Теракт під Волновахою 13 січня 2015 — Вікіпедія
Теракт під Волновахою 13 січня 2015 | |
---|---|
Частина Російсько-українська війна (з 2014) | |
Місце атаки | Блокпост ЗСУ на автошляху Н20 під Волновахою, Донецька область, Україна |
Координати | 47.61273° пн. ш. 37.52946° сх. д. / 48° пн. ш. 38° сх. д. |
Мета атаки | Терористичний акт |
Дата | 13 січня 2015 ~14:25 (UTC+2)[2] |
Спосіб атаки | Масований артилерійський обстріл |
Зброя | 88 осколково-фугасних реактивних снарядів М-21ОФ (9М22У) БМ-21 «Град»[3] |
Загиблі | 12[див. «Список загиблих»] |
Поранені | 18[⇨] |
Терористи | Збройні сили Російської Федерації |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Теракт під Волновахою 13 січня 2015 | |
Терористи обстрілюють український блокпост під Волновахою від 5 канал | |
Терористи обстрілюють український блокпост під Волновахою Відеореєстратор |
Теракт під Волновахою 13 січня 2015 — артилерійський обстріл силами 5 ОМСБр «Оплот» окупаційних військ РФ українського пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Під час обстрілу пункту пропуску був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», пасажири якого проходили там паспортний контроль. Внаслідок атаки загинули 12 осіб, ще 18 поранено.[⇨] Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як теракт.[⇨]
Бойовики «ДНР» майже одразу визнали, що обстріл був вчинений саме їхніми представниками.[4][5] Однак після того, як стало відомо про масштаб та кількість жертв, бойовики стали заперечувати свою причетність.[6] Як повідомив Генштаб ЗСУ, артобстріл проводився з центру міста Докучаєвськ з метою висвітлення представниками російських та місцевих пропагандистських ЗМІ того, як українські сили будуть завдавати удар у відповідь.[⇨]
Розслідування Служби безпеки України встановило виконавців обстрілу — артилерійський дивізіон 5-ї мотострілецької бригади «Оплот» під командуванням полковника РФ Анатолія Сінєльнікова, і безпосереднього керівника обстрілу — командира реактивного дивізіону «Ангели аду» Шпакова Ю. М., громадянина України.[⇨]
4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.[⇨]
У місті Докучаєвськ бойовики «ДНР» зібрали російських та місцевих журналістів, і, аби висвітлити удар українських військових по місту, здійснили реактивний залп з установки «Град» з центра міста в напрямку траси Донецьк-Маріуполь з метою викликання зворотного обстрілу. Загалом було випущено понад 40 снарядів. При цьому поблизу пропускного пункту, в напрямку якого вівся вогонь, військові позиції відсутні, а є лише сили, необхідні для того, аби здійснювати контроль. Тобто перебувати там могли лише мирні люди.
Рейсовий автобус жовтого кольору, марки ЗАЗ A07A1 «I-VAN», рухався за маршрутом Златоустівка — Донецьк (АВ «Південний») та зупинився на блок-посту № 5[2] для здійснення паспортного контролю на лінії розмежування. Під час цього у 12-15[7] метрах від нього розірвався снаряд, випущений бойовиками з РСЗВ БМ-21 «Град» з району Докучаєвська. На місці загинуло 10 людей, серед яких 4 чоловіки, 6 жінок, в тому числі 14-річна дівчина. Ще 18 людей дістали поранення, 13 з них були доставлені у Волноваську лікарню. Серед них 1 міліціонер та 1 прикордонник. Вже в лікарні у Волновасі померла ще одна жінка. За оприлюдненими Донецькою ОДА даними, всього поранених 17, серед яких 16 залишалися у Волновасі, а ще 1 транспортований до Маріуполя[8].
Список загиблих та постраждалих виклало у себе на офіційному сайті ГУМВС в Донецькій області ввечері 14 січня.[2]
Прізвище, ім'я, по батькові | Дата народження (вік) | Місце проживання (реєстрації) | |
---|---|---|---|
1 | Гриник Марія Михайлівна | 12 січня 1965 (50 років) | |
2 | Дуков Дмитро Вікторович | 2 вересня 1976 (38 років) | м. Донецьк |
3 | Казеко Наталя Михайлівна | 1982 (33 роки) | |
4 | Карпов Анатолій Іванович[Deaths 1] | 31 березня 1954 (60 років) | м. Шахтарськ |
5 | Коломоєць Роман Анатолійович | 16 березня 1983 (31 рік) | с. Калинове Волноваського району |
6 | Корнілова Інна Олександрівна | 18 листопада 1994 (20 років) | смт. Новотроїцьке Волноваського району |
7 | Лазуткіна Анастасія Володимирівна[Deaths 2][9] | 13 червня 1990 (24 роки) | м. Донецьк |
8 | Моргасюк Олександр Олександрович | 15 жовтня 1957 (57 років) | м. Донецьк |
9 | Моргасюк Тетяна Вікторівна | 19 серпня 1960 (54 роки) | м. Донецьк |
10 | Поляков Владислав Олександрович | 28 липня 1986 (28 років) | м. Донецьк |
11 | Старчак Лариса Іванівна | м. Донецьк | |
12 | Шудикіна Ольга Миколаївна | 20 грудня 1956 (58 років) | м. Донецьк |
- ↑ Помер у лікарні
- ↑ Аспірантка ДонНУ, поверталася з молодіжної православної конференції, що проходила в м. Біла Церква. Померла в лікарні
Під вечір 14 січня ЗМІ повідомили, що кількість жертв зросла до 13 осіб: в лікарні помер поранений у обстрілі чоловік.[10][11] Але згодом було повідомлено, що звістка про 13 загиблого помилкова: інформація про одного й того самого чоловіка, який помер у лікарні, надійшла двічі з різних джерел.[12]
13 січня Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як терористичний акт. Прокуратура Донецької області за фактом події відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.[13][14][15][16][17][18]
15 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ провела аеророзвідку над місцем розстрілу пасажирського автобусу під Волновахою Донецької області. Безпілотний літальний апарат зібрав фото і відеодані ударних кратерів на місці події. У СММ ОБСЄ повідомили, що розслідуванням трагедії займеться робоча група у складі військових України та Російської Федерації, а також представника «ДНР»[19].
16 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вдруге відвідала місце злочину (та втретє — Волноваху). СММ ОБСЄ провела ретельне дослідження п'яти кратерів, включно з тим, що знаходився в 10 метрах від автобуса. Було встановлено, що всі досліджені кратери утворились внаслідок вибуху снарядів, випущених з напряму північ-північ-схід[20].
19 січня Генеральний прокурор України Віталій Ярема повідомив про попередні результати розслідування цього терористичного акту. Слідством було встановлено, що 13 січня 2015 року о 14:25 терористами було випущено по контрольно-пропускному пункту 88 некерованих снарядів із реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град»[21]. Один з цих снарядів вибухнув на відстані 12 метрів від автобусу з людьми.
Експертиза встановила тип осколково-фугасних снарядів — М21 ОФ (9М22У). Також завдяки знайденим фрагментам снарядів було відновлене їхнє маркування, що дозволяє встановити виробника, номер партії, дату випуску, та військову частину, в яку їх направили. Також була встановлена відстань до пускових установок — 19 кілометрів, та місце, звідки вівся обстріл — північно-східні околиці міста Докучаєвськ. Обстріл здійснений з не менше, аніж трьох установок[21].
Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко заявив, що основним підозрюваним у справі про загибель мирних жителів під Волновахою є лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Теракт був спланований керівництвом угруповання «ДНР» та вчинений за їхньої прямої вказівки[22][23].
Характер форми воронок від вибуху ракет установки «Град» на численних фотографіях та відеороликах, знятих з місць вибуху ракет установки «Град» біля блок-поста під Волновахою, вказує на напрям обстрілу з Докучаєвська, контрольованого бойовиками ДНР[24][25].
16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під Волновахою[26].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
СБУ встановила деталі обстрілу мирних громадян під Волновахою |
9 березня 2017 року під час брифінгу заступник головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков повідомив, що Служба безпеки України і Генпрокуратура України встановили осіб, причетних до теракту у Волновасі, що стався 13 січня 2015 року. Названо імена двох головних підозрюваних:[27]
- Сінельніков А. О., 1964 р.н., громадянин РФ, полковник. Повернувся до Росії, отримав підвищення і проходить службу в ЗС РФ.
- Шпаков Ю. М., 1979 р.н., громадянин України. Перебуває на тимчасово непідконтрольній території Донецької області.
Шпаков керував безпосередньо артилерійським дивізіоном, який здійснив обстріл, а Сінельников займав посаду командира, так званого куратора, 5-ї армійської бригади «Оплот» і командував діями Шпакова. Обом повідомлено про підозру у вчиненні злочинів — поштою. Продовжувалася ідентифікація осіб інших бойовиків, причетних до теракту, яких є кілька десятків. Безпосередньо обстріл блокпосту вели три мобільні групи реактивного дивізіону «Ангели аду» 5-ї окремої мотострілецької бригади 1-го армійського корпусу так званої «ДНР»[28].
Усі матеріали розслідування передані українській делегації, що представляє Україну в міжнародному суді ООН в Гаазі, як доказова база російської агресії проти України, також матеріали отримає прокурор ООН[29].
У січні 2020 року Офіс прокурора направив до суду обвинувальний акт стосовно Шпакова для розгляду за процедурою спеціального судового розгляду. Досудове розслідування стосовно громадянина РФ було зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваного. Ухвалою суду надано дозвіл на його затримання та доставку до суду для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.[30]
4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна[31][32][33].
- Начальник головного командного центру Генштабу генерал Богдан Бондар заявив, що в місті Докучаєвськ знаходилися кореспонденти російських та місцевих телеканалів з метою зняти, як українські військові будуть завдавати ударів у відповідь. Українські військові не завдавали артудару у відповідь, ситуацію було стабілізовано.[34]
Увечері 13 січня Президент України Петро Порошенко звернувся до українського народу у зв'язку з трагедією. При цьому він порівняв теракт у Волновасі з терактом у Парижі, що стався 7 січня, і закликав весь світ до солідарності з Україною[35].
Верховна Рада України розпочала своє пленарне засідання 14 січня з хвилини мовчання, що була оголошена спікером Володимиром Гройсманом у пам'ять загиблих під Волновахою[36].
У соціальних мережах українські користувачі розпочали акцію Я є Волноваха (фр. Je suis Volnovakha, також помилково Je suis Volnovaha) за аналогією до акції підтримки Франції Je suis Charlie у зв'язку з терактами у січні 2015 року[37]. 14 січня народні депутати у сесійній залі Верховної Ради України розгорнули плакати з написом Я — Волноваха[38].
15 січня 2015 року проголошено в Україні днем жалоби за всіма, хто загинув від рук терористів, і, в першу чергу, за мирними мешканцями, які загинули на блокпосту під Волновахою[39].
Святослав Вакарчук погодився протягом року щомісяця надавати фінансову допомогу родинам загиблих[40].
Уповноважений МЗС РФ з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов назвав інцидент «підривом зусиль з мирного врегулювання та продовженням грубого порушення прав людини з боку Києва» і заявив, що уряд Росії «вимагає об'єктивного розслідування цього злочину, в тому числі з боку ОБСЄ, і покарання винних»[41].
Державний департамент США засудив обстріл автобусу, зазначивши, що відповідальність за трагедію несе Росія.[42]
Європейський Союз Згідно з заявою, поширеною прес-секретарем Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні, нове загострення обстрілів та артилерійського вогню в східній Україні, що відбувається попри наявне перемир'я, призвело сьогодні до трагічної смерті десятьох мирних громадян, яка сталася внаслідок влучення артилерійського снаряду в автобус. У своїх думках ми зараз із родинами тих, хто загинув[43][44].
Президент Франції Франсуа Олланд та Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час телефонної розмови з Президентом України Петром Порошенком висловили своє співчуття з приводу трагедії біля Волновахи[45].
Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун різко засудив обстріл автобуса під Донецьком, при цьому він наголосив, що цей інцидент має бути розслідуваний, а винні притягнені до відповідальності. За його словами, він лише підкреслює нагальну необхідність зупинити насильство на сході України[46].
Громадське телебачення Приазов'я в рамках циклу Місто героїв підготувало документальний фільм «Чорний січень», який описує цей теракт, а також обстріл зупинки в Донецьку та обстріл Маріуполя.[47]
У Маріуполі з ініціативи громадської організації «Новий Маріуполь» пройшов Марш миру в пам'ять про загиблих під гаслом «Я — Волноваха!», що розпочався 16 січня о 17:00 від Драмтетру[48].
У Києві 18 січня було проведено кілька заходів у пам'ять про жертви теракту.
Марш єдності в пам'ять про жертви тероризму розпочався о 12:00 в парку ім. Тараса Шевченка і пройшов ходою центром Києва до Майдану Незалежності, де о 13:00 відбувся молебень, запалення свічок та покладання квітів у пам'ять про жертв тероризму[49][50].
Марш солідарності проти тероризму, розпочався в Києві о 14:00 на Михайлівській площі. Хода пройшла центром Києва за маршрутом Михайлівська площа — Європейська площа — вулиця Грушевського — Липська вулиця — Інститутська вулиця та завершилась на Майдані Незалежності, де відбувся молебень і запалення свічок на згадку про жертв тероризму в Україні. У марші узяли участь Київський міський голова Віталій Кличко, Президент України Петро Порошенко, Арсеній Яценюк та інші видатні діячі[51][52]. Всього на марш вийшли близько 20 000 українців[53].
У Львові марш під гаслом «Je suis Volnovakha» пройшов пам'ятника Шевченкові. Мирна хода з лампадками пройде від проспекту Свободи вулицею Дорошенка до пам'ятника Жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича[54][55].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Марш солідарності у Хмельницькому за загиблими під Волновахою під назвою "Я Волноваха" |
У Хмельницькому[56] пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався у 13.00 на Майдані Незалежності, протягом двох годин виступали керівники області та міста, а також волонтери та громадські активісти. По завершенню мітингу було прийнято дві резолюції — до української влади та сенату США, парламенту Канади, парламенту Австралії та ЄС, які озвучили члени хмельницької ради Майдану. Зокрема, просили владу проявити єдність та солідарність з українським народом, визнати ДНР та ЛНР терористичними організаціями, визнати Росію країною агресора, розробити та виконати комплекс заходів для повного відновлення суверенітету України на території Донбасу та Криму[57]. З Майдану Незалежності хмельничани рушили центральними вулицями міста, до пам'ятника «Ангел скорботи», де відбулася спільна молитва усіх представників духовенства міста.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Марш солідарності у Херсоні за загиблими під Волновахою під назвою "Я Волноваха" |
У Херсоні пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався о 14:00 на площі Свободи. Понад півтисячі людей пройшли центром міста висловлюючи позицію — за мир і проти тероризму. У марші взяли участь активісти «Свободи», «Правого сектора», Автомайдану і Євромайдану Херсонщини, також приєдналися перші особи міста та області[58][59].
Марші миру 18 січня пройшли також у Дніпропетровську (початок о 12:00 на Європейській площі)[60], Запоріжжі (початок о 14:00 на Фестивальній площі)[61], Краматорську (початок о 12:00 від перехрестя вулиць Паркової та 19 Партз'їзду)[62], Луцьку (початок о 14:30 на Театральному майдані)[63], Миколаєві (початок о 12:00)[64], Чернігові (початок о 12:00 на Красній площі)[65], Сєвєродонецьку (початок о 12:00 від ДК Будівельників до Площі Перемоги) та інших містах.
10 вересня 2016 року під Волновахою встановили пам'ятний знак загиблим[66].
8 листопада 2018 року єпископ Закарпатський і Ужгородський Варсонофій (Руднік) разом з капеланом Закарпатської єпархії Ігорем Войтовичем відслужив поминальну літію на місці трагедії під Волновахою[67].
- Бій під Волновахою, що стався 22 травня 2014 року
- Обстріл зупинки в Донецьку
- Обстріли Маріуполя 24 січня 2015
- Обстріл гуманітарної колони в Запоріжжі (30 вересня 2022 року)
- Позов України до Міжнародного суду ООН проти Росії
- ↑ Відео обстрілу блокпосту сил АТО біля Волновахи (відео з камери спостереження) (укр.). Радіо Свобода. 14 січня 2015.
- ↑ а б в Список погибших и раненых, пострадавших в результате террористического акта на пункте пропуска под г.Волновахой [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Розслідування теракту під Волновахою. Різні версії та підсумки (фото) (укр.). Texty.org.ua. 4 лютого 2015.
- ↑ Бойовики зізналися, що це вони розстріляли автобус під Волновахою (ФОТОФАКТ). Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Ополчение: Донецк вновь обстрелян "Градом", накрыт блокпост карателей…. archive.is. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ Стаття з сайту терористів. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Блокпост під Волновахою розстріляли з «Граду». Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- ↑ В больнице умерла женщина, пострадавшая при обстреле блокпоста под Волновахой. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Трагедія під Волновахою забрала життя нашої випускниці. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Помер 13 поранений в результаті обстрілу під Волновахою. espreso.tv (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Кількість жертв обстрілу автобуса під Волновахою зросла до 13 осіб (додано список). LB.ua. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Кількість загиблих мирних жителів під Волновахою зросла до 13. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Прокуратура розслідує обстріл автобуса під Волновахою за статтею "теракт". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2020.
- ↑ Сергій Рюмочкін (13 січня 2015). Теракт під Волновахою: кадри з місця трагедії (відео). "Богдан" зрешетило осколками. Сегодня.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2015.
- ↑ Ганна Бока (13 січня 2015). Подробиці теракту під Волновахою: бойовики випустили по блокпосту 40 снарядів. В результаті обстрілу загинули 10 мирних громадян (укр.). ТСН. Архів оригіналу за 14 січня 2015.
- ↑ Бойовики, які розстріляли рейсовий автобус, випустили по блокпосту під Волновахою понад 40 снарядів (відео) Блокпост був майже знищений, а тіла загиблих досі знаходяться в автобусі. УНІАН. 13 січня 2015. Архів оригіналу за 4 травня 2015.
