Stegodontidae — Вікіпедія

Stegodontidae
Період існування: 23.03–2.58 можливе виживання до 4.1 ka
Stegolophodon cautleyi
Stegodon hunghoensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Надродина: Elephantoidea
Родина: Stegodontidae
Osborn, 1918
Genera
Вікісховище: Stegodontidae

Stegodontidae — вимерла родина хоботних з Африки та Азії (з єдиною появою в Європі) з міоцену (15.97 Ma)[1] до пізнього плейстоцену, деякі дослідження припускають, що деякі з них дожили до голоцену в Китаї аж до 4.1 ka[2], хоча це питання спірне[3]. Він містить два роди: більш ранній Stegolophodon, відомий з раннього міоцену в Азії, і пізніший Stegodon, від пізнього міоцену до пізнього плейстоцену в Африці та Азії (з єдиним випадком у Греції), який походить від першого. Група відома своїми пластинчастими лофами на зубах, які схожі на зуби слонів і відрізняються від зубів інших вимерлих хоботних, таких як гомфотери та мастодонти. Однак ця схожість із сучасними слонами, можливо, виникла конвергентно[4].

Таксономія

[ред. | ред. код]

Stegodontidae назвав Осборн (1918). Це було призначено Mammutoidea Керроллом (1988); до Elephantoidea Ламберта та Шошані (1998); і до Elephantoidea Shoshani et al. (2006)[5][6]. Він містить 2 вимерлі роди слоноподібних:

Proboscidea
Stegodontidae

Stegolophodon

Stegodon


Як і у всіх хоботних, позиція клади невизначена: деякі автори вважають її дочірньою кладою Elephantidae, тоді як інші вважають Stegodontidae сестринською кладою Elephantidae.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stegodontidae basic info. Paleobiology database. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 7 серпня 2022.
  2. Saegusa, H. (2001). Comparisons of Stegodon and Elephantid Abundances in the Late Pleistocene of Southern China (PDF). The World of Elephants – Second International Congress. Rome. с. 345—349. Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2006.
  3. Turvey, Samuel T.; Tong, Haowen; Stuart, Anthony J.; Lister, Adrian M. (2013). Holocene survival of Late Pleistocene megafauna in China: A critical review of the evidence. Quaternary Science Reviews. 76: 156—166. Bibcode:2013QSRv...76..156T. doi:10.1016/j.quascirev.2013.06.030.
  4. Saegusa, Haruo (March 2020). Stegodontidae and Anancus: Keys to understanding dental evolution in Elephantidae. Quaternary Science Reviews (англ.). 231: 106176. doi:10.1016/j.quascirev.2020.106176.
  5. R. L. Carroll. 1988. Vertebrate Paleontology and Evolution. W. H. Freeman and Company, New York 1-698
  6. J. Shoshani, R. C. Walter, M. Abraha, S. Berhe, P. Tassy, W. J. Sanders, G. H. Marchant, Y. Libsekal, T. Ghirmai and D. Zinner. 2006. A proboscidean from the late Oligocene of Eritrea, a "missing link" between early Elephantiformes and Elephantimorpha, and biogeographic implications. Proceedings of the National Academy of Sciences 103(46)