Санкт-Петербурзький державний університет — Вікіпедія

Санкт-Петербурзький державний університет

СПбДУ (рос. СПбГУ)
Головний історичний корпус університету «Будівля 12 Колегій»
?координати: ↑337422 ·R (Санкт-Петербург)
Типгромадський університет і видавець відкритого доступу[d][1]
Країна Росія[1]
РозташуванняСанкт-Петербург
ГаслоHic tuta perennat і Здесь в безопасности пребывает
Назва на честьЖданов Андрій Олександрович і Бубнов Андрій Сергійович
Засновано1819
ЗасновникОлександр І
РекторКропачов Микола Михайлович
Студентів26 000[2]
ПриналежністьУряд Російської Федерації[3]
Членство уЛіга університетів БРІКС
Складається зБіологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Східний факультет СПбДУd, Вища школа журналістики та масових комунікаційd, Інститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd, математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет міжнародних відносин Санкт-Петербурзького державного університетуd, Graduate School of Management, Saint Petersburg State Universityd, геологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd, Факультет прикладної математики — процесів управління Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет психології Санкт-Петербурзького державного університетуd, Smolny Colleged, Факультет соціології Санкт-Петербурзького державного університетуd, Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, філологічний факультет СПбДУ, Філософський факультет СПбДУd, Хімічний факультет СПбДУd, Економічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
ВипускникиКатегорія:Випускники Санкт-Петербурзького університету
Штаб-квартираСанкт-Петербург
АдресаРосія Росія 199034 Санкт-Петербург, Університетська набережна, 7-9
Сайтwww.спбгу.рф
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора Орден Полярної Зірки Орден Дружби (В'єтнам)
Сталінська премія
Мапа
CMNS: Saint Petersburg State University у Вікісховищі

Санкт-Петербу́рзький держа́вний університе́т (рос. Санкт-Петербургский государственный университет) — один із найбільших і найстаріших університетів Росії, заснований у 1819 році на базі С-.Петербурзького педагогічного інституту (1804 - 1819). Таємним голосуванням першим ректором було обрано професора Михайла Балудянського.

Історія

[ред. | ред. код]

28 січня 1724 року указом імнератора Петра І була створена Санкт-Петербурзька Академія наук, при якій відкривався університет та гімназія. Передбачалося, що у навчальних закладах будуть викладати відомі вчені. Але повноцінний навчальний процес так і не був влаштований. Випуск в академічному університеті (9 осіб) вібдувся лише у 1753 році. Подальший розвиток навчального закладу був загальмований.[4].

У 1804 році в С.-Петербурзі був відкритий педагогічний інститут, який з 1816 року здобув статус Головного педагогічного інституту. Саме на базі цього навчального закладу указом імператора Олександра І від 8 січняу1819 року був організований Санкт-Петербурзький імператорський університет.

У листопаді 2009 року президент РФ Дмитро Медведєв підписав закон про присвоєння університету особливого статусу. Зокрема, виш отримав право видавати дипломи власного зразка з офіційною символікою РФ.

За даними на 2004 рік викладацький склад нараховував 4055 людей, з них 714 професорів і 1240 доцентів.

У 2007 році було подано 13 773 заяви про прийняття, конкурс склав 2,3 людини на місце. На I курс зараховано 6015 студентів, з них 1063 — медалісти. 2666 першокурсників — жителі країн СНД.

Станом на 2010 в університеті вчаться більше 32 тисяч студентів, що навчаються по 323 спеціальностям на 20 факультетах, працюють майже 14 тисяч співробітників, близько 6 тисяч викладачів. До складу університетського навчально-наукового комплексу входить 19 спеціальних факультетів, 13 науково-дослідних інститутів, ботанічний сад, Канадський коледж, а також факультет військового навчання й загальуніверситетська кафедра фізичної культури й спорту.

Зміна офіційних назв університету:

  • 1821 по 1914 р. — Санкт-Петербурзький Імператорський університет;
  • 1914 р. — лютий 1917 р. — Петроградський Імператорський університет;
  • лютий 1917 р. — червень 1918 р. — Петроградський університет;
  • червень 1918 р. — жовтень 1919 р. — Перший Петроградський університет;
  • жовтень 1919 р. — січень 1921 р. — Петроградський університет;
  • січень 1921 р. — січень 1924 р. — Петроградський державний університет;
  • січень 1924 р. — квітень 1933 р. — Ленінградський державний університет
  • квітень 1933 р. — жовтень 1937 р. — Ленінградський державний університет імені А. С. Бубнова;
  • жовтень 1937 р. — лютий 1944 р. — Ленінградський державний університет;
  • лютий 1944 р. — жовтень 1948 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет;
  • жовтень 1948 р. — 1969 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова;
  • 1969 р. — січень 1989 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет імені А. А. Жданова
  • січень 1989 р. — 1991 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет;
  • з 1991 р. — Санкт-петербурзький державний університет.

