 осіб (1899) | |||
Густота | 54.5 осіб / км² | |||
Старо-Рудненська волость (Хотуницька волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Городнянського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Хотуничі.
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 11 сільських громад. Населення — 7953 осіб (3909 чоловічої статі та 4044 — жіночої), 1433 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10383 | 8920 |
Приватної власності | 8974 | 5145 |
Іншої власності | 48 | 36 |
Загалом | 19405 | 14101 |
Основні поселення волості:
- Хотуничі — колишнє державне та власницьке село за 12 верст від повітового міста, 1324 особи, 255 дворів, православна церква, школа, 12 вітряних млинів.
- Камка — колишнє державне та власницьке село, 828 осіб, 133 двори, постоялий будинок.
- Конотоп — колишнє державне та власницьке село при річці Снов, 684 особи, 120 дворів, вітряний млин.
- Петрівка — колишнє державне та власницьке село, 1316 осіб, 225 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний і 4 вітряних млини.
- Смяч — колишнє державне та власницьке село при річці Снов, 1150 осіб, 203 двори, православна церква, вітряний млин.
- Стара Рудня — колишнє державне та власницьке село при річці Смяч, 1067 осіб, 203 двори, православна церква, 3 постоялих будинки, лавка, водяний і 2 вітряних млини, крупорушка.
- Хрипівка — колишнє власницьке село при річці Чибрис, 820 осіб, 187 дворів, православна церква, 5 вітряних млинів.
Наприкінці XIX сторіччя волосне правління перенесено до села Стара Рудня, волость отримує назву Старорудненська.
1899 року у волості налічувалось 33 сільські громади, населення зросло до 11559 осіб (5464 чоловічої статі та 6095 — жіночої)[2].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 272)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |