Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (листопад 2023) — Вікіпедія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за листопад 2023 року (включно).

Усі списки

[ред. | ред. код]

Список загиблих за листопад 2023 року

[ред. | ред. код]
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 листопада

[ред. | ред. код]
14568 Україна Завада Микола сержант, військовослужбовець 831-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ 02023-11-011 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[2]
14569 Україна Павло Гасичак 1993, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не встановлений) 02023-11-011 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[3]
14570 Україна Куклінський Денис Русланович 9 жовтня 1994, м. Вінниця. Навчався у 35 школі, потім — у Вінницькому кооперативному коледжі. Працював у фармацевтичній компанії. Мав дружину та сина.Коли почалася війна, пішов до військомату. Служив у 59-тій окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. 02023-11-011 листопада 2023 Серце воїна зупинилося за трагічних обставин 1 листопада цього року [4].
14571 Україна Рудаков Микола Воїн народився 25 листопада 1991 року у населеному пункті Суворове Одеської області. 02023-11-011 листопада 2023 Останній бій захисник нашої держави прийняв 1 листопада на Херсонщині[5].
14573 Україна Потьомкін Андрій 41 рік, с. Чабанове Піщанської селищної ради. Служив бойовим медиком взводу 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону. 02023-11-011 листопада 2023 Загинув біля с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, під час мінометного обстрілу
14574 Україна Оврашко Сергій м. Долинська 02023-11-011 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[6]
14575 Україна Дудник Віталій Валерійович 26 жовтня 1993. Сержант поліції. У 2016 році закінчив Дніпровський державний технічний університет. Упродовж 2016-2017 років проходив строкову військову службу. Тривалий час працював у службі судової охорони м.Дніпро. З квітня цього року брав участь у бойових діях із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 02023-11-011 листопада 2023 Загинув поблизу населеного пункту Курдюмівка на Донеччині, боронячи незалежну Україну[7]

2 листопада

[ред. | ред. код]
14582 Україна Гриник Василь Мешканець Червоноградського району. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист України. Проходив військову службу в частині А0224 02023-11-022 листопада 2023 Загинув у боях на Донеччині. Похорон відбувся 9 листопада в Червонограді [8]
14583 Україна Метла Микола 1978, с. Дорогобуж Бабинської громади, служив сапером. 02023-11-022 листопада 2023 Він загинув внаслідок обстрілу військами РФ під час виконання бойового завдання. Це сталося 2 листопада в Харківській області. Прощання із загиблим сапером відбулося 5 листопада у селі Дорогобуж. Похований на місцевому кладовищі[9].
14584 Україна Стасів Володимир Володимирович 21 липня 1985, с. Лужки. Був призваний 10.03.2023 року на військову службу. З 02.11.2023 року рахувався зниклим безвісти. 02023-11-022 листопада 2023 Загинув при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Андріївка Бахмутського району, Донецької області[10].
14585 Україна Нагорний Олександр Володимирович 23.07.1980, м. Біла Церква. З перших днів повномасштабної війни пішов до лав ТРО Білоцерківської громади. До служби неодноразову брав участь у волонтерській діяльності, їздив на Херсонщину розбирати завали спричиненні окупантами. Стрілець-помічник гранатометника відділення морської піхоти 2-го батальйону морської піхоти військової частини А2802. 02023-11-022 листопада 2023 Загинув в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. Під час бойового завдання, зачистки окупованої території, попавши під обстріл ворожої артилерії, в пошуку укриття забіг в окоп в який прилетів снаряд і загинув від уламка [11].

3 листопада

[ред. | ред. код]
14574 Україна Мілютін Дмитро Станіславович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
43 роки, м. Виноградів. Капітан, командир артилерійського взводу, член виконавчого комітету Виноградівської міської ради. Був ветераном АТО/ООС, талановитим і професійним артилеристом та активним громадським діячем, який став на захист України ще в 2014 році. У 2015 році нагорджений орденом «За мужність» III ступеня 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[12]
14575 Україна Кузнєв Сергій Андрійович 1975, м. Ужгород. Заступник командира батареї з морально-психологічного забезпечення 128-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Мешкав в Ужгороді понад 20 років. З 1998 до 2007 року проходив військову службу у лавах Збройних сил України в гірсько-піхотному батальйоні. Після звільнення в запас заснував власну справу, яку довелося закрити та поїхати на східний фронт нашої держави, оскільки 2014 почалася збройна агресія Російської Федерації проти України. Учасник боїв під Дебальцевим. Воював на Донбасі після того, як РФ вдерлася туди у 2014 році, потім демобілізувався й долучився до команди Міністерства у справах ветеранів України, а після цього — з перших днів повномасштабного російського вторгнення РФ, знову доєднався до лав ЗСУ. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[13]
14576 Україна Ярмолюк Максим Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Острог. Вступив до лав ЗСУ добровольцем. У квітні 2022 року його відзначили орденом «За мужність» III ступеня. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[14].
14577 Україна Возний Володимир Миколайович Грудень 1978, Кам'янець-Подільський район. На військовій службі — з 2000 року. Служив у лавах 128-ї окремої механізованої дивізії на Закарпатті, з 2003 року — у 50-му окремому інженерно-саперному батальйоні на Хмельниччині. В 2014 році брав участь в обороні України в зоні АТО. З липня 2015 року працював на посаді військового комісара у місті Кам'янець-Подільський. У березні 2022 року був підвищений до начальника Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом, разом із більшістю керівників місцевих ТЦК наказом Зеленського був звільнений з посади. Потім був переведений на службу в РТЦК Запорізької області. Був нагороджений відзнаками ЗСУ. Військове звання — полковник. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[15].
14578 Україна Гудим Василь 49 років, м. Збараж. Сержант. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[16].
14579 Україна Шульга Анатолій Борисович м. Тячів. Служив у 128ОГШБр 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[17].
14580 Україна Ворожейкін Ігор 22 липня 1967, м. Вінниця. Навчався у Вінницькому ліцеї № 15. За своє життя змінив багато професій. Останній рік перед повномасштабним вторгненням працював водієм таксі. У вільний від роботи час часто ходив на риболовлю. Воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. На службу пішов у 2022 році. Понад рік боронив українську землю від окупантів. 02023-11-033 листопада 2023 На жаль, життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання. Він загинув 3 листопада 2023 року.
14581 Україна Марко Едуард Владиславович 29 років, м. Хуст. Старший солдат, оператор відділення управління реактивного артилерійського взводу, реактивної артилерійської батареї. Загинув від ракетного удару росії по особовому складу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади в селі Зарічне на Запоріжжі 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[18][19].
14582 Україна Стафікопуло Дем'ян 44 роки, Долинська громада, Кіровоградщина. З 2015 служив у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади[20].
14583 Україна Коцовський Віталій Володимирович

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)

8 лютого 1998, м. Ходорів на Львівщині. Навчався у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. У 2019 році підписав контракт із 128 гірсько-штурмовою бригадою «Закарпаття». За час проходження служби нагороджений орденом ім..Б.Хмельницького III ступеня, заохочувальною відзнакою — медаль, як лейтенант, «За особливу службу» III ступеня, відзнакою командувача об'єднаних сил «Козацький хрест» ІІ ступеня, «Почесною відзнакою батальону». Майор, заступник командира гірсько-штурмового батальйону 128-ї бригади. Дядько Дробницький Михайло загинув 28 січня 2024. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Запорізької області при нагородженні бійців 128-ї бригади. Похорон відбувся 9 листопада в Ходорові[8][21].
14584 Україна Євтушенко Станіслав 25 років, м. Суми. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув в Сумській області від отриманих при виконанні бойового завдання опіків, несумісних з життям[22].
14585 Україна Давидюк Тарас Дмитрович («Старий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28 серпня 1986, м. Рівне. З 2002 року у громадському русі. Був членом «Молодого Руху». У 2005—2012 роках — голова обласної організації і член Центрального Проводу Молодіжний Націоналістичний Конгрес — МНК. Був також голою рівненської обласної організації «Активна молодь». Випускник Острозької академії. Політолог — за освітою. Вчитель історії та журналіст — за покликанням. Взимку 2013—2014 років доброволець в 15-ій «МНК-івській», відтак у і 14-ій «пластовій» сотнях Самооборони Майдану. З початком російсько-української війни у добровольчому батальйоні «Гарпун». Опісля продовжив службу в одному із окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ до 2019. 24 лютого 2022 року — знову на фронт де воював у підрозділі, разом із своїми побратимами ще з «Гарпуна». Служив у 14-му окремому полку ЗСУ. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув на околицях Роботиного, Запорізька область під час підтримки контрнаступу [23][24].
14586 Україна Сліпець Андрій 8.12.1988, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №40 міста Львова. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування. Впродовж 2014—2015 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Боронив державу поблизу населених пунктів Станиця Луганська, Сизе, Нікішине, Новоорлівка та Дебальцеве. Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ повернувся до лав 128-ї бригади. Виконував бойові завдання на території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув 3-го листопада внаслідок російського ракетного удару [25][26][27].
14587 Україна Пильчак Руслан с. Любша Журавненської громади. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув 3 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області[25].
14588 Україна Тарасенко Андрій Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 квітня 1981, смт Степанівка, Сумський район, Сумська область. Начальник артилерії та заступник командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У 1998—2002 роках навчався у Сумському військовому інституті артилерії при Сумському державному університеті. З 2002 по 2013 рік проходив службу у 300-му окремому механізованому полку в місті Чернівці. З 2013 року проходив службу у військовій частині А1556. З 2014 року брав участь в АТО на сході України: брав участь на найгарячіших напрямках Донеччини та Луганщини. 02023-11-033 листопада 2023 Чин прощання із загиблим відбувся 6 листопада 2023 року в Чернівцях[28][29][30][31].
14589 Україна Дем'ян Олексій 3 квітня 2002, м. Борислав Дрогобицького району. Навчався у школі №7, потім - у Львівському ліцеї імені Героїв Крут. Далі вступив у Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, де отримав звання лейтенанта. 23 лютого 2023 року долучився до Національної гвардії України. Служив у прикордонній комендатурі швидкого реагування, а впродовж останніх чотирьох місяців боронив країну на Ізюмському напрямку. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув 3 листопада 2023 року поблизу Сергіївки Сватівського району на Луганщині[32][33]
14590 Україна Іванченко Олександр Олександрович («Біцепс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 липня 1999, с. Микуличі Бучанського району Київської області. У 2019 році підписав контракт, у 2020 році поповнив лави АТО, захищав нашу землю на сході України. З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади — був старшим солдатом, командиром розвідувального відділення, розвідувального взводу, 2 десантно штурмового батальйону[34][35][36]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (13 квітня 2022 року)[37]. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув у Кліщіївці на Донеччині. Похований у рідному селі 10 листопада 2023 року.
14591 Україна Лесюк Любомир Романович 3.03.1999, житель Івано-Франківська. Випускник франківського професійного будівельного ліцею. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув під час влучання ворога по базуванню 128-окремої Закарпатської гірсько-штурмової бригади [38].
14592 Україна Рева Олександр Михайлович 3 вересня 1984 року. Проживав у селі Вільхуватка Чутівської громади. 02023-11-033 листопада 2023 [39]
14593 Україна Посесор Максим («Херсон») с.Інгулець. З тринадцяти років з батьками мешкав у селі Дар’ївка, і навчався в місцевій школі. Навчався в військовому ліцеї в Кривому Розі. Отримав звання кандидата в майстри спорту з допризовного багатоборства. Після закінчення ліцею ненадовго захопився морем і несподівано для рідних вступив до Херсонської Морської Академії, але не закінчив навчання. Вже в грудні 2013 року склав військову присягу і вступив до лав ЗСУ.Служив у збройних силах з 2013 року. Воював у гарячих точках під час проведення АТО та ООС, брав участь у звільненні Херсона. 02023-11-033 листопада 2023 [40]
14594 Україна Білаш Артур Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6.02.1970. Командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув на кордоні Сумщини в с. Пожня Охтирського району від артилерійського обстрілу [41][42][43]
14595 Україна Михайленко Богдан («Монах»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26 років, м. Кропивницький Кіровоградської області. У 2018 році вступив до Центральноукраїнського педагогічного університету імені В. Винниченка на фізико-математичний факультет за спеціальністю «Вчитель трудового навчання». У 2022 році здобув ступінь бакалавра та продовжив навчання в магістратурі. Також паралельно навчався в Одеській військовій академії. З 2016 року проходив службу в Збройних Сил України. Брав участь в АТО/ООС. Під час повномасштабної війни воював у складі 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Був заступником командира групи спеціального призначення. 02023-11-033 листопада 2023 Загинув при виконанні бойового завдання в районі села Пожня Охтирського району Сумської області . Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища в місті Кропивницький. Залишились мама, дружина, троє братів і сестра [44]
14596

…14595

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-033 листопада 2023

4 листопада

[ред. | ред. код]
14596 Україна Ярчевський Андрій Романович

(«Нокаут»)

24 роки, м. Бровари Київської області. Закінчив ліцей №3 у рідному місті. Після служби в армії працював у сфері ІТ та телекомунікацій. З дитинства захоплювався боксом, яким займався у вільний час. Відвідував усі боксерські заходи у Броварах та Києві. Коли навесні 2022 року повернувся до армії, то обрав собі позивний "Нокаут". 02023-11-044 листопада 2023 Загинув поблизу села Діброва Луганської області.
14597 Польща Мацей Беднарський (Maciej Bednarski) Молодший сержант ЗС України; добровольець; бойовий медик 53 ОМБр. 02023-11-044 листопада 2023 Він помер у лікарні в Харкові внаслідок ускладнень після ДТП 17 жовтня[45].
Похований в Харкові[46].
14598 Україна Коліжук Віктор с. Полтва Золочівського району. Військовослужбовець був вогнеметником взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту, старшим сержантом. 02023-11-044 листопада 2023 Загинув в районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області під час виконання бойових завдань [25].
14599 Україна Гаврилаш Михайло Проживав та навчався у Коломиї. До 1999 року чоловік працював інспектором з розшуку транспортних засобів у Державтоінспекції. Згодом переїхав до Києва. З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну брав участь у забезпеченні охорони громадського порядку та публічної безпеки будівель правосуддя. У січні 2023 року долучився до "Гвардії наступу" та став на захист країни 02023-11-044 листопада 2023 Похований в Києві[47]
14600 Україна Кикоть Андрій Григорович 24 червня 1975 року. Проживав у селі Стасі. Солдат, водій механізованого батальйону (в/ч А4773). 02023-11-044 листопада 2023 Загинув в районі села Новокалинове Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу [39]
Україна Гавриляк Володимир 18 жовтня 1984, с. Ралівка Самбірського району на Львівщині. У 2002 році закінчив навчання у місцевій школі і вирушив на строкову службу у військах зв’язку. Повернувшись, працював у рідному селі на різних роботах. У 2007 році переїхав на Полтавщину, влаштувався доглядачем великої рогатої худоби спочатку на молочнотоварну ферму приватного підприємства «Агроекологія» у Порскалівці, згодом – у Михайликах. 02023-11-044 листопада 2023 Загинув під час запеклого бою поблизу міста Куп’янськ Харківської області [39]
Україна Добридник Віктор Степанович 12.10.1977, с. Кричильськ, Сарненський р-н, Рівненська обл. Працював у рідному селі, трактористом. 8 березня 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ у 68 окрему єгерську бригаду імені Олекси Довбуша.Мав звання молодшого сержанта. 02023-11-044 листопада 2023 Загинув біля села Новоєгорівка, Сватівського району, Луганської області під час виконання бойового завдання. Залишились мама, брат та 2-є донечок. Похований 27 листопада на кладовищі у рідному с.Кричильськ [48][49].

