Федорів Роман Миколайович — Вікіпедія

Роман Миколайович Федорів
Народився	1 грудня 1930(1930-12-01) Братківці Тисменицького району
Помер	14 березня 2001(2001-03-14) (70 років) Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Україна
Діяльність	журналіст
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів	українська
Жанр	оповідання, повісті, зокрема історичні, нариси
Magnum opus	«Єрусалим на горах»
Партія	КПРС[1]
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах

Рома́н Микола́йович Фе́дорів (1 грудня 1930, Братківці — 14 березня 2001, Львів) — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995) за твір «Єрусалим на горах», редактор часопису «Дзвін». Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Народився 1 грудня 1930 року в селі Братківці Тисменицького району на Івано-Франківщині.

У 1945—1950 роках — учень педагогічного училища; завідувач книжкового відділу магазину; бригадир бригади протифілоксерної експедиції; інструктор обласного відділу «Союздрук».

У 1950—1953 роках служив у Радянській армії.

У 1953—1956 роках — інспектор-бухгалтер районного сільськогосподарського банку; інструктор міського відділу «Союздрук».

З 1956 року — співробітник районної, обласної газети, власний кореспондент низки республіканських газет.

Член КПРС з 1963 по 1991 рік.

1967 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Франка, працював у місцевій пресі. З 1968 до смерті у 2001 році — головний редактор журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»).

1989 року на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка разом з письменниками Романом Іваничуком, Романом Лубківським, професором Михайлом Шалатою запропонували відновити назву села Нагуєвичі^[2].

Автор оповідань, повістей, нарисів.

Перша книга письменника «Жовтнева соната» побачила світ у 1959. Довгий час працюючи кореспондентом обласних, а згодом і республіканських газет, об'їздив усю Україну. Завдяки зусиллям письменника були відновлені видавництво «Червона калина» й часопис «Літопис Червоної Калини». Він започаткував у «Дзвоні» рубрику про призабутих письменників та літераторів з української діаспори.

Помер 14 березня 2001 року у віці 70 років. Причиною смерті став інфаркт. Могила — на 3 полі Личаківського цвинтаря.

• Отчий світильник (роман, 1976)
• Кам'яне поле (трилогія, 1978)
• Твори в двох томах (1980)
• Плуг у борозні (трилогія)
• Єрусалим на горах (роман, 1993), відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української Фундації Антоновичів (1996)
• Чорна свіча від Їлени (роман, 1996)
• Палиця для прокажених (роман, 2000)

• орден «Знак Пошани»

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Федорів Роман Миколайович

• Герасимова Г. П. Федорів Роман Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 276. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Володимир Качкан. Роман Федорів: Літературно-критичний нарис. — 1983.
• Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 317.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

• Федорів Роман Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Федорів Роман

Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.