French
DeutschПол Грінгард — Вікіпедія
| Пол Грінгард | |
|---|---|
| англ. Paul Greengard | |
 | |
| Народився | 11 грудня 1925 Нью-Йорк, США |
| Помер | 13 квітня 2019 (93 роки) Нью-Йорк, США |
| Країна |  США |
| Національність | США |
| Діяльність | біохімік, нейронауковець, фармаколог, викладач університету |
| Alma mater | Гамілтонівский коледж |
| Галузь | Нейробіологія, молекулярна біологія |
| Заклад | Рокфеллерівський університет |
| Членство | Шведська королівська академія наук Норвезька академія наук Національна академія наук США[1] Сербська академія наук і мистецтв Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | відкриття механізму дії дофаміну та інших нейромедіаторів |
| Мати | Pearl Meister Greengardd |
| Брати, сестри | Chris Chased |
| У шлюбі з | Ursula von Rydingsvardd |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (2000) |
 Пол Грінгард у Вікісховищі | |
По́л Грі́нгард (англ. Paul Greengard); 11 грудня 1925, Нью-Йорк, США — 13 квітня 2019, Нью-Йорк, США[2]) — американський вчений, нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині 2000 року «За відкриття механізму дії дофаміну та інших нейромедіаторів». Професор Рокфеллерівського університету[3]. Відомий своїми роботами з молекулярної біології і клітинного функціонування нейронів.
Пол Грінгард народився у Нью-Йорку в єврейській сім'ї (предки по батьківській лінії походили з Кенігсбергу в Східній Пруссії, по материнській — з Російської імперії).[4] Його мати померла при пологах і з раннього дитинства, після другого одруження батька, він виховувався в єпископальних традиціях.[5]
Під час Другої світової війни 3 роки прослужив в армії техніком-електронщиком. Працював у групі при Массачусетському технологічному інституті, яка займалася приладами раннього оповіщення, спрямованого проти атак японських льотчиків-камікадзе. Після війни закінчив Хамілтонівский коледж (Клінтон (Нью Йорк)) в 1948, здобув ступінь бакалавра з математики та фізики і зацікавився біофізикою. Грінгард робив дисертаційну роботу в лабораторії Халдана Кеффера Хартлайна (лауреата Нобелівської премії з медицини 1967 року) в університеті Джонса Хопкінса (Балтимор), де слухав лекції Алана Ходжкіна (лауреата Нобелівської премії з медицини 1963 року).
Після здобуття ступеня доктора філософії Грінгард провів близько 6 років (1953—1959) в різних університетах Великої Британії (Університет Лондона, Кембриджський університет, Національний інститут медичних досліджень) і США (Національний інститут здоров'я). У 1961—1970 працював професором фармакології в Медичному коледжі Альберта Ейнштейна, в 1968—1983 був професором фармакології і психіатрії Єльського університету. З 1983 року до смерті працював професором Рокфеллерівського університету.
На отриману з Нобелівської премії грошову суму (близько 400 тисяч доларів) Пол Грінгард заснував щорічну премію імені Перл Мейстер Грінгард[en] (в пам'ять матері вченого) в 50 тисяч доларів для нагородження видатних досягнень жінок у галузі біомедичних досліджень.[6]
Помер у віці 93 років у Нью-Йорку.[7]
- DARPP-32 — білок, який досліджував Грінгард
- Арвід Карлсон
- Ерік Кендел
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-laureat-nobelivskoi-premii-pomer-v-us/29881253.html У США помер лауреат Нобелівської премії з медицини
- ↑ Greengard, Paul — Vincent Astor Professor. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 15 червня 2010.
- ↑ Генеалогічне древо вченого по материнській лінії[недоступне посилання з квітня 2019]: Батьки матері Пола Грінгард — Чарльз Майстер та Іда Ліфшиц — народилися в Росії.
- ↑ Автобіографія на сайті Нобелівського комітету
- ↑ = Інтерв'ю в New York Times
- ↑ У США помер лауреат Нобелівської премії /Рідіо Свобода, 15.4.2019/
|
| |||||||||||||||||