Штернберг Василь Іванович — Вікіпедія
Штернберг Василь Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Штернберг Василь Іванович | ||||
Автопортрет | ||||
При народженні | Штернберг Василь Іванович | |||
Народження | 12 лютого 1818 Росія, Петербург | |||
Смерть | 8 вересня 1845 (27 років) | |||
Італія, Рим | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | пейзаж | |||
Навчання | Петербурзька AM | |||
Діяльність | художник, пейзажист, genre painter | |||
Напрямок | живопис | |||
Вчитель | Віллевальде Богдан Павлович | |||
Роботи в колекції | Національний художній музей України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Штернберг Василь Іванович у Вікісховищі | ||||
Васи́ль Іва́нович Ште́рнберг (12 лютого 1818, Петербург — 8 вересня 1845, Рим) — живописець-пейзажист і жанрист. Один із засновників українського пейзажного і жанрового живопису, представник романтизму.
Народився у Петербурзі. У 1835—1838 навчався у Петербурзькій Академії Мистецтв у професора М.Воробйова. Щороку влітку протягом 1836—1838 працював в Україні.
У 1838 познайомився з Тарасом Шевченком, став одним з найближчих його друзів. У Петербурзі Штернберг, живучи разом з Шевченком на одній квартирі, виконав кілька портретів поета. Створив фронтиспіс до першого видання «Кобзаря» — офорт «Кобзар з поводирем» (1840).
Т. Шевченко присвятив Штернбергу поему «Іван Підкова» та перед його від'їздом до Італії подарував «Кобзар», на якому написав вірш «На незабудь Штернбергові»[1] (1840).
У 1839-1840 брав участь в експедиції В. Перовського в Оренбурзькому краї. Незабаром виїхав як пансіонер в Італію. Оселившись в Римі, він продовжував наполеглево працювати. Штернберг помер в Римі 8 вересня 1845, проживши всього 27 років.
Могила Василя Штернберга знаходиться на протестантському кладовищі біля муру Авреліана та піраміди Цестія. Від входу йти навкіс направо до білого мармурового нагробку (у формі прямокутника з пензлем та палітрою), а тоді вправо рядком, в якому знаходиться примітне поховання мусульманина Mohammad Rashad Bilbesi. 9 поховання від нього в цьому ряду — це могила В. Штернберга. На ньому стоїть пласка стела з профілем художника та інформацією, що тут похований прах пансіонера (стипендіата — авт.) імператорської академії мистецтв Василя Штеренберга (так в оригіналі). Помер у 1846 р. (насправді 1845 — авт.) 29 (насправді 27 — авт.) роки від народження. Координати району поховання 41.876988, 12.480685.[2]
Серед творів Штернберга:
- «Пастушок» (1836-1838),
- «Переправа через Дніпро під Києвом» (1837),
- «Альтанка Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837),
- «Малоросійський шинок» (1837),
- «Вид на Поділ у Києві» (1837),
- «Свячення пасок на Україні» (1838).
Твори Штернберга знаходяться у Київському музеї українського мистецтва, музеї Т. Шевченка у Києві, музеях міст Суми, Петербурга та Москви.
- Автопортрет
- Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837)
- Третя і перша сторінки "Кобзаря" 1840 р.
- Айвазовський в італійському костюмі. 1842
- Ярмарок у містечку Ічні
- «Малоросійський шинок» (1837)
- Аскольдова могила (1837)
- Глінка в Качанівці
- ↑ «На незабудь Штернбергові» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 396.
- ↑ Парнікоза, Іван (24.04.2019). Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті. http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24.04.2019.
- Ковпаненко Н. Г. Штернберг Василь Іванович // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 660—661.
- Затенацький Я. П. Невідомі твори Василя Івановича Штернберга // Мистецтво, фольклор, етнографія. — К., 1947. — Т. 1-2.
- Судак В. Т. Г. Шевченко і В. І. Штернберг // Тарас Шевченко — художник. — К., 1963.
- Пархоменко І. Василь Штернберг. — К., 1978.
- Штернберг Василь Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 995.
- Біографія В.Штренберга. biografija.ru (рос.)
- «Русский Биографический Словарь» (рос.)
- Штернберг Василий Иванович. artsait.ru (рос.)