French
DeutschВтрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2023) — Вікіпедія
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за липень 2023 року (включно).
 | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
| 2014 |  | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові | Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 12039 |  |  Вислоцький Олег | 1 вересня 1976, с. Драгомирчани Івано-Франківської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну добровольцем долучився до Збройних сил України. Служив командиром 2 стрілецького відділення 2 стрілецької роти. | 1 липня 2023 | Загинув від вогнепального поранення 1 липня 2023 року поблизу села Невське Сватівського району Луганської області[2]. | |
| 12040 | | Антонян Ігор | 51 рік, с. Драгомирчани Івано-Франківської громади. Колишній директор Будинку культури села Драгомирчани, який з перших днів війни, не чекаючи повістки, пішов добровольцем захищати Україну. Залишилося троє дітей. | 1 липня 2023 | [3] | |
| 12041 | | Юрчишин Володимир | 15 серпня 1988, Івано-Франківська громада. Служив старшим солдатом. | 1 липня 2023 | Похований на Алеї героїв на кладовищі у селі Чукалівка | |
| 12042 | | Журавель Андрій | 34 роки, м. Мерефа. | 1 липня 2023 | Отримав поранення на фронті і помер 1 липня. 5 липня відбулося прощання в Мерефі[4] | |
| 12043 |  | Дацко Тарас | 48 років, м. Львів. Закінчив Професійно-технічне училище № 48 (сьогодні — Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»). Після завершення навчання служив у Житомирі у лавах десантно-штурмових військ, здобув звання «молодший сержант». У мирний час працював будівельником та у супермаркеті. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Харківщині. | 1 липня 2023 | Загниув на Харківщині. Похований 7 липня на Личаківському цвинтарі у Львові[5]. | |
| 12044 | | Величко Владислав | 25 років, с. Замостя. | 1 липня 2023 | Загинув під час бойових дій в районі Соледара[6]. | |
| 12045 |  | Сидоренко Богдан («Череп») | 29 серпня 2002, м. Дніпро. Навчався в школі № 134. Потім вступив до Дніпровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури, але закінчити навчання не встиг. У лютому 2022-го у 18 років Богдан вступив до лав 98-го батальйону ТРО «Азов-Дніпро». Пізніше продовжив службу у 3-ій окремій штурмовій бригаді ЗСУ. Служив у взводі снайперів. Був справжнім фахівцем своєї справи, ділився досвідом і навчав інших. | 1 липня 2023 | Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Разом зі своєю групою прикривав штурмовиків і отримав ураження осколком ворожого танкового пострілу. Похований на кладовищі Стара Слобода в селі Орлівщина Дніпропетровської області[7]. | |
| 12046 |  | Биков Павло | 16.06.1979, м. Львів. Навчався у Ліцеї «Інтелект» Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському технікумі механічної обробки деревини (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України»). У 1999 році вступив на військову службу до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації не зміг залишитись осторонь та добровольцем вступив до складу 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Виконував бойові завдання із стримування російської агресії на Харківщині, а згодом - на території Донеччини. | 1 липня 2023 | Загинув в н.п. Роздолівка внаслідок авіаудару в будівлю садка. Похорон відбувся 19 лютого у Львові. Залишилися мама, дружина, донька, сестра та племінники.[8][9] | |
| 12047 | | Вахняк Любомир Володимирович | 3 серпня 1984, селище Вигода. Своє дитинство провів у селі Пациків, згодом жив у Івано-Франківську. У квітні 2022 року приєднався до лав Збройних сил України. | 1 липня 2023 | Тіло полеглого з документами знайшли 4 жовтня 2023 року в селі Роботине Запорізької області. 3 березня 2024 року його забрали з поля бою до моргу в Запоріжжя. 2 квітня воїна ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи [10] | |
| 12048 | | Журавель Андрій Борисович  | 13 квітня 1989, м. Мерефа, Харківщина. Молодший сержант. | 1 липня 2023 | [11] | |
| 12049 … 12049 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 1 липня 2023 | ||
| 12050 | | Фадєєнко Олег Віталійович («Малиш»)  | 9 травня 1996, м. Первомайський Харківської області. З перших днів війни став на захист своєї держави, обороняв Харківщину у складі спецпідрозділу ГУР «Кракен». З листопада 2022 у III ОШБ. У складі III ОШБ звільняв Херсонщину брав участь у боях за Бахмут та околиці Бахмута. Командир розвідки 1 ШБ III ОШБр. один з лідерів Центурії Харківщини, засновник «Nord Storm». Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібним хрестом» та Відзнакою Президента України за мужність орденом «За мужність» III ступеня. | 2 липня 2023 | Загинув в госпіталі, внаслідок отриманого поранення при виконанні бойового завдання під Бахмутом від артилерійського обстрілу. 4 липня коли відбувалося прощання з Олегом в рідному Первомайському росіяни обстріляли будинок за 800 метрів від церемонії прощання ракетою Іскандер[12][13]. | |
| 12051 |  | Гудима Андрій Олександрович | 23 серпня 1979. Народився у Словацькій Республіці, згодом родина переїхала до Львова. Син львівського політика Олекси Гудими, народного депутата України 3-4-6 скликання. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 27 міста Львова. Здобував освіту у Львівській національній академії мистецтв за спеціальністю «художник-реставратор», згодом закінчив юридичний факультет Львівського торговельно-економічного університету. Після завершення навчання працював ресторатором, також займався написанням літератури і був фоторедактором в одному з місцевих медіа. Захищав Батьківщину в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[14][15][16]. | 2 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 12052 | | Маліч Дмитро Валентинович | м. Хотин. Стрілець-снайпер | 2 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. З 2 липня військового вважали зниклим безвісти[18]. | |
| 12053 |  | Василенко-Бабій Роман Миколайович | 19 березня 1973, м. Івано-Франківськ. Солдат. Був добровольцем президентського полку імені Богдана Хмельницького. Служив водієм. | 2 липня 2023 | Загинув від отриманих травм внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу в районі н.п. Кліщіївка, Донецької області. Похований на кладовищі села Микитинці [19][20]. | |
| 12054 |  | Бортнік Олександр Сергійович («Хорт») | 1983, м. Сарни Рівненської області. Служив в АТО в 2014 році. Долучився до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. У складі військової частини А7788 виконував бойові завдання на Запоріжжі. Сержант військової частини А7788 десантно-штурмових військ | 2 липня 2023 | під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області[21] | |
 | Куций Сергій («Малий») | 28 років, с. Крикливець Вінницької області. Здобув середню спеціальну освіту. Захоплювався пошуком старовинних речей за допомогою металошукача. У 2016-му підписав контракт із ЗСУ. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Упродовж 8 років був сапером, став спеціалістом своєї справи. Виконував бойові завдання в АТО/ООС. На момент повномасштабного вторгнення чоловік обіймав посаду командира відділення інженерно-саперного взводу. З перших днів вторгнення разом із побратимами боронив Київщину, а потім вирушив на інші гарячі напрямки. | 2 липня 2023 | Загинув біля села Водяне на Донеччині, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав смертельні поранення. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у місті Біла Церква на Київщині[22]. | ||
| | Савіцький Богдан Володимирович | 27 років, м. Чернівці. Вступив разом з батьком та братом до лав тероборони у перші дні повномасштабного вторгнення. Був дуже освіченим – знав мови та працював перекладачем. На початку війни він розписався з дівчиною. | 2 липня 2023 | Протитанковий снаряд розірвався під ногами у Богдана, коли він повертався з-під Бахмута. Батько разом з побратимами він допомагав виносити тіло сина – тягнули його майже п'ять кілометрів по замінованій території. Це сталося поблизу села Богданівка на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 6 липня. Після смерті Богдана батько та брат звільнилися з ЗСУ [23] | ||
 | Лисиця Олександр («Лис») | 45 років, м. Нововолинськ Волинської області. Закінчив місцеве вище професійне училище №1. Був за фахом будівельником-автослюсарем. У цивільному житті займався приватною діяльністю, був власником автосервісу. На третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, чоловік поповнив лави захисників України. Потрапив на службу до 63-ї окремої механізованої бригади, де обійняв посаду кулеметника. Був командиром відділення. Разом із побратимами воював на Миколаївщині. Згодом брав участь у боях за Бахмут. Потім пройшов найзапекліші точки Херсонщини й Донеччини, а згодом захищав Луганщину. | 2 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання поблизу селища Діброва на Луганщині. Похований на Алеї Героїв кладовища шахти №2 у рідному місті [24]. | ||
| Янчишин Богдан Володимирович | 6 липня 1990, с. Маневичі. | 2 липня 2023 | Загинув поблизу села Діброва Луганської області [25]. | ||
| 12055 | | Агафонов Олег | с. Васильків, Черкащина. На військову службу пішов у березні 2022 року. Був стрільцем стрілецької роти. | 3 липня 2023 | Загинув при виконанні бойових завдань у Бахмутському районі на Донеччині. Отримав смертельне поранення під час ворожого обстрілу[26] | |
| 12056 | | Кардаш Василь Васильович | 7 липня 1986, с. Кудирявці Львівської області. Навчався у Новосілківському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Львівської області. Здобував освіту на юридичному факультеті Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права. Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України[14]. У 2017 році приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[27][28]. Указом Президента України у 2022 році був нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня[29]. | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 6 липня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[17]. | |
| 12057 | | Ганусин Петро | 26 лютого 1978, с. Загір'я Рогатинської громади. Працював за кордоном. Був мобілізований 20 червня 2022 року. Після військових тренувань воїна спрямували на Миколаївщину. Потім боронив країну на Бахмутському напрямку, згодом — у Херсонській області. | 3 липня 2023 | Помер в госпіталі від травм отриманих на полі бою[30] | |
| 12058 |  | Шевченко Владислав | м. Кривий Ріг. Закінчив Криворізьку гімназію № 45. Служив прикордонником. | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[31]. | |
| 12059 | | Карпович Михайло | 41 рік, с. Смородськ. | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[31][32] | |
| 12060 | | Турченко Олександр | м. Новгород-Сіверський. Служив в ДПСУ на Чернігівщині з 2004 року | 3 липня 2023 | Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[31][33] | |
| 12061 | | Сорока Олександр | с. Липне Луцький район. | 3 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Діброва, на Луганщині[34]. | |
| 12062 | | Недря Сергій | 25 років, с. Мар'янське на Криворіжжі. Добровільно пішов у військомат після початку повномасштабного вторгнення. Півтора роки виконував бойові завдання на різних ділянках фронту. | 3 липня 2023 | Загинув під Кремінною на Луганщині[35] | |
| 12063 | .png) | Вигівський Богдан Володимирович («Водолій») | 1 серпня 1995. Військовослужбовець батальйону «Сила Свободи» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» | 3 липня 2023 | Похований на кладовищі в селі Яхни [36]. | |
| 12064 | | Мозульов Олексій Сергійович(«Двушка») | 3 червня 1984. Військовий 4-го батальйону «Сила Свободи» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж». Навесні долучився до війська. | 3 липня 2023 | Похорон відбувся 7 липня на міському кладовищі міста Дніпра[36] | |
| 12065 | | Абрамов Сергій Володимирович («Абрам») | 28 червня 1977 | 3 липня 2023 | [36] | |
| 12066 | | Павлюк Андрій Миколайович | 1 лютого 1990, с. Хмельове (Новоукраїнський район). Молодший сержант. | 3 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 20 липня у Хмельовому.[37]. | |
| 12067 | | Кононенко Григорій Григорович | 8 липня 1987, c. Нововознесенка (Новоукраїнський район), головний сержант. | 3 липня 2023 | Загинув 3 липня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Невське Луганської області. Попрощалися з ним 25 липня у селі Нововознесенка[38]. | |
| 12068 | | Мутрук Сергій Афанасійович | Уродженець смт Веселинове Миколаївської області. Старший солдат, командир 2 відділення взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за місто Вознесенськ Миколаївської області, а також за звільнення Харківщини. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2022 року № 1376 був відзначений почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих»[39]. | 3 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[40]. | |
| 12069 |  | Васеленко Денис («Bull») | 17 червня 1985, м. Лієпая в Латвії. З дитинства жив у Запоріжжі. У 2005-му закінчив Запорізький електротехнічний фаховий коледж. Наступного року – Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум. У 2009-му отримав базову вищу освіту в Державному інституті підготовки та перепідготовки кадрів промисловості за спеціальністю «Економіка і підприємництво». Працював у сфері ремонтів і будівництва. Закінчив дизайнерські курси 3D Max та планував втілити у життя свої проєкти. У квітні 2022 року був призваний до складу Бердянської роти охорони. Там він деякий час служив кулеметником у місті Оріхів Запорізької області. Потім був переведений до 59-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Воював на Донецькому напрямку: під Кодемою, Курдюмівкою, Зайцевим, Майорським, Бахмутом, Павлівкою. У січні 2023-го перевівся до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Пройшов навчання в Німеччині та був призначений командиром мінометного розрахунку. На початку літа бригада Дениса отримала надскладне завдання – розпочати контрнаступ під Оріхів. | 3 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новоданилівка Запорізької області. У бліндаж, в якому він перебував, влучив ворожий снаряд. Похований в Запоріжжі[41]. | |
| 12070 | | Столярчук Володимир | 31 рік, с. Романів, Волинь. Старший водій-гранатометник | 3 липня 2023 | Загинув 3 липня 2023 року під час танкового обстрілу на Луганському напрямку. Майже рік вважався зниклим безвісти [42] | |
| 12071 … 12067 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 3 липня 2023 | ||
| 12068 | | Сидоренко Богдан («Череп») | 21 рік. Свій перший контракт він підписав у 2019 році, коли йому виповнилося 18. Закінчив службу 18 лютого 2022 року, а з 24 лютого повернувся до лав війська. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді на посаді бригадного снайпера. | 4 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку | |
| 12069 | | Воронцов Микола Юрійович | 24 лютого 1982. Мешкав в місті Долина. Був мобілізований 14 лютого 2023 року. Служив солдатом 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти. | 4 липня 2023 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі Костянтинівки, що на Донеччині[43]. | |
| 12070 | | Павлечко Роман | 11 серпня 1985, с. Слобода-Небилівська Калуського району. З перших днів повномасштабного вторгнення він став до лав ЗСУ. | 4 липня 2023 | Помер в лікарні в місті Івано-Франківськ[44]. | |
| 12071 | | Татьков Всеволод | 19 років. Займався водним поло. Навчався у міській комплексній дитячо-юнацькій школі з водних видів спорту Яни Клочкової. | 4 липня 2023 | Загинув під Бахмутом[45] | |
| 12072 | | Лавріков Олексій | 26 березня 1981, с. Кавське. Народився в багатодітній сім'ї. Потім мешкав в Стрию. Навчався у школах № 3 та № 7. Мав власний бізнес — займався гіпсовою ліпниною. Також працював за кордоном. З початком повномасштабної війни добровільно став на захист Батьківщини. Проходив навчання у Великій Британії. Гідно та відважно виконував всі бойові завдання. | 4 липня 2023 | Загинув у Донецькій області[46]. | |