5 листопада

[ред. | ред. код]
14601 Україна Осадчий Роман 1996, мешкав на Оратівщині. У Романа залишилася мама Євгенія Володимирівна, дружина Юлія, малолітні донечки Анастасія і Тетянка, син Михайлик 02023-11-055 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 5 листопада біля міста Мар’їнка Покровського району на Донеччині.
14602 Україна Шершень Михайло 37 років, с. Ожидів Золочівського району. Став на захист України на початку березня 2023. Служив у складі 13 окремого десантно-штурмового батальйону. 02023-11-055 листопада 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу біля Синьківки Куп’янського району Харківської області. Похорон відбувся 10 листопада[50].
14603 Україна Мазник Павло Житель Червоноградського району. Коли почалася повномасштабна війна, став на захист України. Проходив військову службу у частині А4447. 02023-11-055 листопада 2023 Загинув на території Запорізької області [8]
14604 Україна Сергій Пономарьов 36 років.Народився та виріс на Луганщині, у Сватовому. Закінчив місцеву школу, а потім — СНУ ім. Володимира Даля у Луганську. Довгий час працював майстром у залізничному депо у Сватовому. 02023-11-055 листопада 2023 "Сергій загинув на Запорізькому напрямку 05.11.2023 року, під час виконання бойових завдань, служив гранатометником стрілецького відділення"
14605 Україна Френцер Олег 38 років, с. Новий Милятин Львівської області. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави на південному напрямку. 02023-11-055 листопада 2023 [51]
14606 Україна Стебельський Руслан с. Нижня Вовча Добромильської громади. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Був старшим сапером-гранатометником інженерно-саперного відділення 3 механізованого взводу ВЧ А1008. 02023-11-055 листопада 2023 [25]
14607 Україна Стріха Артем

(«Аміго»)

м. Бориспіль Київської області. Навчався у школі №8. Потім здобув вищу освіту в Київській державній академії водного транспорту імені Петра Сагайдачного. Працював начальником логістичного складу в ТОВ «Дженерал Транс Альянс Ложістік». У квітні 2023 року чоловік приєднався до лав захисників та став військовослужбовцем Збройних Сил України. Службу проходив на посаді командира взводу в 31-ій окремій механізованій бригаді. Молодший лейтенант. 02023-11-055 листопада 2023 Загинув обороняючи місто Красногорівку на Донеччині [52].
14608 Україна Заболотний Артем Олександрович 8 січня 2004, с. Іванівка Донецької області. Навчався у місцевій ЗОШ та у Волноваському ПТУ, де здобував спеціальність тракториста-машиніста. З початку повномасштабного вторгнення разом з мамою та молодшим братом переїхав до бабусі у Лютенські Будища Зіньківської громади. Згодом вирішив добровольцем стати на захист України. Був поранений й після реабілітації, не вагаючись повернувся до побратимів на службу. Солдат, помічник гранатометника Національної гвардії України (в/ч 3017). 02023-11-055 листопада 2023 Загинув в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області [39]
14609 Україна Бакрев Юрій Васильович 26 січня 1982, с. Байрак Великобагачанського району. Закінчив місцеву школу. Став до лав ЗСУ у червні 2022 року. Солдат, водій інженерно-саперного відділення 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого (в/ч А1008). 02023-11-055 листопада 2023 Загинув в районі села Першотравневе Куп’янського району Харківської області [39]
14610

... 14612

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-055 листопада 2023

6 листопада

[ред. | ред. код]
14613 Україна Мартиняк Ігор Миколайович

(«Тадей»)

4 травня 1983, c. Заланів, Рогатинщина, Івано-Франківськаобласть. Закінчив Перемишлянське ПТУ № 61, фах бухгалтера. Згодом заробляв на життя у різних фірмах нашої країни та закордоном. Молодший сержант, військовослужбовець 75-го батальйону 102-ї бригади Сил територіальної оборони. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув від отриманих поранень несумісних з життям, внаслідок бойового зіткнення з противником в районі населеного пункту Гуляйполе Запорізької області[53]
14614 Україна Кравчук Сергій с. Полоничі Золочівського району. Був стрільцем-снайпером 1 відділення спеціального призначення 1 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув 6 листопада 2023 року в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області[54].
14615 Україна Миронов Костянтин Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18 березня 1970, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 22 імені Василя Семеновича Стефаника. Згодом здобув вищу освіту на колишній кафедрі «Технології основного органічного та нафтохімічного синтезу» Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Після завершення навчання проходив військову службу. Протягом 2014—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Повернувшись до цивільного життя, працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Львівська кондитерська фабрика «Світоч». Займався плаванням на професійному рівні. Після початку повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ[55][56]. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[57].
14616 Україна Глушко Іван Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 серпня 1993 р. н. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув на Донеччині, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований в Одесі в березні 2024 року[58]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[59].
14617 Україна Данилюк Сергій

(«Чудо»)

34 роки, Латвія. Проживав в с. Якубів Долинської громади. Долучився до лав ЗСУ 3 березня 2022 року. У вересні 2022 зробив пропозицію коханій. Служив розвідником, водієм та пілотом дронів. 3 тижні стажувався в Іспанії й міг поїхати на навчання в Німеччину. Виготовляв на передовій із гільз тризуби, а потім виставляв їх на благодійних аукціонах, щоб зібрати гроші на військові потреби. У жовтні 2023 одружився, однак загинув через три тижні. Молодший сержант. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув вночі внаслідок авіаудару поблизу Авдіївки. Відбувся приліт в будівлю в якій перебували військові [60][61].
14618 Україна Ляпота Сергій Васильович 5 жовтня 1974, с. Максимівка. Після переїзду родини до села Білухівка навчався у місцевій школі. Згодом здобув професію механізатора. Працював за цією спеціальністю у колгоспі села Білухівка, в АПК «Докучаєвські чорноземи», на розвідувальних роботах у нафтовидобуванні. Стрілець-помічник гранатометника. Не дивлячись на те, що мав дуже поганий зір, боронив свою країну у самому пеклі — на нулі. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув в районі Авдіївки внаслідок осколкових поранень.[39]
14619 Україна Присяжний Андрій 24 роки, мешканець Новооржицької громади 02023-11-066 листопада 2023 [39]
Україна Сіньков Олександр Миколайович 26 квітня 1985, м. Донецьк. У 1990 році разом з родиною переїхав до села Ісківці Лубенського району. Навчався в Ісківській середній школі та ПТУ № 12 у Лубнах, де здобув професію радіотелемеханіка. Після проходження строкової служби вирішив отримати ще одну спеціальність. Став монтажником високовольтних ліній і працював у ПМК, у філіях Обленерго в Києві, Лубнах, Оржиці та Борисполі. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув в районі села Старомайорське Волноваського району Донецької області. У полеглого захисника залишилися батьки та сестра [39]
Україна Фесенко Олексій Анатолійович 31 березня 1999, м. Лубни. Навчався у ЗОШ № 4 та у Лубенському медичному училищі. У 2019 році вступив до Полтавського університету економіки і права та отримав спеціальність у галузі фізичної культури і реабілітації. Перебуваючи на фронті отримав контузію та все одно повернувся у стрій. Молодший сержант, бойовий медик Національної гвардії України. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув в районі села Іванівка Куп’янського району Харківської області [39]
Україна Процик Олександр

(«Саня»)

32 роки, м. Магадан. З 1.5 року проживав в селі Козацьке на Черкащині. Там закінчив професійно-технічне училище №37. Здобув фах тракториста. У цивільному житті працював на сільськогосподарському виробничому кооперативі «Козацький». Брав участь в АТО з 2015-го. 25 лютого 2022 року, не вагаючись, вступив до лав ЗСУ. Воював у складі 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду навідника. 02023-11-066 листопада 2023 Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу в селі Богданівка, що на Донеччині. Похований в рідному селі [62].

7 листопада

[ред. | ред. код]
14621 Україна Солтисік Іван Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15.11.1997. З листопада 2019 по лютий 2021 року Іван Солтисік проходив службу в комендантському взводі теруправління Служби судової охорони. За час служби став чемпіоном з рукопашного бою, був призером та учасником змагань зі змішаних єдиноборств. Мав звання кандидата в майстри спорту з боксу. Воював від початку великої війни. На фронті був розвідником. Служив у 108-му батальйон 10 ОГШБр. 02023-11-077 листопада 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу в селі Орлянка Куп`янського району. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня [63][64][65]
14622 Україна Рижков Олександр Васильович 17 листопада 1981, м. Луцьк. Мобілізований на військову службу 25 серпня 2022 року до особового складу військової частини на посаду стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 02023-11-077 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут Донецької області [66]
14623 Україна Коровіцин Олександр Михайлович 5 червня 1968, м. Гребінка. Навчався в Гребінківській ЗОШ № 1, яку закінчив у 1985 році. Майже всю свою трудову діяльність присвятив підприємству хімічного виробництва «Азот» у місті Черкаси, з якого пішов на пенсію на пільгових умовах. З квітня 2023 року добровольцем пішов захищати рідну Україну. Служив на Куп’янському напрямку, отримав контузію. Сапер. 02023-11-077 листопада 2023 Помер внаслідок хвороби [39].
14624 Україна Павловський Євгеній Володимирович 22.06.1995, м. Житомир. Закінчивши ЗОШ №30, вступив до Житомирського технологічного фахового коледжу КНУБА. Продовжив навчання у «Житомирська політехніка». Працював у КП «Центр захисту тварин» Житомирської міської ради. Згодом почав кар'єрний шлях у приватній страховій компанії. У вересні 2023 призваний до лав ЗСУ. Пройшовши навчання у Британії, був направлений на Схід України. 02023-11-077 листопада 2023 [67]
14625 Україна Шулятецький Олександр Петрович 16.02.1987, с. Летичів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл. Навідник 2 відділення 2 взводу, 4 роти 2 єгерського батальйону 68 оєбр в/ч А4056. До повномасштабного вторгнення працював будівельником. У березні 2022 року став на захист України. У воїна залишилися дружина та 2-є дітей. 02023-11-077 листопада 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області[3].
14626 Україна Котик Андрій 15.02.1992, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 18 Львівської міської ради. Після завершення навчання працював майстром будівельних та монтажних робіт у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських загарбників до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював на території Донецької області. 02023-11-077 листопада 2023 Похорон відбувся 25 червня 2024 у Львові. Залишились мама, двоє братів, сестра, швагро, братова, дві племінниці та велика родина [68].
14627 Україна Сліпенчук Сергій Іванович 02023-11-077 листопада 2023 Загинув на Харківщині [69]
14628

