Криворудський дендропарк — Вікіпедія
49°30′50″ пн. ш. 32°59′24″ сх. д. / 49.513861111111° пн. ш. 32.990111111111° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Полтавська область, Семенівський район |
Найближче місто | смт Семенівка |
Площа | 12 га |
Засновано | 1962 р. |
Оператор | Комунальна установа «Рекреаційний центр Криворудський» Полтавської обласної ради |
Криворудський дендропарк у Вікісховищі |
Кривору́дський дендропа́рк — дендрологічний парк, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у селі Кривій Руді Семенівського району Полтавської області.
На території дендропарку споруджено пам'ятник на честь жителів села, загиблих (368 чоловік) на фронтах Другої світової війни.[1]
Площа 12 га. Перебуває у віданні: Комунальна установа «Рекреаційний центр Криворудський» Полтавської обласної ради. Статус парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення надано 1972 року, загальнодержавного значення — 2016 року (згідно з рішенням Міністерства екології та природних ресурсів Україні від 8 грудня 2016 року № 482).
Закладений в 1962 році в центрі села місцевим любителем природи, колишнім головою колгоспу С. М. Лопатою. Ця людина понад 20 років свого життя присвятила дендропарку. Саме він є головним ініціатором, засновником та забудовником дендропарку.
Бувши головою місцевого колгоспу «Плугатар», Сергій Маркович часто виїжджав за межі свого села, де в нових місцях бачив цікаві, незвичайні рослини. Тоді в його серці зародилася мрія розбити в рідному селі Крива Руда дендропарк. Однак його прагнення не особливо підтримувалося на вищому рівні. Здавалося малоймовірним, щоб рідкісні, екзотичні рослини прижилися в місцевому ґрунті та кліматі. Дендропарк у селі Крива Руда на Полтавщині вважався марним задумом.[2]
Сергій Лопата не втрачав надії. Наприкінці 50-х років ХХ століття йому вдалося отримати дозвіл на створення парку. Не мавши спеціальної освіти, Сергій Маркович зумів скласти план парку, який визначив його багатогранний ландшафтно-пейзажний вигляд. Під облаштування було виділено 12 гектарів землі. Разом з однодумцями та односельцями С.М. Лопата провів колосальну роботу із закладення, благоустрою та озеленення парку. Тут були створені алеї, галявини, водойми, вольєри з тваринами.[2]
Сергій Маркович співпрацював із багатьма лісництвами, парками та ботанічними садами колишнього Радянському Союзу. Тому насіння та саджанці в Криворудський дендропарк привозилися із найрізноманітніших місць України та країн ближнього зарубіжжя.[2]
Характерна особливість парку в Кривій Руді полягає в тому, що він створювався без залучення підневільної праці методом толоки – форми безкоштовної колективної взаємодопомоги. Так спільними зусиллями криворудців з ініціативи Сергія Марковича на пустирі з'явилося справжнє диво – дендрологічний парк. Офіційне відкриття парку в Кривій Руді відбулося в 1967 році. Відвідувачів було чим здивувати: на той час тут виростало понад 6000 дерев і чагарників.[2]
З 1960 року і практично до кінця своїх днів С.М. Лопата займався розвитком Криворудського парку. Коли його нащадки не захотіли продовжувати розпочату ним справу, він знищив свої архіви. Надалі архівні матеріали вдалося частково відновити.[2]
Після смерті свого засновника в 1983 році в роки перебудови та розвалу Радянського Союзу парк занепав. Його водойми пересохли. Однак його історія на цьому не закінчилася. Новий виток розвитку парку почався в 2007 році. Він символічно збігся зі 100-річним ювілеєм С.М. Лопати. Восени на центральній галявині Криворудського дендропарку висадили два дерева кохання - гінкго білоба дволопатевого, найдавнішого представника флори планети Земля. З того часу доброю традицією стало щорічне проведення в парку весняної толоки, в якій беруть участь жителі Кривої Руди та сусідніх сіл. Добра справа об'єднує всіх небайдужих. Завдяки спільним зусиллям людей Криворудський дендропарк продовжує існувати та розвиватися.[2]
У 2008 році парк був переданий територіальній громаді під управлінням комунальної установи «Рекреаційний центр «Криворудський» Полтавської обласної ради. Протягом 2010-2012 років у дендропарку з'явився ставок, який було відтворено на місці однієї з пересохлих водойм. Сьогодні тут живуть білі лебеді.[2]
У Криворудському дендропарку зростають 190 порід і видів дерев та чагарників, багато з них — екзотичні.[3] Створено розарій (налічується понад 30 сортів троянд), альпійські гірки з водоспадами і штучні водойми (чотири невеликі ставки).
Куртини розбиті так, що чергуються види листяних і хвойних дерев: на фоні тополі — ялина, в куртині вічнозелених — клен чи ясен. Ростуть кілька порід дубів, лип, саджанці яких виділив дендрологічний парк АН України «Тростянець», платан з Нікітського ботанічного саду (м.Ялта), актинідія коломікта, три кущі гортензій з Сахаліна, лимонник китайський з Далекого Сходу, туя колоноподібна, смерека та інші.
Водойми заселені білими й чорними лебедями, що привезені сюди з Одеси, Асканії-Нової, з Дністра й Дунаю, із заповідників в окол. Голої Пристані (Чорноморський) і Новий Афон. Завезені дикі качки, є дикі гуси. Прижилися зозулі, одуди, дикі голуби, дятли, солов'ї, лісові дрозди. Постійними мешканцями дендропарку стали переважно адвентивні і синантропні види тварин: лелеки, павичі, ондатри, нутрії, вивірки.
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
- Байрак О. М., Самородова В. М., Панасенко Т. В. Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку, «Верстка». 2007.
- Парк, посаджений з любов‘ю. Історія та сьогодення Криворудського дендропарку: [монографія] / О. М. Байрак, В. Г. Бабарика, П. М. Бабарика, В. М. Самородов. — Полтава: Дивосвіт, 2016. — 200 с. — ISBN 617-633-146-9.
- Про затвердження Положення про дендрологічний парк загальнодержавного значення «Криворудський»
- ↑ Kudryc'kyj, Anatolij V., ред. (1992). Poltavščyna encyklopedyčnyj dovidnyk. Kyı̈v: Ukraı̈ns'ka Encyklopedija Imeni M. P. Bažana. ISBN 978-5-88500-033-8.
- ↑ а б в г д е ж Криворудський дендропарк, Крива Руда.
- ↑ Kudryt︠s︡ʹkyĭ, A., ред. (1992). Poltavshchyna--ent︠s︡yklopedychnyĭ dovidnyk. Kyïv: "Ukr. ent︠s︡yklopedii︠a︡" im. M.P. Baz︠h︡ana. ISBN 978-5-88500-033-8.