Військово-повітряні сили — Вікіпедія

Військо́во-пові́тряні сили (ВПС), пові́тряні си́ли — вид збройних сил держави, призначений для самостійних дій у повітряному бойовому просторі при вирішенні оперативно-стратегічних завдань і для спільних дій з іншими видами збройних сил.

За своїми бойовими можливостями, сучасні ПС здатні уражати авіаційні, ракетні, сухопутні і морські угруповання противника, руйнувати важливі військові об'єкти в його тилу, підтримувати операції сухопутних військ і військово-морських сил, вести повітряну розвідку в інтересах усіх видів збройних сил, здійснювати транспортування великих повітряних десантів з матеріальною частиною, забезпечувати маневр військ і доставляти їм матеріальні засоби повітрям.

Основні властивості ВПС як виду збройних сил

висока маневреність;
великий просторовий розмах дій;
здатність швидко переносити зусилля з одних напрямків чи об'єктів на інші;
здатність впливати на глибокий тил противника;
здатність завдавати раптові удари з повітря для ураження великих і невеликих, стаціонарних і рухливих об'єктів.

Види сил авіації у ВПС

Більшість країн світу мають такі види авіації ПС (чи окремі з них)

далека (стратегічна);
фронтова (штурмова і бомбардувальна);
військово-транспортна;
санітарна (рятувальна).

Окремі країни мають повітряно-космічні сили.

ВПС світу

Країна	Повітряні сили	Рондель
Австралія	Королівські повітряні сили Австралії
Велика Британія	Королівські повітряні сили Сполученого Королівства
Греція	Повітряні сили Греції
Канада	Королівські повітряні сили Канади
КНР	Народно-визвольні повітряні сили Китаю
Молдова	Повітряні сили Молдови
Польща	Повітряні сили Польщі
Португалія	Повітряні сили Португалії
Росія	Військово-повітряні сили Російської Федерації
США	Повітряні сили США
Угорщина	Повітряні сили Угорщини
Україна	Повітряні сили України
Фінляндія	Повітряні сили Фінляндії
Франція	Повітряні сили Франції
Японія	Повітряні сили самооборони Японії