| 12073 | | Бородайлюк Микола Іванович | 1 листопада 1979, с. Старі Кути Косівського району. | 4 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 4 липня 2023 року поблизу села Невське Луганської області[47]. | |
| 12074 | | Волобой Олександр Васильович | 4 серпня 1975, с. Олександрівка (Маловисківська міська громада). Після закінчення Оникіївського СПТУ № 38 3 роки працював у рідному селі трактористом. У 1993-95 проходив строкову військову службу. Потім протягом 5 років трудився у дошкільному закладі «Ромашка» у Малій Висці. З 2008 року чоловік працював на Новокостянтинівській шахті. Воїна мобілізували 24 грудня 2022 року. Служив водієм-радіотелефоністом стрілецького батальйону. Без батька залишилися троє дітей. | 4 липня 2023 | 1 липня під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу. Лікарі боролися за його життя, але 4 липня серце Олександра зупинилося[48]. | |
| 12075 | | Каленченко Віталій В'ячеславович («Єгерь») | Військовий 1 штурмової роти 2ШБ 3ОШБр | 4 липня 2023 | Загинув під час штурмових дій біля Бахмуту[49]. | |
| 12076 | | Смик Орест | 38 років, с. Дмитровичі Мостиського району Львівської області. Здобув технічну освіту у Ставропігійському вищому професійному училищі Львова за спеціальностями «столяр-будівельник» та «столяр-виробник декорацій». Працював на будівництві різноробочим. Після 24 лютого добровільно став на захист України у складі військової частини А4821 ЗСУ. | 4 липня 2023 | [50] | |
| 12077 | | Саламаха Олег | 1983, м. Калуш. Служив стрільцем-санітаром механізованого відділення механізованого взводу. | 4 липня 2023 | Загинув в результаті мінометного обстрілу в Запорізькій області[51] | |
| 12078 | | Великий Роман | 46 років, с. Туринка Жовківської громади. | 4 липня 2023 | Загинув у Запорізькій області, в результаті бойового зіткнення та мінометного обстрілу[52]. | |
| 12079 | | Григуленко Олексій | 1995, Первомайськ, Миколаївська область. Призвали на військову службу 10 квітня 2023. Служив старшим стрільцем-оператором десантно-штурмового відділення військової частини А 4210. | 4 липня 2023 | Загинув в районі села Старомайорське Донецької області. Похований 19 липня у м.Мала Виска.[37]. | |
| 12080 | | Хміль (Васильківський) Олег Володимирович | 19 вересня 1985 року, в селі Гринчук Хмельницької області. Олег провів все своє дитинство, юність у рідному селі. Навчався в Гринчуцькій ЗОШ І-ІІ ступенів, пізніше вступив в професійно-технічне училище в місті Кам'янець-Подільський, отримав спеціальність столяра. В Героя вдома залишилася матір, донька, сестра, дружина, які так чекали його повернення з війни. | 4 липня 2023 | 4 липня загинув на Лиманському напрямку, відстоюючи незалежність та суверенітет України.[53]. | |
| 12081 | | Думанський Богдан Олександрович | 11 червня 2004, смт Артемівка, Полтавської області. З 2010 року по 2018 рік навчався у Артемівській загальноосвітній школі I-III ступенів. Був вихованцем Клубу юних десантників «Гвардія». Після закінчення школи навчався у Полтавському професійному ліцеї, який закінчив у 2022 році. У 2022—2023 роках проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України. У лютому 2023 року виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Проходив навчання у навчальному центрі А2900, а потім служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Перебував на посаді розвідника-сапера 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр[54][55]. | 4 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 12082 | | Колєснік Микола Миколайович | 20 серпня 1981, Херсонщина, з 2014 року проживав у м. Кропивницький. Тримав оборону Бахмута. Був командира десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[56]. | 4 липня 2023 | Загинув під час оборони Бахмута. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в Кропивницькому. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 12083 |  | Тленюк Богдан Васильович («Князь») | 19 лютого 1986, с. Стриївка Збаразької громади . Навчався в Стриївському ліцеї. Працював водієм. Брав участь в Антитерористичній операції. Коли почалася повномасштабна війна чоловік добровольцем пішов на фронт. Служив на Донеччині. Служив сапером-мінометником в 53ОМБр, 2-й батальйон. 19 лютого 2024 дружина Богдана народила двійню. | 4 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Водяне Донецької області [57][58][59] | |
| | Котко Микола | 22 травня 1999, м. Івано-Франківськ. Ходив у школу-садочок № 8. Навчався в ліцеї № 21 імені Євгена Коновальця міста Івано-Франківськ. Також навчався на техніка-програміста в Івано-Франківському фінансово-комерційному кооперативному коледжі імені С. Граната. До повномасштабного вторгнення РФ навчався у Віденському університеті на журналіста. Коли почалася велика війна, чоловік повернувся до України. Служив гранатометником. Воював у складі 1 штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади. | 4 липня 2023 | Загинув 4 липня 2023 року поблизу Бахмута на Донеччині. Головнокомандувач Збройних сил України посмертно нагородив бійця почесним нагрудним знаком "Хрест хоробрих" [60] | ||
| 12083 … 12083 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 4 липня 2023 | ||
| 12080 | .png) | Кряж Богдан Сергійович («Кавун») | 20 років, Ємільчине Житомирської області. У 2020 році закінчив школу у Харкові із золотою медаллю та вступив до юридичного університету. Був студентом факультету адвокатури університету ім. Ярослава Мудрого. З перших днів повномасштабного вторгнення перебував у складі добровольчого батальйону «Фрайкор», воював у зоні бойових дій. Пізніше перейшов в Батальйон «Братство» | 5 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований на Алеї Слави в Харкові [61]. | |
| 12081 | | Шамраєв Андрій | 13 серпня 1977, Казахстан. У 2008 році переїхав в с. Ємилівка Голованівського району, тому що в Україні народилися його батьки. Працював трактористом, комбайнером. З початком повномаштабного вторгнення росії на територію України воїн став на захист рідної землі. | 5 липня 2023 | Загинув у на Херсонському напрямку. Похований 7 липня 2023 року в селі Ємилівка, Голованівського району, Кіровоградської області[62]. | |
| 12082 | | Пирог Роман | Житель Херсонської області. Був випускником Каланчацької ЗОШ № 2. В ЗСУ був кулеметником | 5 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку[63] | |
| 12083 | | Пушкар Роман | 6 липня 1980, с. Нижній Струтинь. Став на захист України у березні 2022 року. | 5 липня 2023 | Загинув біля села Новодарівка Запорізької області[64]. | |
| 12084 | | Золотухін Олександр | 36 років. Працював начальником зміни гідротурбінного цеху 83 АТ «Укренергомашини» (раніше — Турбоатом). На підприємстві працював з початку 2008 року, пройшовши шлях від стропальника цеху 83 до начальника зміни. До лав ЗСУ був призваний у січні 2023, сапером-мінером. | 5 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання в боях під Костянтинівкою (Донецька область)[65] | |
| 12085 | .svg) | Биців Володимир | с. Липники Кам'янка-Бузької громади. Був старшим матросом артилерійського дивізіону військової частини А0216. | 5 липня 2023 | Загинув неподалік населеного пункту Новохатське Волноваського району Донецької області [66] | |
| 12086 |  | Микитин Роман Любомирович | с. Суховоля Львівського району. Служив навідником четвертого десантно-штурмового відділення військової частини А0284. Воював під Бахмутом. | 5 липня 2023 | Похований 13 липня в селі Суховоля[50]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 12087 | | Шурпета Юрій Орестович | 9 квітня 1971, м. Червоноград Львівської області. Сержант, інспектор прикордонної служби, снайпер 3-го прикордонного загону. | 5 липня 2023 | Помер на Житомирщині поблизу села Слобідка. Похорон відбувся 7 липня на Бендюзькому кладовищі на Алеї Героїв[67] | |