- ↑ Обстріл пасажирського автобуса на блокпосту кваліфіковано як теракт – прокуратура | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Обстріл автобуса у Волновасі кваліфікували як теракт. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ До розслідування трагедії під Волновахою допустили «ДНР». Українська Правда. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
- ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 18:00 (Kyiv time), 16 January 2015. OSCE. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ а б Подробности расследования террористического акта в Волновахе. Новости Донбасса. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ Захарченко є основним підозрюваним у справі про обстріл біля Волновахи – СБУ. Радіо Свобода. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ СБУ: Захарченко – головний підозрюваний в атаці на автобус під Волновахою. Українська Правда. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ КТО И КАК ВЗОРВАЛ АВТОБУС В ВОЛНОВАХЕ: АНАЛИЗ [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Status Report as of 20 January 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Україна подала позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН - Новини. Міністерство закордонних справ. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
- ↑ ГПУ встановила організаторів обстрілу автобуса під Волновахою в 2015 році. Тиждень. 9 березня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ СБУ і ГПУ назвали виконавців теракту у Волновасі // «Українська правда», 9 березня 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
- ↑ Україна передала до Гааги розслідування щодо участі росіян у теракті під Волновахою. ТСН. 9 березня 2017. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ П'ята річниця трагедії під Волновахою — прокуратура вживає заходи, спрямовані на притягнення до відповідальності всіх співучасників злочину. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
- ↑ Винесено обвинувальний вирок. court.gov.ua (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Обстріл автобуса під Волновахою: учасника незаконного збройного формування заочно засуджено до довічного ув’язнення. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Довічне ув’язнення організатору обстрілу автобуса у Волновасі – суд виніс вирок. helsinki.org.ua. УГСПЛ. 07.06.2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- ↑ Автобус з цивільними під Волновахою розстріляли задля російських журналістів. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Порошенко закликав світ до солідарності із Україною через трагедію під Волновахою. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Верховна Рада почала роботу з хвилини мовчання. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Українці розпочали у соцмережах акцію «Я є Волноваха». Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ У Раді розгорнули плакати «Я — Волноваха». Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ 15 січня — День жалоби за загиблими в результаті дій терористів. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Вакарчук поможет деньгами семьям погибших в Волновахе. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ МИД РФ: Москва возмущена обстрелом автобуса в Донбассе (рос.). ТАСС. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Держдеп США: Автобус у Волновасі обстріляли терористи, яких підтримує Росія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Statement by the Spokesperson on the death of civilians in eastern Ukraine [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ У ЄС назвали трагедією загибель мирних жителів під Волновахою. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Петро Порошенко провів телефонну розмову з Ангелою Меркель та Франсуа Олландом. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Statement attributable to the Spokesman for the Secretary-General on Ukraine [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Місто героїв. Чорний січень [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Мережа громадських мовників України
- ↑ В Украине почтят память погибших под Волновахой. В Мариуполе в пятницу состоится памятное шествие «Я Волноваха!» [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 18 января в центре Киева пройдет марш единства в память о жертвах терроризма [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Києві 18 січня пройде Марш єдності в пам'ять про жертв тероризму, — БПП. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Кличко організує власний антитерористичний марш[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Віталій Кличко візьме участь у марші солідарності проти тероризму і пам'яті жертв теракту у Волновасі. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ «Я — Волноваха». Тысячи украинцев вышли на многолюдный Марш мира на Майдан. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
- ↑ «Я — Волноваха»: львів'ян закликають вийти в неділю на мирний марш. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Львовом тисячі людей пройшли «Маршем Миру». Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 18 січня 2015.
- ↑ У Хмельницькому пройде марш миру за загиблими під Волновахою. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Днепропетровцы почтят память погибших под Волновахой Маршем мира [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Запорожские студенты зовут на марш мира [Архівовано 13.03.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ У Краматорську 18 січня відбудеться марш у підтримку акції «Я Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ У Луцьку — марш солідарності «Я є Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ У Миколаєві відбудеться МАРШ МИРУ «Я — ВОЛНОВАХА». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ У Чернігові відбудуться марші: «Я, Волноваха». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Під Волновахою встановили пам'ятний знак жертвам обстрілу бойовиками рейсового автобуса [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 10.09.2016.
- ↑ Капеланство на передовій. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2018.
- Звернення Президента України [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Стали відомі подробиці обстрілу маршрутки під Волновахою [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Загиблих з автобусу під Волновахою стало більше — у лікарні померла жінка, — ДонОДА [Архівовано 25 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Подробиці теракту під Волновахою: бойовики випустили по блокпосту 40 снарядів [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Unpicking the Donetsk People's Republic's Tangled Volnovakha Bus Massacre Narrative [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.) — висвітлення спроби російських терористів відбрехатись від скоєного ними злочину