... 14628

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-077 листопада 2023

8 листопада

[ред. | ред. код]
14629 Україна Тимур Хакімов Народився Тимур Хакімов 20 липня 1990 року в місті Ангрен в Узбекистані. Коли йому виповнилося п'ять років, родина переїхала жити у Чернятин. Тут пройшли роки дитинства та юності Тимура.

Після навчання у школі юнак навчався на тракториста в Новогребельському профтехучилищі. До початку війни працював робітником комунального підприємства «Благоустрій міста Калинівка».

02023-11-088 листопада 2023 Загинув під час ракетного обстрілу 8 листопада на Донеччині
14630 Україна Булашов Андрій («Музикант») До початку повномасштабного вторгнення Андрій працював продавцем-консультатом в магазині «ВМ техніка». До лав Збройних Сил України був мобілізований 31 травня 2022 року. Захищав Україну в складі 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Без люблячого батька залишилися два неповнолітніх сина: 14-річний Михайло та 12-річний Павло. Рідний брат Андрія, жмеринчанин Дмитро Крижановський, зараз захищає Україну в лавах Збройних Сил України. 02023-11-088 листопада 2023 Воїн загинув поблизу населеного пункту Ківшарівка внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів. Похорон відбувся 13 листопада 2023[70].
14631 Україна Волинець Олексій Анатолійович 30 жовтня 2003, с. Уланів Хмільницького району Вінницької області. Його сім'я часто переїжджала, тож хлопець вчився, зокрема, у Тульчинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. 11 класів закінчив у Вінницькому ліцеї № 36. Після закінчення школи вступив до університету у Польщі. Проте навчанню завадила повномасштабна війна. У лютому 2022 року Олексій повернувся до України, не міг залишитись осторонь, коли Батьківщина потерпає від загарбників. Тоді ж вступив до війська. Як і мріяв, служив у полку «Азов». 02023-11-088 листопада 2023 8 листопада 2023 року поліг під час бою на Луганщині. Йому назавжди залишилося 20 років. Прощання з загиблим відбулося 15 листопада[71]
14632 Україна Гацанюк Максим Володимирович Мешканець Погребищенської громади. Призваний по мобілізації 17 червня 2022 року старший солдат був водієм механізованого відділення. З листопада 2022 року брав участь у захисті Бахмута. З квітня 2023 року звільняв Запорізьку область. 02023-11-088 листопада 2023 Загинув на Запоріжжі[71]
14633 Україна Хоркавий Ігор м. Кам'янка-Бузька. Був прикордонником, сержантом комендатури швидкого реагування. 02023-11-088 листопада 2023 Загинув 8 листопада 2023 року внаслідок отриманих поранень під час бойових дій[54]
14634 Україна Кос Богдан Народився у Хорошівському районі, де закінчив середню школу. Після закінчення школи переїхав до Житомира. 02023-11-088 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на південному напрямку[72].
14635 Україна Чурбаков Олексій Михайлович («Дизель»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 квітня 1989, проживав у с. Вільне, Криворізького району, Дніпропетровської області. У 2006 році закінчив Червоношахтарську загальноосвітню школу. Після неї у 2011 році закінчив Криворізький технічний університет, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю інженер-механік. Працював механіком у ТОВ «Ольвія»[73]. У березні 2023 року став на захист країни у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював у Бахмутському напрямку поблизу села Іванівське. Наприкінці травня 2023 року при виконанні бойових завдань, отримав поранення. У жовтні 2023 року був переведений на посаду старший солдат (старший оператор 1 відділення радіоелектронної боротьби взводу аеромобільного батальйону РЕБ) та направлений до н.п. Кліщіївка Бахмутського напрямку для виконання бойових завдань[74][75][76][77]. 02023-11-088 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[78].
14636 Україна Шевченко Олексій 2 червня 1996, Пирятин. Навчався у Пирятинському ліцею, вищу освіту здобув у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. У 2017-2019 роках проходив військову службу у Національної гвардії - спочатку строкову, потім за контрактом. Після цього працював учителем фізичної культури у Пирятинській школі №6.

24 лютого 2022 року добровольцем приєднався до сил оборони.

02023-11-088 листопада 2023 Загинув унаслідок мінометного обстрілу населеного пункту Вербове Пологівського району на Запоріжжі[79].
14637 Україна Самуляк Роман 7 липня 1974, м. Коломия. Навчався в Коломийському професійному ліцеї сфери послуг. Командир бойової машини, командир механізованого відділення 42-ї бригади. Виконував бойові завдання поблизу Кліщіївки Бахмутського району 02023-11-088 листопада 2023 З 8 листопада 2023 року вважався зниклим безвісти. 22 листопада 2023 загибель воїна офіційно підтвердили [80].
14638 Україна Жупник Руслан

(«Жук»)

25 грудня 1993. Жив у Ланчині. Служив солдатом у 93 окремій механізованій бригаді "Холодний Яр". 02023-11-088 листопада 2023 Зник під час бойового завдання 8 листопада 2023 року поблизу села Кліщіївка Донецької області. Понад шість місяців його вважали зниклим безвісти [81].
14639 Україна Ігнатенко Вадим Олександрович 16 серпня 1969, м. Полтава. Капітан, командир інженерно-саперного взводу інженерної роти. Після школи навчався у вищому воєнному училищі. Потім був направлений на службу до міста Сєверодонецьк. Там він одружився та народились діти: донька і син. На початку повномасштабного вторгнення він повернувся до Полтави та став на захист Батьківщини. 02023-11-088 листопада 2023 Загинув в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області [82]
14639

… 14639

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-088 листопада 2023

9 листопада

[ред. | ред. код]
14640 Україна Горбатенко Єгор

(«Юра»)

м. Луганськ. Воював в Азові з 2014-го року. рав участь у Широкинській наступальній операції, боях на Світлодарській дузі Пройшов важкі бої за Маріуполь та Азовсталь, а потім москальський полон. Був одним із 215 українських і закордонних бійців, яких Україні вдалося повернути додому 21 вересня 2022 року. Після того, як воїн пройшов реабілітацію, він знову вирішив повернутися на фронт. 02023-11-099 листопада 2023 Загинув під Кремінною[83]
14641 Україна Главіш Максим Михайлович Мешканець Ямпільської громади. 02023-11-099 листопада 2023 Отримав осколкове поранення на Донеччині. Помер у шпиталі, де боролись за його життя до останнього [71].
14642 Україна Фурта Ігор с. Великий Дорошів Куликівської громади. Від початку повномасштабного вторгнення став на захист України, служив у військовій частині А2802. 02023-11-099 листопада 2023 Помер від поранень 9 листопада 2023 року у Миколаївській обласній клінічній лікарні [51]
14643 Україна Гиренко Олексій Юрійович 5 травня 1988, м. Люботин Харківська область. Мешканець Дергачівської громади. 02023-11-099 листопада 2023 У складі свого підрозділу брав участь у боях у Запорізькій області. 9 листопада при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Новодарівка геройськи загинув у бою[84][85].
14644 Україна Іванов Андрій

(«Тихий»)