| 12088 | | Бабич Артем | 32 роки, м. Шостка Сумської області. Закінчив школу № 7. Потім здобув фах техніка-електромеханіка у Шосткинському фаховому коледжі імені Івана Кожедуба. Працював у Шосткинському Науково-дослідному інституті хімічних продуктів та компанії «Фармхім». У 2019 році чоловік пішов на контракт до ЗСУ. Брав участь в АТО. За зразкову військову службу неодноразово нагороджувався почесними грамотами та медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Повномасштабне вторгнення зустрів під Черніговом, де його підрозділ виконував бойові завдання. Служив зв'язківцем. Згодом разом із побратимами брав участь в обороні міст Бахмут і Соледар на Донеччині. | 5 липня 2023 | Помер у військовому шпиталі міста Кременчук Полтавської області. У воїна не витримало серце. Похований на Алеї Слави у рідному місті[68] | |
| 12089 … 12093 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 5 липня 2023 | ||
| 12094 | | Літвинець Петро | 46 років, с. Велимче, Волинь. Сержант, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону. | 6 липня 2023 | Загинув на Запоріжжі від мінометного обстрілу[69] | |
| 12095 | | Сілік Володимир Іванович | 1983, Рощинська громада. | 6 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області[70]. | |
| 12096 | | Собєнін Захар | 32 роки, с. Бада Хилоцького району (РФ). Родина Захара переїхала до Запорізької області, де він закінчив Вільнянську загальноосвітню школу I-III ступенів № 3. 2011 року закінчив Запорізький професійний будівельний ліцей. З жовтня 2011 року по жовтень 2012 року Захар проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, військової частини А-1126 (25 Повітряно-десантна бригада). 24 травня 2022 був мобілізований. 25 січня 2023 року був переведений у військову частину А4774. Старший солдат, старший навідник механізованого відділення механізованого взводу загинув. | 6 липня 2023 | Загинув біля населеного пункту Приютне Пологівського району. Похований у Вільнянську[71] | |
| 12097 | | Юрійчук Василь | 1983, с. Смодна Косівської громади. Був мобілізований 13 лютого 2023 року. Був стрільцем-санітаром у зведеній тактичній групі «Адам» 2 стрілецького відділення 1 стрілецької роти. | 6 липня 2023 | Загинув на Донеччині під час мінометного обстрілу українських позицій в селі Кліщіївка Бахмутської міської громади[72]. | |
| 12098 | | Чміль Олег | 41 рік, м. Лозова Харківської області. Проходив військову службу в Борисполі Київської області та місті Саки в Криму. У мирний час чоловік працював різноробом. Коли почалася повномасштабна війна, став на захист України. Служив у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. | 6 липня 2023 | Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі[50] | |
| 12099 |  | Гордієнко Олександр | 11 серпня 1990, с. Козляничі на Корюківщині. Проживав у селі Вишневе Чернігівського району. Після початку повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4712 на посаді гранатометника. Старший солдат. | 6 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області [73]. | |
| 12100 |  | Андріїв Роман | 35 років, м. Київ. Здобув освіту у відокремленому структурному підрозділі «Київський фаховий коледж ресторанного господарства Національного університету харчових технологій». Працював у закладі громадського харчування. У вільний від роботи час любив читати та займався комп'ютерним програмуванням. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. | 6 липня 2023 | 21 липня відбувся похорон[74] | |
| 12101 | | Троцишин Ростислав Романович | 1993 р. н., с. Гутисько-Тур'янське Буської громади, проживав у смт Добротвір. Молодший сержант, командир зенітного ракетного відділення десантно-штурмового батальйону[75][76]. | 6 липня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Часів Яр Бахмутського району. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 12102 | | Струцький Євген («Лютий») | с. Малі Сорочинці Полтавської області. Закінчив Хомутецький ветеринарно-технологічний коледж, здобув фах фельдшера ветеринарної медицини. За роки навчання в коледжі виконав норматив майстра спорту України з гирьового спорту, був чотириразовим чемпіоном України. Працював автомеханіком на СТО. | 6 липня 2023 | Отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення черевної порожнини під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Майже три місяці лікарі боролися за його життя[77]. | |
| 12103 | | Гасимов Давід Магір-Огли («Фугас») | 25 червня 1997, м. Буча. Навчався в школі №2. Після 9 класу пішов вчитися на електрика. Був чемпіоном з боксу у Київській області. У 2016-2019 проходив службу в НГУ. Потім працював таксистом в Києві. В березні 2022 мобілізувався в ССО Азов Київ. Був гранатометником 1 відділення 2 взводу 3 штурмової роти 2 окремого штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади. | 6 липня 2023 | Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований 12 липня 2023 на Алеї Героїв в Бучі. Залишилися мама, сестра, брати [78]. | |
| 12104 … 13009 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 6 липня 2023 | ||
| 13010 | .svg) | Дідик Роман | 54 роки, м. Львів. Навчався у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Працював на підприємстві «Електрон-Т». З перших місяців повномасштабної війни захищав Україну в складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». | 7 липня 2023 | Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі[50] | |
| 13011 | | Москалик Іван Михайлович | 20 травня 1968, с. Городниця, Городенківська громада. Старший солдат. | 7 липня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області[79] | |
| 13012 | | Тишковець Михайло | 30 років, Острожчина. | 7 липня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Дружба Донецької області унаслідок обстрілів[80]. | |
| 13013 | | Андрій Ширенков | Ізмаїл, Одеська область. | 7 липня 2023 | Загинув у бою в районі населеного пункту Щасливе Запорізької області.[81]. | |
| 13014 | | Красівський Іван | селище Розділ Львівської області. | 7 липня 2023 | Загинув в результаті наступально-штурмових дій з метою відновлення раніше втраченої позиції. Чоловік отримав поранення несумісні з життям в районі с. Берестове Бахмутського району Донецької області[82]. | |
| 13015 | | Гусак Андрій («Лицар») | 28 років, м. Дніпро. У 2018 році закінчив Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля» (м. Дніпро) за спеціальністю «Право». Після випуску працював юристом, помічником адвоката, був керівником Адвокатського бюро Станіслава Казанцева «Justice». У вільний час займався воркаутом, був учасником «Workout Academy» Національної федерації «Street Workout Ukraine».. У липні 2022-го став військовослужбовцем 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Спочатку був старшим стрільцем. Пізніше пройшов навчання у Латвії та Німеччині. Після повернення обійняв посаду заступника командира бойової машини — навідника-оператора БМП М2 Bradley. З червня 2023 року вирушив виконувати бойові завдання у Запорізьку область. | 7 липня 2023 | Помер в реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова. За 3 дні до цього, виконуючи бойове завдання біля села Роботине Запорізької області, боєць брав участь в евакуації на М2 Bradley поранених побратимів з поля бою під ворожими обстрілами протитанкових керованих ракет. Тоді і сам отримав важкі травми. Похований у Дніпрі[83][84]. | |
| 13016 | | Макарук Олександр | 39 років, с. Гремʼяче Рівненська область. | 7 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу н.п Лукʼянівське Запорізької області[85]. | |
| 13017 … 13019 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 7 липня 2023 | ||
| 13020 | | Степаненко Петро | 12 липня 1978, Шпола, Черкащина. Долучився до ЗСУ 1 березня 2022. Був бойовим медиком роти вогневої підтримки. | 8 липня 2023 | Загинув у бою 8 липня у Бахмутському районі на Донеччині[86] | |
| 13021 | | Руденко Олексій Григорович («Лисий») | 18 березня 1987. Долучився до лав «Свободи» у березні 2023 року. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 14 липня в селищі Варва Чернігівської області [87] | |
