Піщаний Брід (Новоукраїнський район) — Вікіпедія

село Піщаний Брід
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Новоукраїнський район
Тер. громада	Піщанобрідська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA35060170010049604
Облікова картка	Піщаний Брід
Основні дані
Засноване	1759
Перша згадка	1759 (266 років)[1]
Населення	2108
Площа	7,662 км²
Густота населення	387,24 осіб/км²
Поштовий індекс	27037
Телефонний код	+380 5253
Географічні дані
Географічні координати	48°17′00″ пн. ш. 31°19′10″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	112 м
Водойми	р. Чорний Ташлик
Місцева влада
Адреса ради	27037, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Піщаний Брід, вул. Незалежності, 29
Сільський голова	Мар'янов Сергій Іванович
Карта
Піщаний Брід
Піщаний Брід
Мапа
Піщаний Брід у Вікісховищі

Піща́ний Брід — село в Україні, адміністративний центр Піщанобрідської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Піщанобрідська сільська рада.

Населення становить 2108 осіб.^[2]

1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку.

Станом на 1886 рік у селі Лисогірської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 2994 особи, налічувалось 662 дворових господарства, існувала школа, земська станція та 4 лавки^[3].

За даними 1894 року у селі, центрі Піщано-Брідської волості, мешкало 5080 осіб (2590 чоловічої статі та 2490 — жіночої), налічувалось 951 дворове господарство, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, земська однокласна школа на 162 учні (133 хлопчики й 29 дівчаток), 6 лавок, шинок, винний погріб^[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5867 осіб (2919 чоловічої статі та 2948 — жіночої), з яких 5727 — православної віри^[5].

В роки визвольних змагань 1917—1921 р.р. піщанобрідці не раз виступали проти злочинної більшовицької влади. В липні 1919 року більшовики на чолі з кривавим В. Затонським вбили без суду та слідства невинних мешканців села, серед яких сільський староста Губар, вчителі — подружжя Маруценків Данило Савович і Ганна Юхимівна, брат Данила Юхим Савович, Олександр Антонович Островський, а також батько Г. А. Кузьменко Андрій Іванович Кузьменко, хлопець-школяр Кавицький з сусіднього села Федорівки та ін.

Злочинна влада вивезла весь хліб з села в 1922—1923 р.р., що спричинило голод. Господарі-трудівники потерпали від колективізації і розкуркулення в 1929—1931 р.р. Багато селян померло від штучно створеного тією ж владою більшовиків Голодомору 1932—1933 р.р.

Районний центр з 1935 по 1956 р.р.

Радянські війська вибили нацистських окупантів 18 березня 1944 року. Новий голод чекав безправних селян в 1947 р.

З 1991 р. в складі незалежної України.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3466 осіб, з яких 1642 чоловіки та 1824 жінки.^[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2968 осіб.^[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[8]

• Іван Безпечний (1909—1994) — педагог, філолог-україніст.
• Громко Тетяна — доктор філологічних наук.
• Козакул Юрій Борисович (1975—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
• Галина Кузьменко — публіцистка, дружина Н. Махна.
• Василь Мацієвич — льотчик, Герой Радянського Союзу.
• М. Г. Сазіна — кандидат суспільних наук.
• Петро Чорний — вчитель-дисидент.
• П. П. Чолпан — кандидат фізико-математичних наук.
• Іван Чорногузько (псевдонім Чорний Ворон)  — військовий діяч часів УНР, георгіївський кавалер, вільний козак, повстанський отаман.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

• Григорій Гусейнов. «Піщаний Брід і його околиці».

• Погода в селі Піщаний Брід