1 жовтня 1978, м. Волочиськ Хмельницької області. Після закінчення 9-го класу вступив до Волочиського професійно-технічного училища №5, де здобув спеціалізацію електрогазозварювальника. У цивільному житті працював заступником начальника варти на машинобудівному заводі АТ «Мотор Січ». Під час повномасштабного вторгнення чоловік без роздумів пішов захищати найдорожче, що мав – свою сім’ю. Андрій приєднався до лав Збройних Сил України та вирушив на фронт. Воював у складі 42-ої окремої механізованої бригаді на посаді стрільця-санітара. 02023-11-099 листопада 2023 Загинув поблизу села Кліщіївка, що на Бахмутському напрямку Донеччини. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення. Похований в рідному місті. Вдома на Андрія чекали дружина Оксана й донька Анастасія [86].
14645 Україна Ткаченко Олександр («Сєвас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
34 роки, м. Севастополь. Здобув фах перукаря. У 2013-му розпочав службу в морській піхоті. Після окупації Криму виїхав до Миколаєва. Брав участь в АТО. Після закінчення контракту жив на Київщині. Штаб-сержант. Під час повномасштабного вторгнення боронив Київщину в складі добровольчої ротно-тактичної групи «Ірпінь». Згодом вступив до лав СБУ. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02023-11-099 листопада 2023 Загинув на Сумщині [87].
14646

... 14649

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-099 листопада 2023

10 листопада

[ред. | ред. код]
14650 Україна Володимир Новак Військовий Володимир Новак, 28.07.2003 р.н., житель села Зозулинці.Володимир був студентом четвертого курсу факультету адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.З перших днів війни вступив до лав Національної гвардії України, відстоював самобутність та незалежність українського народу в «гарячих точках» фронту, однак виконуючи бойове завдання потрапив під артобстріл 02023-11-1010 листопада 2023 Серце воїна зупинилося 10 листопада.
14651 Україна Копайлов Микола Васильович Селище Брацлав. Був навідником кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти, звання солдат. 02023-11-1010 листопада 2023 Загинув на Луганщині [71]
14652 Україна Новак Володимир Макарович с. Зозулинці Уланівської громади. 02023-11-1010 листопада 2023 Загинув в боях з ворогом [71]
14653 Україна Яструб Юрій 47 років, м. Львів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура" Сухопутних військ ЗСУ. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на південному напрямку. У мирний час працював закрійником і кравцем у Львові. Наприкінці 80-х років у лавах молодіжної громадської організації займався охороною мітингів і масових акцій громадян, також активно допомагав скаутським організаціям. Свій вільний час любив присвячувати дітям і захоплювався вишиваннямю Залишилося четверо дітей. 02023-11-1010 листопада 2023 [51]
14654 Україна Дурицький Юрій Миколайович 7.05.1993, селище Черняхів Житомирської області. Навчався у Черняхівському ліцеї #1, після закінчення ліцею вступ в Головинське ВПУ. З 2015 року служив в АТО в Донецькій області. Деякий час працював у 9 відділі Житомирського РТЦК та СП. Потім служив в 30ОМБр. Повномасштабне вторгнення зустрів у місті Бахмут. У травні 2022 повернувся додому і перевівся в 47ОМБр. Їздив на навчання до Німеччини. 02023-11-1010 листопада 2023 Загинув в с. Степове Покровського району [88]
14655 Україна Єрпульов Максим Андрійович 33 роки, м.Мерефа,боронив Батьківщину у складі 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. 02023-11-1010 листопада 2023 Загинув на Донеччині[89][90]
14656 Україна Янушевський Нікон Вікторович («Ян»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5 квітня 2000, 23 роки, м. Київ. Закінчив школу 226 на Оболоні. Потім навчався в Київському університеті імені Бориса Грінченка на факультеті інформаційних технологій та математики за спеціальністю "Клмп`ютерні технології". Працював в охоронній компанії «Шериф». З початком повномасштбаної війни пішов на фронт. Служив у 1-й Президентській бригаді оперативного признаення "Буревій". Служив сапером-розвідником. 02023-11-1010 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селище Ямпіль на Донеччині [91].

11 листопада

[ред. | ред. код]
14656 Україна Єрофєєв Макар Антонович 24 роки, Підгородне, Підгородненська міська громада, Дніпровський район. У мирні часи він професійно займався хокеєм і грав за дніпровські команди "Зеніт", "Яструби" та "Аврора". Воював під Харковом, відсунув противника від Чугуєва, командував підрозділами при Балаклійсько-Куп'янській операції. Отримав поранення і воював на північ від Бахмута під Хромовим. Останнім часом організовував біля Андріївки. Старший лейтенант замісник командира роти. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув біля Бахмута, село Андріївка від мінометної міни при евакуації пораненого побратима [92][93].
14656 Україна Глуховський Мар'ян Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 травня 1972, м. Новий Розділ, житель села Оброшине. Пішов на війну добровольцем 25 лютого 2022 року. Був гранатометником 2-го десантного штурмового відділення 2-го штурмового взводу 6-ї штурмової роти Десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Учасник бойових дій, двічі був поранений[94][95]. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув при виконанні бойового завдання біля села Кліщіївка Донецької області (Бахмутський напрямок). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[96].
14657 Україна Степук Святослав-Любомир Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 жовтня 1995, м. Львів. Здобув освіту в технічному фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка» за фахом «телерадіомеханік». Протягом 2015-2017-го років проходив строкову службу у складі спецпідрозділу «Барс» Національної гвардії України. Згодом підписав контракт із 80-ою окремою десантно-штурмовою бригадою ДШВ ЗСУ. Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС. Постійно працював над вдосконаленням індивідуальних бойових навичок, адже змалку мріяв про те, щоби стати військовим. Після повернення до цивільного життя працював у продуктовій гуртівні. Перед повномасштабним вторгненням росії поїхав до Чехії. За два тижні повернувся на Батьківщину та добровільно вступив до лав 80-ої бригади. Боронив державу на найрізноманітніших напрямках: на території Донеччини, Харківщини та Миколаївщини. Декілька разів отримував серйозні поранення, зокрема, під час звільнення Ізюму[94][97]. 02023-11-1111 листопада 2023 Після проходження останнього лікування повернувся на передову, де невдовзі загинув. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[96].
14658 Україна Піскун Василь Мешканець Моршинської громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист України. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув 11 листопада 2023 року під час гранатометного та артилерійського обстрілу в районі Синьківки Куп'янського району Харківської області[98].
14659 Україна Котенко В'ячеслав м. Дрогобич. У липні 2022 року чоловік склав присягу та долучився до лав ЗСУ. Спершу воював у складі військової частини А-7113, а згодом — у складі першого штурмового відділення ВЧ А-4640. Там виконував обов'язки стрільця-гранатометника. 02023-11-1111 листопада 2023 11 листопада 2023 року військовий потрапив під мінометний обстріл в районі Степового Покровського району Донецької області та загинув[98].
14660 Україна Мінтенко Юрій 45 років, м. Тернопіль. Служив гранатометником у 17 окремому мотопіхотному батальйоні. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув 11 листопада на Харківщині. Похований на Микулинецькому кладовищі в Тернополі[99]
14661 Україна Корбут Дмитро Євгенович 34 роки, м. Житомир. Закінчив 32 школу. Після завершення школи вступив до Кооперативного коледжу бізнесу і права. До складу Збройних сил Дмитро Корбут вступив у вересні 2023 року. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині[72].
14662 Україна Голосний Андрій Геннадійович 31 грудня 1981, м. Долина. У лавах ЗСУ служив водієм-стрільцем 1 штурмового відділення військової частини Т0950. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу РФ між Кліщіївкою та Бахмутом[100].
14663 Україна Пуківський Володимир Богданович

(«Бандера»)

с. Вороняки Золочівського району. Добровільно зголосився захищати демократичні цінності під час миротворчих кампаній у Косово та Іраку. Став на захист країни у лютому 2022 року та брав участь у боях за Київщину, на Запоріжжі та Донеччині. Був молодшим сержантом.

