Банда (мови) — Вікіпедія

Банда — група мов чи діалектів, яку відносять до убангійських.

До неї належать такі мови:

• банда-бамбарі (183000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[1]);
• банда-банда (102000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[2]);
• банда-мбрес (42500 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[3]);
• банда-нделе (35500 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[4]);
• середньо-південна банда (100000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[5]);
• моно (65000 мовців в ДРК станом на 1984 рік^[6]);
• південно-центральна банда (150000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[7]);
• ланґбаше (40000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік^[8]);
• мбанджа (352000 мовців в ДРК станом на 2000 рік^[9]).

В ЦАР абетка для мов банда має наступний вигляд^[10].

• Буква e передає звук [e] тільки після середньопіднебінних приголосних. В усіх інших випадках вона передає звук [ə].
• Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: циркумфлекс (ˆ) — високий тон; діарезис (¨) — середній. Низький тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків. Якщо на один голосний припадає два тони, то на письмі пишуть дві букви для цього голосного, і над однією буквою ставлять один тон, а над другою — інший.

Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.