| 13022 |  | Петришин Василь | 25 років, с. Задвір'я Золочівського району. Здобув фахи штукатура, маляра, плиточника у Ставропігійському вищому професійному училищі. Працював слюсарем 2-го розряду механоскладальних робіт у компанії ТОВ «НВП ЕЛЕКТРОН-Т». Був старшим солдатом, кулеметником спеціального призначення військової частини Національної гвардії України. | 8 липня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в рідному селі[66][88]. | |
| 13023 | | Любич Віктор | 28 червня 1977, Бахмач. Закінчив місцеву школу № 6, далі — навчання на водія в автошколі. Тривалий час працював водієм у Бахмацькій сільгосптехніці, пізніше працював охоронцем у Києві. У березні 2022 року долучився до лав ЗС України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді номера обслуги протитанкового взводу. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований в Бахмачі[73]. | |
| 13024 | | Олександр Похіла | 28 червня 1977, село Височанське, Бородінської громади, Одеська область. 8 липня на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув військовий з Одещини Олександр Похіла. Про це 11 липня повідомили у Болградській райдержадміністрації. Чоловік був жителем села Височанське Бородінської громади. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.[89] | |
| 13025 |  | Зеленевич Назарій | с. Риків, Козівської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на захищати Україну. Був командиром взводу 2 сотні «Білі демони» батальйону «Карпатська Січ» ім. Олега Куцина. | 8 липня 2023 | Загинув 8 липня 2023 на Лиманському напрямку Донецької області[90]. | |
| 13026 | | Бондар Дмитро Анатолійович | 1971 р.н., м. Бар Вінницької області. У травні 2022 року пішов добровольцем на захист своєї Батьківщини. Командир стрілецького відділення[91][92]. | 8 липня 2023 | Загинув, захищаючи Батьківщину від російських терористів. | |
| 13027 |  | Гнатишин Валерій | 14 жовтня 1968, с. Преображенка Дніпропетровської області. Здобув середню освіту. Займався сільським господарством і фермерством: засіював поля, висаджував соняхи та пшеницю. На початку повномасштабного вторгнення 8 березня 2022 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 4-ій окремій танковій бригаді. Спочатку був водієм. У лютому 2023-го був переведений на посаду стрільця-номера обслуги кулеметного розрахунку та разом із побратимами вирушив боронити місто Бахмут. | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва на Донеччині[93]. | |
| 13028 | | Кричфалуший Іван Вікторович («Крішна»)  | 07.07.1996, м. Жашків, Черкаської області. У 2013 р. закінчив міську спеціалізовану школу №1. Навчався в коледжі ресторанного господарства при Національному університеті харчових технологій, який закінчив у 2016 та отримав фах кухаря-технолога. З 2017 служив в зоні АТО. В 2020 році звільнився з ЗСУ, вів цивільне життя, мешкав в Києві. З 30 березня 2022 року поповнив ряди захисників України та знову взяв зброю до рук, потрапивши до розвідувального батальйону 2-го механізованого взводу В/Ч А0222 на посаду командир відділення безпілотних авіаційних комплексів. За час служби було нагороджено Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Української армії «Золотий хрест» та відзнакою Міністерство оборони «Знак пошани». Під час звільнення Харквіщини отримав контузію. | 8 липня 2023 | Загинув від мінометно-артилерійського обстрілу біля міста Авдіївка, Донецька область[94] | |
 | Рибіцький Андрій Вікторович («Риба») | 06.08.1992, Кожухівка. Закінчивши школу, вступив до Київського коледжу ресторанного господарства. Мав люблячу сім'ю і багато планів на життя. До війни працював кухарем у ресторані «Grigliata Italiana». У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав захисників України. Воював у складі 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Був стрільцем-помічником гранатометника, старший солдат | 8 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в селі Діброва Луганської області. Похований у рідному селі Кожухівка. Удома на нього чекали мама, сестра, дружина і двоє дітей [95] | ||
| 13029 … 13029 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 8 липня 2023 | ||
| 13030 | | Депа Анна («Вітамінка») | м. Львів. У мирному житті працювала косметологом та мала свій салон. Із початком повномасштабного вторгнення дівчина записалася у добровольці разом із братом та батьком. Служила бойовою медикинею 218 окремого батальйону 125 ТрО. | 10 липня 2023 | Загинула під Бахмутом[96]. | |
| 13031 | | Гузнер Денис | 30 років, м. Львів. Отримав вищу освіту на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював приватним підприємцем. Був талановитим кухарем, ремонтував комп'ютери та електроніку. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав 125 окремої бригади територіальної оборони. За особисту мужність та виконання бойових завдань у «гарячих» точках фронту військовий отримав численні відомчі відзнаки. | 9 липня 2023 | Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі | |
| 13032 |  | Бондар Олег | 31 серпня 1990, с. Олексіївка на Хмельниччині. Закінчив Пилявську ЗОШ І-ІІ ступенів й після — навчався у коледжі ПДАТУ, в Кам'янці-Подільському. На військову службу в ЗСУ Олега Бондара призвали у червні 2022. Він потрапив до 25-ої аеромобільної бригади та служив у напрямку Сватове-Кремінна. У 2023 році воїн нагороджений відзнакою Президента України «За оборону цілісності України». | 9 липня 2023 | Загинув в Новоселівському районі Луганської області. Похований на Алеї слави в Хмельницькому де він проживав зі своєю сім'єю[97]. | |
| 13033 | | Невжинський Павло | 27 червня 1989 року. Дитинство провів на хуторі Вершини Корюківського району. До дев'ятого класу навчався в селі Низківка, подальші два роки навчання провів в селі Попільня на Корюківщині. Після закінчення школи у 2007 році вступив до Сновського ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю «маляр-тинькар». З 2016 року проживав у селі Верхолісся Корюківського району, з 2019 року працював опалювачем в Олександрівському будинку культури. Після повномасштабного ворожого вторгнення перебував у складі одного з підрозділів військової частини А4773. | 9 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на хуторі Вершини[73]. | |
| 13034 |  | Андрухов Ігор Григорович («Віскі») | 4 березня 1981, м. Павлоград, Дніпропетровської області. Мобілізований в липні 2014-го до 74-го окремого розвідувального батальйону. Служив сапером, допомагав знищувати нерозірвані снаряди в селах Донецької області. В жовтні 2014 відправився захищати ДАП. Його командиром був Андрій Гречанов. | 9 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. | |
| 13036 | | Ворошнін Микола | 1993, Дивізійська сільська громада, Білгород-Дністровський район Одеської області. Під час бойового завдання 9 липня 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Донецької області загинув житель Одещини Ворошнін Микола 1993 року народження. Про це повідомили в Дивізійській сільській територіальній громаді. | 9 липня 2023 | Водяне Донецької області. | |
| 13035 | | Анатолій Цонєв | 1972, село Виноградівка, Болградська громада, Одеська область. Анатолій Цонєв служив солдатом у підрозділі ТРО. Йому було 51 рік. У нього залишились дружина та двоє синів. | 9 липня 2023 | Загинув на Сумщині. | |
| 13031 |  | Демченко Володимир Володимирович («Демон») | м. Київ. В його сім'ї по батьківській лінії всі чоловіки були військовими офіцерами (тато, дядько, дід і прадіди). Навчався в Технічному ліцеї, вирішив поступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем».11 лютого 2022 року підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Батькам сказав, що зараз немає іншої роботи, ніж захищати Батьківщину і він не хоче сидіти вдома, коли інші ідуть на фронт. Так і потрапив до 242-й окремий батальйон територіальної оборони (Україна) 241-ша окрема бригада територіальної оборони (Україна). Професійно підготовлений, скрупульозний, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів. | 9 липня 2023 | В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації. Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» III ступеня, відзнакою «За відвагу». | |