02023-11-1111 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 11 листопада 2023 року у районі Горлівки Донецької області[32].
14664 Україна Ткач Євгеній 22 вересня 1995, с. Рубіж Городнянської громади. Після закінчення Деревинської школи вступив до Чернігівського професійного будівельного ліцею та опанував спеціальність «електрик». Працював на будівництві. З початком повномасштабної війни був у складі одного з підрозділів військової частини А4210 на посаді номера обслуги десантно-штурмового відділення. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув 11 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Попрощалися та поховали військового на кладовищі села Деревини Городнянської громади[101]
14665 Україна Логащук Роман Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 листопада 1995, с. Лінчин колишнього Березнівського району Рівненської області. Навчався в Лінчинській загальноосвітнійї школі І-ІІ ступенів. У грудні 2022 року став на захист України від рашистських загарбників. Старший солдат, стрілець аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[102][103]. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув під час ведення бойових дій в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області[104]. Похований 17 листопада 2023 року в рідному селі Лінчин. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[96].
14666 Україна Ванівський Назар 39 років, с. Новосілки Рудківської громади. Проходив службу у третьому відділені третього взводу другої роти спеціального призначення військової частини А4219. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув 11 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання [105]
14667 Україна Пастушок Тарас Васильович («Бульба»)
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
21.08.1986, м. Рівне. Навчався у 18 школі, а за тим, здобув фах електро-газозварювальника в 10 училищі. Проте, за спеціальністю, так і не працював. Спершу, займався шиномонтажем, а за тим, шукав кращих заробітків закордоном. Отримав повістку у вересні 2022. Отримав поранення і контузію. Був нагороджений нагрудним знаком ("Хрест Хоробрих"). Служив водієм гранатометного відділення. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув 11.11.2023 р. біля населеного пункту Хромове, поблизу м. Бахмут [106].
14668 Україна Буричка Іван

(«Гарік»)

28 років, с. Жупани Львівської області. Закінчив Стрийське вище художнє професійне училище №16 та здобув професію плиточника, штукатура, муляра. У 2017-2018 роках пройшов строкову службу. Згодом працював за кордоном у будівельній фірмі. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину та вже 25 лютого 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Воював у складі 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був стрільцем-зенітником зенітного ракетного взводу. Старший солдат. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув виконуючи бойове завдання поблизу селища Південне Бахмутського району Донеччини. Під час обстрілу противником з М120 позицій українських захисників зазнав смертельних осколкових поранень. Похований в рідному селі [107]
14669 Голубенець Олег

(«Історик»).

12.11.1991, с. Криве Озеро Миколаївської області. Закінчив Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського та здобув фах вчителя історії. Після випуску працював за спеціальністю в селі Криве Озеро Друге, згодом переїхав до міста Ірпінь Київської області. До вторгнення працював у столичній автошколі інструктором та викладачем теорії. З початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем захищати свою країну від окупантів. Воював у лавах 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ. Був санітаром-сапером в групі інженерного забезпечення. 02023-11-1111 листопада 2023 Загинув 11 листопада 2023 року поблизу села Богданівка. У бою з окупантами зазнав смертельного поранення під час мінометного обстрілу [108] Похований в селі Криве Озеро Друге на Миколаївщині.
14670

… 14672

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-1111 листопада 2023

12 листопада

[ред. | ред. код]
14673 Україна Заскін Андрій Миколайович 37 років. Народився 30 листопада у місті Вінниці. Навчався у школах № 15 та № 8. Після здобуття середньої освіти вступив до Вінницького фахового коледжу будівництва та архітектури. Потім — отримав диплом юриста в університеті «Україна» та закінчив магістратуру Тернопільського національного економічного університету за спеціальністю Право. Займався спортом, ходив до секції з боротьби. Працював в службі охорони. З січня 2023 року служив у Національній гвардії. Боронив Вінницю і область від ворожих повітряних цілей. Мав доньку. Дівчинка цьогоріч пішла до першого класу. 02023-11-1212 листопада 2023 Помер 12 листопада 2023[71]
14674 Україна Рукас Дмитро Випускник з червоним дипломом спеціальності «Двигуни внутрішнього згоряння» 4-го факультету в Національному аерокосмічному університеті імені М. Є. Жуковського «ХАІ» 02023-11-1212 листопада 2023 Загинув в бою з загарбниками[109]
14675 Україна Бальшанеко Сергій Олександрович Мешканець Турбівської громади. Був солдатом механізованого відділення механізованого взводу. 02023-11-1212 листопада 2023 Загинув на Харківщині[71]
14676 Україна Шміло Сергій Олегович 34 роки, м. Мерефа харківська область, служив стрільцем-помічником гранатометника. 02023-11-1212 листопада 2023 [110] Загинув біля населеного пункту Водяне на Донеччині.[111]
14677 Україна Ярослав Унгурян Ярослав Васильович народився 2 травня 1996 року у селі Сабарівка Вінницького району. Навчався в інтернатному закладі. Після закінчення — вступив до архітектурно-будівельного коледжу Вінниці. Працював будівельником.

Захищав Україну у складі 79-тої окремої десантно-штурмової бригади, воював поблизу Мар'їнки. На службу пішов у липні 2023 року. За спогадами дружини, захоплювався футболом. Часто грав на стадіоні поблизу будинку у м'яча із сусідськими дітьми. На жаль, своїх діток завести не встиг. Життя обірвала війна, — розповідають на сайті міськради.

02023-11-1212 листопада 2023
  • Воїн загинув у бою на Донеччині 12 листопада. Йому навіки 27 років…
14678 Україна Максим'як Василь 52 роки, м. Борислав Дрогобицького району. Працював оператором котельні. У березні 2023 року долучився до лав Збройних сил України, де служив у 42-й окремій механізованій бригаді. 02023-11-1212 листопада 2023 Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 21 листопада 2023 в селі Попелі[112].
14679 Україна Товкань Олександр Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24 квітня 1991, с. Батьки Опішнянської громади Полтавської області. Проживав у Полтаві. У вересні 2023 року добровольцем став до лав ЗСУ та пройшов навчання за кордоном. Солдат, стрілець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[113]. 02023-11-1212 листопада 2023 Загинув у районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок осколкового поранення. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[114].
14680 Україна Лукащук Олександр 55 років, с. Новомалин Острозької громади. 02023-11-1212 листопада 2023 Загинув 12 листопада 2023 року під час артилерійського обстрілу РФ в Донецькій області [115].
14681 Україна Пилипів Андрій Богданович

(«Купол»)

6 червня 1982, селище Рожнятів Івано-Франківської області. Навчався у Рожнятівській загальноосвітній школі I-III ступенів.  Здобув освіту коваля-художника у Косівському коледжі декоративно- прикладного мистецтва. Навчався у Львівській національній академії мистецтв. Працював ковалем-художником. Вступив у лави ЗСУ 12 липня 2023 року. 02023-11-1212 листопада 2023 Отримав смертельне поранення в с. Степове Покровського району Донецької області [116]
14682 Україна Бателюк Володимир Петрович 1983, с. Писарівка, Хмельниччина. 02023-11-1212 листопада 2023 Загинув внаслідок наступально-штурмових дій противника поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області. Вважався зниклим безвісти до травня 2024 [117]
14683

... 14685

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-1212 листопада 2023

13 листопада

[ред. | ред. код]
14686 Україна Самофал Сергій 15 липня 1991, м. Вінниця. У грудні 2022 року був призваний служити Батьківщині. Служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював поблизу Мар’їнки, що на Донеччині. На жаль, отримав контузію, пережив мікроінсульти, лікувався у Вінниці. Проте лікарі не змогли покращити стан Захисника, серце воїна перестало битися 13 листопада. Без батька залишилась 6-річна дівчинка — донечка Сергія. 02023-11-1313 листопада 2023 На війні отримав важку травму, через яку 13 листопада життя воїна обірвалося[118].
14687 Україна Поліха Тарас 32 роки, с. Муроване Белзької громади. Захисник служив у військовій частині А4635. До Збройних сил України долучився з початком повномасштабного російського вторгнення. 02023-11-1313 листопада 2023 Загинув біля села Роботине Запорізької області під час танково-артилерійської атаки. Похорон відбувся 21 листопада 2023 [112].
14688 Україна Котов Юрій 7 жовтня 1970, с. Вишеньки. Закінчив місцеву восьмирічну школу, потім навчався в училищі в Конотопі. Проходив військову службу, опанував фах інженера-механіка у Ніжинському агротехнічному коледжі. Працював в охороні та на будівництві, певний час був інженером на сирзаводі у Коропі. До лав ЗСУ долучився у січні цього року. Служив в одному з підрозділів військової частини А4773 на посаді водія протитанкового взводу. 02023-11-1313 листопада 2023 Загинув 13 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований на кладовищі в селі Вишеньки[119]
14689 Україна Поліщук Андрій 28 років, м. Острог. 02023-11-1313 листопада 2023 Загинув під час бойового завдання, внаслідок ворожого обстрілу в Харківській області [115].
14690 Україна Мелещук Роман Франекович
(«Академік»)
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10 вересня 1999, с. Чудель (Сарненський район, Рівненська область). У 2016 році вступив до Львівської Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Не закінчив навчання, забрав документи у 2019 році. Служив у 41-й інженерній бригаді [120]. 02023-11-1313 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання по заміновуванню території біля Кліщіївки в Донецькій області. Потрапив під артилерійський обстріл. Похований із почестями в рідному селі Чудель [121].
14691 Україна Яременко Дмитро Валерійович 18 років, м. Маріуполь. Після окупації Маріуполя родина залишила рідне місто. Жили у Вінниці, де Дмитро вступив до ВНЗ на спеціальність “Журналістика”. Він дуже хотів після закінчення журналістських студій у нас, вступити далі у Карпенка-Карого і навчатися на режисурі. На другому курсі Дмитро перевівся на індивідуальне навчання, щоб долучитися до війська. Підписав контракт у серпні 2023. Боронив Україну у складі 12-ї бригади оперативного призначення НГУ “Азов”. Його батько також воює. 02023-11-1313 листопада 2023 Загинув поблизу села Діброва на Луганщині. Похований на Алеї Слави на Сабарівському кладовищі [122].
14692 Україна Яткевич Нікіта Навчався в Бердичівському коледжі, був студентом групи Л-36 спеціальності 136 “Металургія” з 2016 по 2018 роки. Водій батальйону охорони 02023-11-1313 листопада 2023 Загинув 13 листопада 2023 року на Донецькому напрямку [123].
14693

