Ярослав з Любліна — Вікіпедія WikiZero

Ярослав з Любліна
Помер	1445
Діяльність	католицький священник, католицький єпископ
Конфесія	католицька церква

Ярослав з Любліна (герб Ястшембець (помер у 1445, Краків) − єпископ РКЦ, краківський суфраган, проповідник монастиря домініканців у Любліні, єпископ Луцький і Лаодікейський^[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Отримав титулярну єпархію в Лаодікеї у 1413, чим завдячував заступництвом свого родича, єпископа Войцеха Ястшембця − королівського канцлера, згодом предстоятеля Польщі.

З 1414 − єпископ краківського суфрагана. Деякі джерела стверджують, що Ярослав також був єпископом Луцьким.

У 1420 освятив церкву в Іґоломії поблизу Кракова, а згодом церкву Св. Павла у Сандомирі^[2].

У 1442 Ярослав головував у суді, що врегулював конфлікт між абатом Тиньєцьким та Краківським єпископом Збігневим Олесницьким щодо права оренди села.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Czaplewski P., Tytularny episkopat w Polsce średniowiecznej (ciąg dalszy), Towarzystwo Przyjaciół Nauk Poznańskie, Poznań 1915.

Примітки

[ред. | ред. код]

↑ Żywoty Biskupów sufraganów krakowskich. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 20 липня 2020.
↑ Strona parafii. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 20 липня 2020.

Луцькі римсько-католицькі єпископи

Єпископи Володимирські
1375-1425

Петро (1358 — перед 1371) • Гинко (1371—1388) • Ізидор (1375—1380) • Миколай (після 1388 (бл. 1390) — 1400) • Григорій з Бучкова (1400 — бл. 1424)

Єпископи Луцькі
1358-1946 i від 1998

Руґан (1380—1400) • Святослав (1404 — до 1409) • Збіґнєв з Лапанова (бл.1409 — 1414) • Ярослав з Любліна (1414 -) • Анджей з Плонська (1425-перед 1459) • Вацлав Рачкович (1459—1460/1462) • Ян Лосович (1463—1468) • Мартин Кречович (1468—1470? (перед 1483)) • Станіслав Ставський (1483 — бл. 1488) • Ян Пуделко-Андрушевич (1493—1499) • Войцех Радзивілл (1502—1507) • Павло-Алґімунт Гольшанський (1507—1535) • Єжи Хвальчевський (1535—1547) • Валер'ян Протасевич (1547—1555) • Ян Андрушевич (1555—1567) • Вікторин Вербицький (1567—1588) • Бернард Мацейовський (1590—1600) • Станіслав Ґомолінський (1600—1604) • Марцін Шишковський (1604—1607) • Павел Воллович (1607—1608) • Павел Волуцький (1608—1616) • Генрик Фірлей (1616—1618) • Анджей Ліпський (1618—1622) • Станіслав Лубенський (1624—1627) • Ахаци Ґроховський (1627—1633) • Богуслав Радошевський (1633—1638) • Андрій Гембицький (1638—1654) • Ян Замойський (1654—1655) • Ян Стефан Виджга (1655—1659) • Миколай Пражмовський (1659—1666) • Зиґмунт Чижовський (1666—1667) • Томаш Леженський (1667—1675) • Станіслав Домбський (1675—1682) • Станіслав Вітвіцький (1682—1688) • Боґуслав Лєщинський (1688—1691) • Францішек Міхал Пражмовський (1691—1701) • Олександр Виговський (1703—1714) • Йоахим Пшебендовський (1716—1721) • Стефан Рупневський (1721—1731) • Ян-Олександр Ліпський (1731—1736) • Анджей Станіслав Залуський (1736—1739) • Францішек Кобельський (1739—1755) • Антоній-Еразм Воллович (1755—1769) • Фелікс Турський (1769—1790) • Адам Нарушевич (1790—1796) • Каспер Цецішовський (1798—1827) • Михайло Пивницький (1827—1845) • Каспер Боровський (1848—1883) • Шимон Козловський (1883—1891) • Кирило Любовидзький (1897—1898) • Болеслав Клопотовський (1899—1901) • Кароль Недзялковський (1901—1911) • Ігнацій Дубовський (1916—1925) • Адольф Шельонжек (1925—1950) • Маркіян Трофим'як (1998—2012) • Станіслав Широкорадюк (2012—2014 апост. адм.) • Віталій Скомаровський (від 2014)