| 13032 | | Куций Юрій («Буцефал») | 24 роки, с. Варварівка Хмельницької області. Після школи вступив до вищого професійного училища та здобув професію муляра-електрозварювальника ручного зварювання. Працював на будівництві. Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював проти окупантів у розвідувальній роті 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Згодом перевівся у розвідку 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». | 9 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Оріхів Запорізької області. Похований в рідному селі[98] | |
| 13033 … 13039 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 9 липня 2023 | ||
| 13040 | | Петрук Володимир(«Депутат») | 10 березня 1995. Член Пласту з ранніх юнацьких років. Належав до гуртка «Вовкулаки» в станиці Вараш. Пластову присягу склав 12 липня 2010 року. в 2012 році був старшим стрільцем крайового табору «Легіон». Згодом постійний співорганізатор щорічного станичного табору «Цвіт папороті», а у 2017 році його комендант. Виховник гуртка «Вовкулаки», працював над створенням підготовчого юнацького куреня імені Романа Ратушного. Пластове псевдо «Циган». Військовий позивний «Депутат». Лейтенант військової частини. | 10 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в наслідок смертельних поранень.[99] | |
| 13041 |  | Гречка Віталій Андрійович | 2 квітня 1999, м. Кам'янець-Подільський. Старший сапер. Призваний на військову службу Кам'янець — Подільським РВК 20.11.2018 року. Після служби уклав контракт з в/ч А3817 в місті Самбір 26.04.2019. 9 днів пройшло після укладання контракт і він перший раз поїхав у зону проведення операції об'єднаних сил (ООС) у Луганській та Донецькій областях У Віталія залишились двоє новонароджених дітей (4 місяці) та дружина | 10 липня 2023 | Загинув під час виконання завдання. Близько 18:30 підірвався на протитанковій міні при викладці міни[100][101]. | |
| 13042 | | Драганчук Роман | 15 липня 1993, с. Загвіздя Івано-Франківського району. Навчався в Загвіздянській школі. Грав у футбол за місцеву дитячу команду | 10 липня 2023 | Похований у с. Прилуцьке Волинської області, де він проживав до мобілізації[102]. | |
| 13043 | .svg) | Тимошенко Анатолій | 56 років, с. Новофедорівка Чутівської громади. Після початку повномасштабної війни пішов добровільно захищати Україну, був командиром стрілецького взводу 116-ї бригади територіальної оборони. У червні військовий отримав нагороду «За вірність народу України» ІІ ступеня у боях за Соледар. | 10 липня 2023 | Загинув через артобстріл біля села Веселе на Донеччині[103]. | |
| 13044 | | Дмитро Головаті | 38 років, м. Татарбунари, Одеської області. Загиблому воїну було 38 років. У чоловіка залишились хворий батько та маленька донечка. | 10 липня 2023 | Місце смерті не повідомляється[104]. | |
| 13045 | | Дуляновський Віктор Любомирович | Калуська міська громада. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС ще з 2015 року. А з квітня 2022 боєць знову став на захист своєї держави. Був командиром мінометного взводу. | 10 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запоріжжі[105] | |
| 13046 … 13049 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 10 липня 2023 | ||
| 13050 | .svg) | Семків Андрій | 14 грудня 1997 (25 років), м. Червоноград. Проходив службу у в/ч А7075, 103-тя бригада ТРО. Мешканець села Острів. | 11 липня 2023 | Загинув на Харківщині поблизу села Берестове[52] | |
| 13051 | | Козюра Дмитро | 21 рік, Яміпль Шосткинський район Сумська область. | 11 липня 2023 | Загинув внаслідок застосування вибухових речовин[106] | |
| 13052 | | Лізунов Олександр Вікторович | м. Львів. Одразу після завершення навчання почав працювати механіком. Протягом 2015—2016 років чоловік воював на Сході України у лавах 15 окремої понтонної роти Центрального управління інженерних військ ЗСУ. Після повернення захисник влаштувався на роботу електриком. Із початком повномасштабного вторгнення РФ військовий став на захист України. Вступив до лав 80 окремої десантно-штурмової бригади. | 11 липня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання на східному напрямку[107]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 13053 | | Стральський Ігор | 14 травня 1993 року. Служив навідником 9 парашутно-десантної роти 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. | 11 липня 2023 | Загинув 11 липня 2023 року поблизу села Степове Ізюмського району Харківської області[108]. | |
| 13054 |  | Андрій Леонідович Городецький | 09 грудня 2000, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. Матрос. | 11 липня 2023 | Загинув під час наступальних дій по знищенню сил противника поблизу населеного пункту Старомайорськ, Донецької області.[109]. | |
| 13055 | | Коток Володимир | 20 липня 1979, с. Краснопілля Коропської громади. Закінчив місцеву школу. Пройшов підготовчі курси при Ніжинському педагогічному університеті. Проходив строкову військову службу. Після цього працював в «Газбудсервіс», далі — на будівництві в Коропі, де і проживав. У січні цього року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді номера обслуги протитанкового взвод, звання Старший солдат. Вдома у нього лишилися мати, старші брат та сестра і 22-річний син, який нині служить на Донеччині. | 11 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований в рідному селі[110]. | |
| 13056 |  | Матюха Олександр | 21 липня 1980, м. Корюківка. Навчався в місцевій ЗОШ № 3, після закінчення 11 класів вступив до Сосницького ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту легкових автомобілів». Проходив строкову службу, після якої працював в ПП «СЛАВ ПРО ВУД» заточувальником деревообробного інструменту. У травні минулого року добровільно долучився до лав ЗСУ, потрапив до одного з підрозділів військової частини А0407 на посаду оператора, трохи згодом — командира бойової машини одного з підрозділів військової частини А4007. | 11 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у селі Гуринівка[110] | |
| 13057 | | Борущак Роман Ігорович | 42 роки, житель села Зимна Вода. Служив у 80 окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[111][112]. | 11 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[113]. | |
| 13058 | | Гирський Андрій («Зум») | м. Умань Черкаської області. Навчався в міській гімназії № 2. Потім закінчив Уманський професійний аграрний ліцей, здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. У 1997 році проходив строкову службу у прикордонних військах у місті Мукачево. Переважну частину життя працював на заводі «Уманьферммаш». До війни працював у «ПП Гордійчук». | 11 липня 2023 | Загинув біля міста Авдіївка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на цвинтарі в рідному місту[114]. | |
| 13059 | | Ковальчук Олександр Антонович («Коваль») | 22.06.1976 | 11 липня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку | |
| 13060 … 13064 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 11 липня 2023 | ||
| 13065 | | Виваль Андрій Володимирович | 20 грудня 1986, с. Верхня Липиця Рогатинської міської громади. Закінчив Верхньолипицьку ЗОШ 1-3 ступенів. Навчався в Івано-Франківському коледжі ресторанного сервісу і туризму НУХТ. Працював у різні періоди у Львові та за кордоном. Літом 2022 повернувся з Польщі, щоб вступити в ЗСУ. | 12 липня 2023 | Загиунув від осколкового поранення у Бахмутському районі Донецької області поблизу села Роздолівка[115][116]. | |