... 14694

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-1313 листопада 2023

14 листопада

[ред. | ред. код]
14695 Україна Мурин Ярослав 40 років, м. Львів. Працював пекарем на колишньому Львівському хлібокомбінаті №2, також обіймав посаду механіка-наладчика обладнання на місцевому підприємстві харчової промисловості. У березні 2023 року добровольцем приєднався до Державної прикордонної служби України. Захисник воював у складі 15 мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон" ДПСУ. 02023-11-1414 листопада 2023 Похований на Ряснянському цвинтарі[124]
14696 Україна Ольшицький Владислав Анатолійович 18 березня 2001, с.Березівка (Новоукраїнський район). Cтарший солдат, навідник мотопіхотного відділення. 02023-11-1414 листопада 2023 Загинув під час виконання бойових завдань у районі села Пречистівка. Прощання з загиблим відбулося 20 листопада в смт.Смоліне.[125]
14697 Україна Безпалько Олексій Миколайович м. Луганськ, проте разом із родиною все життя мешкав у Вільнянську, працював на підприємствах Запорізької області. Став до лав війська 17 вересня 2022 року. Воював на Запорізькому, Херсонському, Харківському та Донецькому напрямках. Він був командиром відділення, потім — головним сержантом. Тимчасово виконував обов’язки, а одного разу замість командира роти. 02023-11-1414 листопада 2023 Загинув під час штурму армії РФ у населеному пункті Хромове на Донеччині[126].
14698 Україна Жигайло Євген Олександрович

(«Жога»)

44 роки, м. Київ. Після закінчення школи вступив до Київського електротехнічного технікуму, але задля підтримки своєї родини в складні часи мусив покинути навчання та піти працювати. На протязі 10 років професійно займався рукопашним боєм, мав навички володіння зброєю. В період Революції Гідності відстоював інтереси громадян на Майдані Незалежності. З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони, а далі вже до 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Мав за мету стати бойовим медиком задля порятунку побратимів на полі бою. У цей важкий період він знайшов ще одну, велику та дружню родину - своїх побратимів, «Бойових бобрів». 02023-11-1414 листопада 2023

Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області, потрапивши під ворожий мінометний вогонь. Похований на кладовищі села Гатне Фастівського району Київської області.

14699 Україна Синельник Олександр Олександрович

(«Цар»)

45 років, с. Підгірці Київської області. Жив із сімʼєю у Києві. Закінчив столичне професійно-технічне училище за спеціальністю столяра-паркетника. Молодший сержант. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист своєї країни та близьких. Служив у 61-му окремому стрілецькому батальйоні, що в складі 44-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був командиром відділення. 02023-11-1414 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Синьківка, що на Харківщині. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу з боку окупантів [127].
14700

... 14703

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-1414 листопада 2023

15 листопада

[ред. | ред. код]
14704 Україна Гринчишин Роман Ярославович 12 травня 1995, с. Княжолука. Служив командиром відділення 1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки 24 окремої механізованої бригади. 02023-11-1515 листопада 2023 Загинув 15 листопада 2023 року внаслідок обстрілу поблизу селища Шуми Донецької області[128].
14705 Україна Киченок Ігор 27 березня 1985, с. Данівка. Закінчив Данівську школу I-III ступенів, потім вступив до Козелецького технікуму ветеринарної медицини БНАУ, який закінчив у 2004 році та опанував спеціальність "фельдшер ветеринарної медицини". Довгий час працював за фахом у ТОВ "Данівське". До повномасштабного вторгнення працював на різних роботах у Києві. У травні 2023 року долучився до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4010 на посаді стрільця-санітара. 02023-11-1515 листопада 2023 Загинув 15 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися та поховали військового на кладовищі села Данівка Козелецької громади [101].
14706 Україна Нагорний Анатолій Олександрович Голова Веселівського районного суду Запорізької області. Пішов на війну добровольцем на початку повномасштабного вторгнення, попри те, що був відряджений до Жовтневого суду м. Дніпра. 02023-11-1515 листопада 2023 Загинув на Куп'янському напрямку[129]
14707 Україна Гусєв Євген 35 років, м. Сіверськодонецьк, Луганщина. До лав Збройних Сил України став із початком повномасштабного вторгнення Росії. Служив у 88 окремому батальйоні морської піхоти. 02023-11-1515 листопада 2023 Загинув 15 листопада 2023 року. У військового залишилися друзі й побратими [130].
14708 Україна Кучерук Вячеслав Васильович

(«Кучер»)

14.04.2001, с. Матейків. Молодший сержант. 02023-11-1515 листопада 2023 Загинув 15.11.2023 поблизу населеного пункта Хромове Донецької області [131].
14709

... 14711

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-11-1515 листопада 2023

16 листопада

[ред. | ред. код]
14712 Україна Глушко Роман Васильович 29 листопада 1990, м. Галич. 26 жовтня 2022 року долучився до лав Збройних сил України. Воював у складі десантно-штурмового взводу. 02023-11-1616 листопада 2023 Загинув поблизу села Синьківка Куп’янського району[132].
14713 Україна Сіщук Василь 1994, Матеївці, Івано-Франківщина. 02023-11-1616 листопада 2023 Загинув біля Авдіївки на Донеччині[133]
14714 Україна Дідок Андрій 31 січня 1980, м. Чернігів. Після закінчення школи №19 вступив до професійного училища №6, де навчався за спеціальністю "столяр-тесляр". Після закінчення училища працював за фахом. В травні 2023 року за власним бажанням вступив до лав Збройних Сил України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1302 на посаді стрільця-санітара мотопіхотного відділення. Під час одного з боїв на східному напрямку отримав поранення, пройшов реабілітацію та повернувся до побратимів захищати Батьківщину. 02023-11-1616 листопада 2023 Загинув 16 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево [101].
14715 Україна Приліпота В`ячеслав 38 років, м. Жовті Води, закінчив школу № 8, потім училище, де здобув фах автослюсаря. Проходив строкову військову службу, отримав військову спеціальність "сапер". Працював на ТОВ "Восток-Руда", ПрАТ "Гарант Метиз Інвест", ТОВ "Хлібозавод". Із 2014 по 2015 роки брав участь в АТО, мав статус учасника бойових дій. Удруге пішов боронити Україну від російської збройної агресії 19 квітня 2022 року. 02023-11-1616 листопада 2023 16 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання військових загинув від осколкових поранень, отриманих унаслідок обстрілу з протитанкового гранатомету[134].
14716 Україна Дудка Віталій Був старшим стрільцем-оператором десантно-штурмового взводу. 02023-11-1616 листопада 2023 Військовослужбовець помер 16 листопада у Військово-медичному клінічному центрі в Дніпрі. Похований в селі Низи на Сумщині [135].
14717 Україна Гарбуз Дмитро Юрійович 9 липня 1989,м.Мерефа Харківська область. 02023-11-1616 листопада 2023 [136]
Україна Стоянов Давид Ігорович 24 роки, м. Южноукраїнськ. Навчався у "Криворізькому фаховому коледжі Національного авіаційного університету". У листопаді 2019 року за контрактом вступив до Національної Гвардії України у військову частину 3044. З початком повномасштабного вторгнення опанував професію сапера. 02023-11-1616 листопада 2023 Загинув 16 листопада у бою поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований 21 листопада 2023 року в м. Южноукраїнськ [137].
Україна Грицюк Олександр Костянтинович 47 років, с. Рудники, Волинь. Згодом здобув освіту будівельника. Проживав з родиною в місті Ківерці Волинської області. Служив в 110ОМБр на посаді механіка-водія. 02023-11-1616 листопада 2023 Потрапив в полон в квітні під Новобахмутівкою на Донеччині. Закатований в СІЗО-2 в місті Вязьма Смоленської області, вірогідно помер з голоду. Похований на Алеї Слави міського цвинтаря у Ківерцях. Залишилися мама, дружина, син, три брати, сестра та онук

