Плетений Ташлик — Вікіпедія

село Плетений Ташлик
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Новоукраїнський район
Тер. громада	Злинська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA35060070040057298
Облікова картка	Плетений Ташлик
Основні дані
Засноване	до 1759
Населення	1603
Поштовий індекс	26245
Телефонний код	+380 5258
Географічні дані
Географічні координати	48°29′04″ пн. ш. 31°40′12″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	178 м
Водойми	р. Плетений Ташлик
Місцева влада
Адреса ради	26232, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Злинка, вул. Центральна,76
Сільський голова	Мартинов Володимир Борисович
Карта
	Плетений Ташлик
	Плетений Ташлик
Мапа
	Плетений Ташлик у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Плетений Ташлик.

Пле́тений Ташли́к — село в Україні, у Злинській сільській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 1603 осіб. Колишній центр Плетеноташлицької сільської ради.

Історія

У 1754—59 й 1761—64 роках село входило до складу Новослобідського козацького полку.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Плетено-Ташлицької волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 3317 осіб, налічувалось 758 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 17 лавок та 4 постоялих двори, відбувались базари щопонеділка^[1]. За 4 версти знаходились паровий млин, залізнична станція, цегельний завод, постоялий двір.

У квітні 1918 р. підрозділ Вільного козацтва в містечку на деякий час проголосив себе червоним козацтвом, отримав зброю від більшовиків, і через два тижні цією ж зброєю було винищено більшовиків у всьому повіті й відновлено українську владу^[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2077 осіб, з яких 875 чоловіків та 1202 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1603 особи.^[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	94,32 %
молдовська	2,81 %
російська	1,75 %
білоруська	0,62 %
вірменська	0,25 %
угорська	0,06 %

Постаті

Савлук Павло Валентинович (1991—2017) — матрос Військово-морських сил ЗС України, учасник російсько-української війни.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Посилання

Taszlik Pleciony // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 222. (пол.)
Погода в селі Плетений Ташлик

Примітки

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Мелешко Ф. Глодоси в часи національної революції / Ф. Мелешко // Літопис Червоної калини, 1934. No 7-8. — С. 11-18.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Портал «Географія» Портал «Україна»

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[2] Мелешко Ф. Глодоси в часи національної революції / Ф. Мелешко // Літопис Червоної калини, 1934. No 7-8. — С. 11-18.

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Населені пункти Маловисківського району
Міста	Мала Виска
Смт	Смоліне
Селища	Вишневе · Заповідне
Села	Андріївка · Березівка · Велика Виска · Веселе · Виноградне · Вись · Гаївка · Димине · Дорофіївка · Запашка · Заріччя · Злинка · Калаколове · Ковалівка · Копанки · Краснопілка · Лозуватка · Лутківка · Мануйлівка · Мар'янівка · Матусівка · Межове · Миролюбівка · Миропіль · Нововознесенка · Новогригорівка · Новокрасне · Новомиколаївка · Новомихайлівка · Новоолександрівка · Новооникієве · Новопавлівка · Новопетрівка · Новостанівка · Олександрівка · Олексіївка · Оникієве · Павлівка · Паліївка · Пасічне · Первомайськ · Первомайське · Плетений Ташлик · Полохівка · П'ятихатки · Розсохуватка · Тарасівка · Успенівка · Хмельове · Червона Поляна · Шевченкове · Якимівка

п о р Єлисаветградський повіт
Повітове місто	Єлисаветград
Міста, містечка, слободи та посади	Братське • Витязівка • Віктор-Штат • Ганнівка • Глодоси • Добровеличківка • Злинка • Лиса Гора • Любомирка • Мала Виска • Мар'янівка • Миколаївка (Винтелева) • Новомиргород • Олексіївка • Ольвіополь • Ольгопіль • Орлове Поле • Павлівськ • Рівне • Седнівка • Семенасте • Степанівка • Степанівка (Юрчевське) • Татарівка • Трикрати • Хмельове • Якимівка • Янопіль
Волості	Андріївська • Антонівська • Бежбайрацька • Березівська • Братська • Благодатнівська • Великовисківська • Велідарівська • Веселівська • Витязівська • Вікторштадська • Вільшанська • Вознесенська • Возсіятська • Володимирська • Воронівська • Ганнинська • Ганнівська • Глодоська • Грузчанська • Добровеличківська • Єланецька • Ерделівська • Злинська • Казанківська • Кам'янська • Катеринівська • Кетрисанівська • Компаніївська • Костянтинівська • Липнязька • Лисогірська • Лозуватська • Любомирська • Маловисківська • Мартоноська • Мигиївська • Надлацька • Нечаївська • Новоархангельська • Новомиргородська • Обознівська • Олександрівська • Олексіївська • Ольгопільська • Осичанська • Павлівська • Панчівська • Піщано-Брідська • Плетено-Ташлицька • Рівнянська • Семенастівська • Серезліївська • Татарівська • Тишківська • Трикратська • Устинівська (Седнівська) • Фурманівська • Хмелівська • Щербанівська • Якимівська
Основні поселення (від 900 мешканців на 1886 рік)	Арбузинка • Арнаутівка • Березівське • Білоусівка • Благодатне • Бузьке Передмістя • Велика Виска • Вільшанка • Возсіятське • Грузьке • Добрянка • Єланець • Ізраілевка • Казанка • Колинболот • Коніж • Коробчине • Липняжка • Лелекове • Мартоноша • Мигаї • Надлак • Ново-Архангельске • Олексіївка • Паліївка • Панчев • Петроострів • Піщаний Брід • Плетений Ташлик • Сербулова • Синюхин Брід • Скалеве • Солоне • Тернівка • Тишківка • Троїцьке • Устинівка • Щербані
Культові споруди (на 1914 рік)	... • Вознесенська церква (Кальниболота) • Вознесенська церква (Приют) • Церква Різдва Христового (Приют) • Троїцька церква (Кетрисанівка) ...