| 13066 | | Максим'юк Микола Миколайович | 1977, с. Рівня Верховинського району. Служив старшим сержантом розвідувальної роти 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Брав участь в АТО у 2015. Потім повторно мобілізований за контрактом у 2019—2020 роках. Протягом 23 років пропрацював державним службовцем. Розпочинав службову діяльність у 2000 році головним спеціалістом, у 2013 році був призначений заступником голови райдержадміністрації, а у 2017 році очолив управління соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації. | 12 липня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання в ході ведення штурмових дій внаслідок кулеметного обстрілу, здійсненого російськими військами у районі населеного пункту Білогорівка, Бахмутського району, Донецької області[117] | |
| 13067 | | Кузнецов Микола | Давній уболівальник «Динамо» в фанатському середовищі він був відомий як «Кузя». Був представником фан-руху «Солянка БС», він брав активну участь у житті динамівської трибуни. Боронив українську землю в складі 3-ї окремої штурмової бригади (3 ОШБр). | 12 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[118] | |
| 13068 | .svg) | Пархуць Богдан | 30 серпня 1996. Молодший сержант, служив у 2 роті 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини. | 12 липня 2023 | Загинув внаслідок обстрілу військами РФ на околиці міста Гуляйполе Запорізької області[108]. | |
| 13069 | | Слезюк Віталій Богданович | 12 вересня 1988, с. Живачів, Івано-Франківська область. До дев'ятого класу навчався у гімназії в Живачеві. Після закінчення школи Віталій Слезюк вступив у художнє училище № 3 в Івано-Франківську. У 2009—2012 роках навчався на кафедрі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Був талановитим різьбярем, разом із братом-близнюком і батьком виготовив дерев'яні сходи на хори у місцевому храмі. Захоплювався малюванням та художнім ковальством. У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Після мобілізації до війська воїн три місяці провів на навчаннях у Великобританії. Потім воював на Бахмутському напрямку де отримав поранення. | 12 липня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований 17 липня 2023[119][120][121]. | |
| 13070 | | Кулицький Ігор | Житель міста Золочів. Був розвідником-гранатометником розвідувального відділення розвідувального взводу, молодшим сержантом. | 12 липня 2023 | Загинув від російського мінометного обстрілу під час штурму окопів противника поблизу міста Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області[122]. | |
| 13071 | .svg) | Борух Василь | 50 років, с. Дрогомишль Львівської області. Здобував освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання проходив службу у лавах прикордонників поблизу Придністров'я. Протягом 30 років працював вчителем історії. Був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України у складі 10-го окремого стрілецького батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Потім вступив до новоствореної 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений Хрестом «Честь і слава». | 12 липня 2023 | Похований на Личаківському кладовищі[82] | |
| 13072 | | Жулінський Сергій | 38 років, м. Рогатин Івано-Франківської області. Здобув освіту в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за спеціальністю «Автослюсар». Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові та Миколаєві. У мирний час працював у Чехії, Польщі та Італії. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 102-ї окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений нагрудними знаками. | 12 липня 2023 | Похований на Личаківському цвинтарі[82] | |
| 13073 | | Євтушинський Михайло | 22 роки, с. Савчине Вінницької області. Жив у селищі Крижопіль Після здобуття середньої освіти у 2019 році пішов працювати в СО «Крижополіські електричні мережі». Проте через пів року вирішив пов'язати своє життя з армією та підписав контракт із ЗСУ. Служив у 56-ій окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. Виконував бойові завдання в ООС. Під час проходження служби він з своїм підрозділом знищив не один десяток ворожої техніки, танків та живої сили ворога. Наприкінці 2022 року одружився. У березні 2023-го його нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». | 12 липня 2023 | Загинув біля села Григорівка під Бахмутом на Донеччині[123]. | |
| 13074 … 13079 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 12 липня 2023 | ||
| 13080 |  | Айзенберг Борис («Борисович») | Одеська область. Капітан четвертого стрілецького батальйону 28 ОМБр імені лицарів Зимового походу Борис Айзенберг. | 13 липня 2023 | Загинув біля с. Біла Гора на Донеччині[124] | |
| 13081 |  | Бор Віталій | с. Зубів Міст Кам'янка-Бузької громади. Служив у в/ч А7013. | Кам'янці-Бузькій | Загинув 13 липня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Оріхів Запорізької області. Похований на кладовищі в Кам'янці-Бузькій[122]. | |
| 13082 | .svg) | Харченко Вадим | 30 вересня 1986, с. Тарасівка Коропської громади. Певний час працював у Києві, та у перший день повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Спочатку служив у складі одного з підрозділів ТрО Києва, потім — у військовій частині А7295 (129 батальйон ТРО) на посаді водія мінометного розрахунку. | 13 липня 2023 | Загинув під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини. Похований в рідному селі[110]. | |
| 13083 | | Земелюк Богдан Васильович | 18 червня 2002, Глибоцька територіальна громада на Чернівеччині. Гранатометник 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[125][126]. | 13 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 18 липня 2023 року в Глибокій. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
| 13084 | .svg) | Овсюков Павло Миколайович | 42 роки, м. Сніжне Донецької області. Коли йому було 3 роки, родина переїхала до міста Новоукраїнка Кіровоградської області, де він і провів решту життя. Закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет та здобув професію слюсаря-механіка. У 2016-2019 роках працював за фахом у сільськогосподарському ТОВ «СТЕП-АГРО». Потім став далекобійником. З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік залишив роботу за кордоном та приєднався до ТРО Кіровоградщини. Служив у 121-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду водія. | 13 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Дудчани на Херсонщині. Похований на Алеї Слави Новоукраїнського цвинтаря. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новоукраїнка» [127]. | |
| 13085 … 13089 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 13 липня 2023 | ||
| 13090 | | Алєксандров Іван | м. Татарбунари, Одеської області. Сержант Збройних Сил України. | 14 липня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення воєнних дій.[128] | |
| 13091 | | Тегза Анатолій («Варвар») | 5 вересня 1982. Був командиром тактичної групи. На війну пішов добровольцем. Був нагороджений Золотим хрестом головнокомандуючого ЗСУ. | 14 липня 2023 | Загинув поблизу Бахмуту. Підрозділ потрапив під артобстріл. Після того як Анатолій врятував побратима та командира суміжного підрозділу пішов на допомогу іншим пораненим, але не повернувся[129][130] | |
| 13092 | | Палійчук Юрій | 1978, с. Малий Гвіздець. Був командиром 2 зенітно-ракетного відділення, зенітно-ракетного взводу військової частини А4809. Був мобілізований до війська 22 лютого 2023 року. | 14 липня 2023 | Загинув на Донеччині[131]. | |
| 13093 | | Жинчук Андрій | 44 роки, м. Львів. Після завершення навчання у школі проходив військову службу у складі Західного територіального управління Національної гвардії України. У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю, згодом — на місцевих приватних підприємствах. Захоплювався риболовлею та збиранням грибів. У 2015 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах військової частини А3948 Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення Росії вступив до територіальної оборони. Боронив державу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. | 14 липня 2023 | Похорон відбувся 21 липня у Львові[74] | |