17 листопада

[ред. | ред. код]
14718 Україна Бойчук Андрій Михайлович 1975, с. Завалля Коломийського району. З березня до серпня 2014 року брав участь в АТО. 02023-11-1717 листопада 2023 Помер у Калуській центральній лікарні[138]
14719 Україна Меньшов Олександр 1977, м. Херсон. Навчався у школі №25 Навчався у ХДТУ з 1994 по 1999 роки на факультеті машинобудування та економіки підприємства. У шлюбі з 14 листопада 2003 р.Писав книги про історію Херсона, регіону, всієї України. Також був тренером у Національній скаутській організації для підлітків "Пласт". "Репринти незакінчених чернеток" — це було видання про окупацію Херсона німецькими військовими, про наше підпілля, про діяльність ОУН в Херсоні. До серпня 2022 живі під окупацією. Потім вступив в ЗСУ. 02023-11-1717 листопада 2023 Загинув під Кліщіївкою Бахмутського району[139][140][141]
14720 Україна Кравців Володимир с. Залужани Дрогобицької громади. Став на захист України 16 березня 2022 року. Перебував на передових позиціях фронту у складі одного з підрозділів Нацгвардії. 02023-11-1717 листопада 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку фронту [142]
14721 Україна Вежбіцький Дмитро 1 листопада 2000, с. Голосків Коломийського району. Служив у складі 5 окремої штурмової бригади. 02023-11-1717 листопада 2023 Зник безвісти поблизу села Кліщіївки Донецької області, гідно виконуючи свій військовий обов'язок 17 листопада 2023. Тіло повернули додому в січні 2024. Був єдиним сином у батьків [143]
14722 Україна Добрий Валентин Білозерка, Херсонської області. Був учасником Революції Гідності. На майдані спалив два водомети коктейлями молотова. Відвідав понад 42 країни світу: перетнув екватор і двічі подорожував Африкою. Працював розповсюджувачем літератури у видавництві «Український пріоритет». Після початку нової фази російсько-української війни пішов добровольцем до ЗСУ. Навчився тактичної медицини. Пройшов бойове хрещення в Соледарі, тримав з побратимами оборону Бахмуту. 02023-11-1717 листопада 2023 Загинув в результаті інтенсивних штурмових дій та артилерійського обстрілу [144].
14723 Україна Дибка Олександр Олександрович («Вій»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
11 квітня 1997. Старший солдат, розвідник батареї управління та артилерійської розвідки 30-ї окремої механізованої бригади. 02023-11-1717 листопада 2023 Загинув біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району
14724 Україна Шингирій Віталій 43 роки, с. Хаєнки на Чернігівщині. Закінчив тамтешню восьмирічну школу. Під час літніх канікул працював у колгоспі. Навчався в Ічнянському професійно-технічному училищі на тракториста. Потім служив в армії. Пісял демобілізації працював шофером у місцевому колгоспі, охоронником на аеродромі та сільськогосподарському підприємстві. 24 липня 2019 році підписав контракт на військову службу в 1-ій окремій танковій бригаді. Із перших днів повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Чернігова. У березні 2022-го отримав важке поранення, після якого лікувався в Чернігові, потім – в Києві. 02023-11-1717 листопада 2023 [145]
14725

... 14726

Україна 02023-11-1717 листопада 2023

18 листопада

[ред. | ред. код]
14727 Україна Пришляк Андрій Мешкав у Мостиській громаді. Чоловіка мобілізували до Збройних сил України у квітні 2023 року. Він став командиром 3 парашутно-десантного взводу. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув поблизу села Новоселівське Сватівського району Луганської області [112].
14728 Україна Вишаровський Денис 35 років, м.Вінниця. Навчався у середній загальноосвітній школі №11, а старші класи закінчив – у 22-й. Окрім уроків, передбачених програмою, тут велику увагу приділяли вивченню військової справи. Захопившись нею, відразу після школи Денис пішов на строкову армійську службу. А коли повернувся, став працювати. До війни довгі роки був водієм інкасаторської машини у банківській установі. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув воїн невдовзі після свого 35-го дня народження на Запорізькому напрямку.
14729 Україна Павліченко Сергій Дмитрович Був представником ультрас футбольного клубу "Динамо". Також був відомий і як колишній політв'язень часів Януковича, якого арештували у справі вбивства судді Зубкова. Сергія засудили о 13 років позбавлення волі, а його батька — Дмитра Павліченка — до довічного ув’язнення. авліченки належали до ультрас Динамо, тому фани київського клубу оголосили акцію "Свободу чесним" на підтримку ув’язнених. На кожному матчі киян фани вивішували банери із закликом: "свободу Павліченкам". Павліченки були звільнені у лютому 2014 року на виконання постанови Верховної Ради України "Про звільнення політв'язнів".Був бійцем 78 полку ДШВ. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув в районі села Вербове, Запорізької області[146]
14730 Україна Шевченко Сергій 26 років, м. Кропивницький. У 2016 році проходив строкову службу в Нацгвардії України. Після брав участь в антитерористичній операції в Луганській та Донецькій областях. Продовжив служити за контрактом у 79 бригаді десантно-штурмових військ. Влітку 2022 року уламки ворожого снаряда влучили Сергієві в шию. Після поранення пролікувався, і потім знову пішов воювати. Воював на Херсонському напрямку, Донецькому, він був на усіх напрямках. Служив на посаді номера обслуги розвідувального взводу. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув поблизу села Калинівка Донецької області від поранення внаслідок влучання протитанкової керованої ракети. Поховали бійця на Алеї слави на Далекосхідному кладовищі в Кропивницькому[147]
14731 Україна Банул Кирило

(«Марк»)

20 років, с. Давидівка Житомирської області. У 2018-му закінчив місцеву гімназію. Потім 2 роки навчався в Житомирському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей. У 2020-му вступив до Київської національної академії внутрішніх справ. У січні 2023 року хлопець перевівся на заочну форму навчання, щоб стати на захист країни. Два місяці працював у Хорошівському управлінні відділення поліції. У березні приєднався до лав штурмового полку «Сафарі», що діє в складі Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Пройшов навчання і став бойовим медиком. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув в районі селища Курдюмівка на Донеччині. Виходячи з поля бою, почув голос пораненого побратима та побіг до нього. В цей час ворог здійснив атаку з дрона .
14732 Україна Баранець Михайло Сергійович 35 років, селище Дашів Вінницької області. Згодом переїхав з родиною на Київщину. Закінчив Уманське професійно-технічне училище. До вторгнення працював водієм на фірмі «Карат». До лав Збройних Сил України чоловіка мобілізували у липні 2023 року. Він пройшов навчання та приєднався до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Обійняв посаду старшого механіка-водія і вирушив на передову, де через місяць і загинув. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув відбиваючи ворожий штурм міста Авдіївка на Донеччині [148]
14733 Україна Шаповал Артур 21 серпня 1990, м. Слов`янськ, Донецька область. У 2022 переїхав до Пирятина, де одружився з місцевою дівчиною. У лютому 2023 мобілізувався до ЗСУ. Отримав поранення 5 жовтня 2023 внаслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. 02023-11-1818 листопада 2023 Помер 18 листопада 2023 року у військовому шпиталі міста Немирів Вінницької області [1]
14734 Україна Банул Кирило Анатолійович 07.05.2003. Пішов служити добровольцем в штурмову бригаду гвардії наступу «Лють» у складі полку «Сафарі» бойовим медиком. 02023-11-1818 листопада 2023 Загинув на Бахмутському напрямку [149]

19 листопада

[ред. | ред. код]
14735 Україна Дзюб'як Ігор Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 років, с. П'ятниця Самбірський район Львівської області, проживав у Добромилі Самбірського району. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Був стрільцем-помічником гранатометника 4-го десантно-штурмового відділення військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[150][151