Ректори університету

[ред. | ред. код]

Примітка: з 1930 по 1939 роки посада мала офіційне найменування «Директор Ленінградського Державного Університету».

  1. Балудянський Михайло Андрійович (1819—1821)
  2. Зябловський Євдоким Пилипович (1823—1825)
  3. Дегуров Антон Антонович (1825—1836)
  4. Шульгін Іван Петрович[ru] (1836—1840)
  5. Плетньов Петро Олександрович (1840—1861)
  6. Воскресенський Олександр Абрамович (1861—1863, 1865—1867)
  7. Ленц Емілій Христіанович (1863—1865)
  8. Кесслер Карл Федорович (1867—1873)
  9. Редькін Петро Григорович (1873—1876)
  10. Бекетов Андрій Миколайович (1876—1883)
  11. Андрєєвський Іван Юхимович (1883—1887)
  12. Владиславлєв Михайло Іванович (1887—1890)
  13. Нікітін Петро Васильович (1890—1897)
  14. Сергеєвич Василь Іванович (1897—1899)
  15. Гольмстен Адольф Християнович (1899—1903)
  16. Жданов Олександр Маркелович (1903—1905)
  17. Боргман Іван Іванович (1905—1910)
  18. Грімм Давид Давидович (1910—1911)
  19. Грімм Ервін Давидович (1911—1918)
  20. Іванов Олександр Олександрович (1918—1919)
  21. Жебельов Сергій Олександрович (1919)
  22. Шимкевич Володимир Михайлович (1919—1922)
  23. Державін Микола Севастянович (1922—1925)
  24. Мінін Сергій Костянтинович (1925—1926) (як голова Організаційної комісії ЛДУ)
  25. Томашевський Всеволод Броніславович (1926—1927)
  26. Серебряков Михайло Васильович (1927—1930)
  27. Нікіч-Криличевскій Юрій Миколайович (1930—1932) (у званні директора)
  28. Сережников Віктор Костянтинович (1932—1933) (у званні директора)
  29. Лазуркін Михайло Семенович (1933—1937) (у званні директора)
  30. Лукашев Костянтин Гнатович (1938—1939) (у званні директора)
  31. Золотухін Петро Васильович (1939—1941)
  32. Вознесенський Олександр Олексійович (1941—1948)
  33. Домнін Микита Андрійович (1948—1950)
  34. Ільюшин Олексій Антонович (1950—1952)
  35. Александров Олександр Данилович (1952—1964)
  36. Кондратьєв Кирило Якович (1964—1970)
  37. Макаров Гліб Іванович (1970—1975)
  38. Алесковський Валентин Борисович (1975—1986)
  39. Меркур'єв Станіслав Петрович (1986—1993)
  40. Вербицька Людмила Олексіївна (1993—2008)
  41. Кропачов Микола Михайлович (2008 — до теперішнього часу).

Випускники

[ред. | ред. код]

Лауреати Нобелівської премії

[ред. | ред. код]

Лауреати премії Філдса

[ред. | ред. код]

Політичні діячі

[ред. | ред. код]

Спортсмени

[ред. | ред. код]

Діячі культури

[ред. | ред. код]

Факультет журналістики

[ред. | ред. код]

Економічний факультет

[ред. | ред. код]

Математики

[ред. | ред. код]

Фізики

[ред. | ред. код]

Хіміки

[ред. | ред. код]

Історики

[ред. | ред. код]

Юристи

[ред. | ред. код]

Сходознавці

[ред. | ред. код]

Біологи

[ред. | ред. код]

Філологи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Геологический факультет Ленинградского университета / Синицын В. М. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1969. — 182 с.
  • Украинская советская энциклопедия: в 12 т. — Т. 6. — К.: ГР УСЭ, 1981. — С. 45 - 46.
  • Энциклопедия для детей. — Т. 5, Ч. 2. / гл. ред. М. Аксенова. — М,: Аванта, 2004. — С. 673 - 675.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. ↑ https://english.spbu.ru/rector
  3. ↑ Энциклопедия для детей. — Т. 5, Ч. 2. / гл. ред. М. Аксенова. — М,: Аванта, 2004. — С. 673 - 675
Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

У цьому університеті навчався також Павло Дуров, засновник VK та Telegram

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Санкт-Петербурзький_державний_університет&oldid=41423345