| 13094 | .svg) | Мовчан Михайло | 42 роки, м. Львів. Закінчив Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Після завершення навчання проходив військову службу у Львові. У мирний час працював експедитором. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. | 14 липня 2023 | Похорон відбувся 21 липня у Львові[74] | |
| 13095 | | Юрченко Дмитро | 28 листопада 1994, с. Димерка на Чернігівщині. Закінчив місцеву середню школу. Вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України, який закінчив 2020 році. Після початку ворожого вторгнення у лютому 2022 року одразу прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до оборонців України. Спочатку боронив Чернігівщину у складі роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП, потім вирушив на захист східних та південних кордонів України у складі одного з підрозділів військової частини А4722 на посаді оператора розрахунку ПТРК. | 14 липня 2023 | Загинув 14 липня 2023 під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Попрощалися з воїном у селі Димерка, поховали у селі Кіпті Чернігівського району[110]. | |
| 13096 | | Рольський Андрій | 21 рік, с. Краснолука Тернопільської області. З 2 років жив у селі Кретівці. Закінчив Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну, здобув фах муляра-штукатура. Працював у Тернополі в компанії «СЕ Борднетце-Україна». Воював у лавах 35-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Був кулеметником. | 14 липня 2023 | Загинув в бою в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Отримав смертельні осколкові поранення шиї та голови внаслідок ворожого обстрілу. Похований в селі Кретівці на Тернопільщині[132]. | |
| 13097 … 13099 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 14 липня 2023 | ||
| 13100 | | Козинець Віталій Володимирович | 1992, Сенчанська громада | 15 липня 2023 | Загинув під час бойових дій під с. Іванівське Донецької області, отримавши поранення не сумісне з життям[133] | |
| 13101 | | Гук Володимир | Мобілізований у травні 2023 року до лав Збройних сил України. Певний час перебував на полігоні, де проходив навчання, згодом був скерований на передові позиції фронту для захисту України. Був старшим стрільцем, оператором механізованого батальйону ВЧ А4667. | 15 липня 2023 | Під час виконання бойових завдань з захисту України в Кремінському районі на Луганщині, 15 липня під час обстрілу наших позицій противником, дрогобичанин загинув[134]. | |
| 13102 | | Пітчук Остап | Жив у Івано-Франківську. Навчався на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У січні 2021 року закінчив магістратуру з відзнакою за спеціальністю «Історія та археологія (Етнологія)». | 15 липня 2023 | Загинув 15 липня 2023 року на Бахмутському напрямку[135]. | |
| 13103 | | Ягодинський Андрій | 27 років, м. Львів. Закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, отримав диплом з відзнакою та входив до десятки найкращих випускників. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Потім працював лікарем-анестезіологом у лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб'єднання Львова. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 15 липня 2023 | Загинув 15 липня. Похований на Сихівському цвинтарі[82] | |
| 13104 | | Поспелов Максим Олексійович | 10 березня 2000. З 6 по 9 клас навчався в Кушугумській гімназії. 20 жовтня 2022 вступив до лав ЗСУ. Служив у 67 окремій механізованій бригаді. Захищав країну пліч-о-пліч із рідним дядьком Олександром Поспеловим. | 15 липня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу на Луганському напрямку. Закрив собою побратимів[136]. | |
| 13105 |  | Яворський Роман Ігорович | 26 грудня 2001, м. Червоноград. Старший солдат, навідник-оператор 15-ї бригали НГУ. | 15 липня 2023 | Загинув поблизу села Таврійське Запорізької області. Помер у польовому хірургічному госпіталі на Запоріжжі від отриманих поранень під час в виконання бойового завдання[137] | |
| 13106 | | Лиховша Владислав («Кучер») | 21 рік, с. Михайлівка-Рубежівка Київської області. Закінчив школу у селі Дмитрівка. Потім пройшов строкову військову службу. Згодом підписав контракт із ЗСУ. З дитинства займався спортом. Був професійним хокеїстом, останні роки грав за хокейний клуб «Автомобіліст» (м. Київ). Під час повномасштабного російського вторгнення хлопець воював проти окупантів у лавах 3-ої окремої штурмової бригади. | 15 липня 2023 | Загинув обороняючи від окупантів місто Бахмут на Донеччині. Похований на Алеї Слави Ірпінського міського цвинтаря. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ірпінь»[138]. | |
| 13107 | | Шварцман Максим («Марвел») | Селище Каланчак. Працював відеооператором у медіаагентства АСС. Водночас з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Чернівецької ТрО. | 15 липня 2023 | Загинув на Донеччині. Прощання відбулося 29 липня на Алеї Слави Центрального кладовища Чернівців[139]. | |
| 13108 | | Матвієнко Сергій Петрович («Грей») | 23.10.1979, м. Лубни Полтавської області. У студентські роки Сергій став до лав організації УНА-УНСО. Також був учасником Помаранчевої революції. Із першого дня повномасштабного вторгнення росії член Добровольчого формування Лубенської територіальної громади №1, боєць групи швидкого реагування. У лютому 2023 року долучився до складу 3-ї окремої штурмової бригади. Прагнув потрапити саме до цього підрозділу. Служив на посаді механіка-водія 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону в/ч А4638. Виконував складні завдання по евакуації поранених на замінованих територіях. | 15 липня 2023 | Під час виконання цього бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут бронемашина молодшого сержанта Матвієнка була атакована дроном-камікадзе "Ланцет". Внаслідок прямого влучання баражуючого боєприпасу Сергій загинув [140]. | |
| 13109 | | Наконечнюк Микола Олексійович («Колян») | 14.12.1976, с. Берег Рівненської області. Закінчив Мирогощанський аграрний фаховий коледж, де опанував професію електрика. Працював будівельником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, 10 травні 2022 року, чоловік долучився до Збройних Сил України та вирушив на навчання на танкіста у Львівські області. Потім був у резерві. А з 5 січня 2023 року воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Від січня 2023-го боронив Бахмутський напрямок. Був танкістом, добре володів не одним видом озброєння. | 15 липня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Бахмут. В результаті ворожого танкового обстрілу боєць отримав смерельні поранення внаслідок прямого попадання. З 15 липня 2023-го він вважався безвісти зниклим. Пройшовши всі процедури ДНК, родина отримала офіційне підтвердження втрати годувальника 28 жовтня. Похований в рідному селі. Вдома на нього чекали дружина Алла, доньки Діана та Соломія, син Дмитро [141]. | |
| 13110 | .svg) | Підгурський Іван Тадейович («Сірко») | 43 роки, с. Цигани Тернопільської області. Після школи здобув фах столяра у Борщівському професійно-технічному училищі. Пройшов строкову військову службу. Згодом навчався в Івано-Франківську та Львові, здобув освітній ступінь магістра фізичного виховання і спорту. Згодом заснував у Чернівцях школу бойового гопака імені Дмитра-Байди Вишневецького, впродовж 19 років був тренером. Служив у 107-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був кулеметником у 92-му батальйоні. Боронив Харківщину й Донеччину. | 15 липня 2023 | Загинув біля села Богданівка Бахмутського району Донеччини. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні осколкові поранення. Посмертно нагороджений медалями «За визволення Харківської області» та «На славу Чернівців», почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною». Похований в Чернівцях. Залишилися дружина, троє дітей, рідні, друзі та побратими [142] | |
| 13111 | | Нікіфоров Віталій Володимирович («Рибак») | 14 травня 1988, м. Чернівці. Навчався у Чернівецькій школі №28. Ще тоді у романтичному дитячому серці народилася мрія стати пілотом або військовим. Після зак | |||
.svg){kind=small}
_ribbon_bar.svg){kind=small}
