French
DeutschВтрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2023) — Вікіпедія
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за серпень 2023 року (включно).
 | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
| 2014 |  | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові | Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 13370 |  |  Кріль Степан Павлович | 7 січня 1996, житель с. Мшана на Львівщині. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[2][3]. | 1 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Отримав ушкодження внаслідок вибухів та осколків[4]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]. | |||
| 13371 | .svg) | Міськів Роман | 33 роки, м. Львів. Здобув освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював спеціалістом деревообробної справи. Із травня 2023 року проходив військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». | 1 серпня 2023 | [4] | |||
| 13372 |  | Лашин Володими якр | 40 років, м. Львів. Здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові у лавах Національної гвардії. Спершу працював у рекламному агентстві, а згодом займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. | 1 серпня 2023 | Загинув на східному напрямку[4] | |||
| 13373 | .svg) | Струк Роман | с. Пісочна Розвадівської громади. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Служив у військовій частині А4722. | 1 серпня 2023 | Загинув 1 серпня під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Пісочному 8 серпня 2023. | |||
| 13374 |  | Вольєв Сергій Вадимович | Народився у місті Хмельницький 9 травня 1993 року у родині військового. Закінчив Хмельницький колегіум ім. Володимира Козубняка та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж. Працював в торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання. У липні 2015 року одружився, з часом народилися двоє синів Дмитро та Святослав. У лютому 2023 року призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав Збройних Сил України коли меншому сину не було ще й року. Проходив навчання у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений на навчання до Естонії де проходив навчання по програмі: «Infantry 5-week Basic Combat Course». Після повернення в Україну пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут, далі на Луганщині. | 1 серпня 2023 | Загинув 1 серпня 2023 року від численних уламкових поранень не сумісних з життям в наслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області. Без сина залишились батьки, без чоловіка дружина, без батька двоє синів 7 та 1,5 років. | |||
| 13375 |  | Антощак Павло | 8.07.1991, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну. У мирний час працював торговим агентом та менеджером з продажів у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному напрямку у лавах 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ | 1 серпня 2023 | Похорон вдібувся 31 травня 2024 у Львові [6] | |||
| 13376 |  | Лукʼяненко Олександр Олександрович («Лукʼян») | 19.04.1989, м. Суми. | 1 серпня 2023 | Загинув в бою під час виконання бойового завдання біля н.п. Роботино в Запорізькій області від вибуху ворожого снаряду [7] | |||
| 13377 … 13390 |  | | Військовослужбовці ЗС України. | 1 серпня 2023 | ||||
| 13391 | | Ковальський Михайло Володимирович («Добряк») | 29 серпня 1989, Благодарівка Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова. У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[8][9][10][11]. | 2 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району під час артобстрілу. Похований 5 серпня 2023 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]. | |||
| 13392 |  | Петрів Тарас | 43 роки, с. Горохолина Богородчанської громади. Командир відділення кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади. Долучився до ЗСУ у березні 2022. Мав звання старшого солдата. | 2 серпня 2023 | Загинув під час визволення селища Старомайорське Волноваського району Донецької області[12] | |||
| 13393 |  | Слюсар Михайло Антонович | 1986, с. Середній Бабин. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини. | 2 серпня 2023 | 2 серпня 2023 року помер у лікарні в Запоріжжі[13]. | |||
| 13394 |  | Хлопенюк Олександр | 23 лютого 1976, с. Іванівка на Сновщині. Закінчив Тихоновицьку середню школу. У 1994—1996 роках пройшов строкову військову службу. У липні минулого року долучився до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Корюківського РТЦК та СП. З травня 2023 року був у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді навідника механізованого відділення. | 2 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[14]. | |||
| 13395 |  | Шаравара Микола («Веган») | 28 травня 1987, с. Лапаївка поблизу Львова. Зголосився до Пласту 10 грудня 2000 р. Належав до гуртка «Вовкулаки» 1-го куреня імені Короля Данила у Львові. В липні 2001 року іменований пластуном-прихильником на Лисій горі у Львові. Вищу освіту здобув на історичному факультеті університету ім. І. Франка. Працював у ресторанній сфері. Після повномасштабного російського вторгнення 2022 р. добровільно зголосився до війська. З 23 квітня по 11 грудня 2022 р. воював у складі 10-го окремого стрілецького батальйону у населених пунктах Річка та Павлівка Сумської області. Був солдатом гранатометником і оператором дрону. Згодом перейшов до 116-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України. | 2 серпня 2023 | Загинув з чотирма побратимами 2 серпня 2023 р. у Пологівському районі Запорізької області під час штурмових дій внаслідок попадання ворожої протитанкової керованої реактивної ракети. Похорон відбувся 14 серпня у Львові, похований на Личаківському цвинтарі[15][16][17]. | |||
| 13396 |  | Родь Андрій | с. Бодячів Сокальської громади. Захисник був командиром другого танкового взводу танкового батальйону військової частини А1008. Сержант. | 2 серпня 2023 | Загинув у важкому бою на східному кладовищі. Похований на місцевому кладовищі в рідному селі 8 серпня 2023[18] | |||
| 13397 | | Прохоренков Мар'ян | с. Бір Золочівського району. Був солдатом 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини. | 2 серпня 2023 | Загинув 2 серпня 2023 року внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу[19]. | |||
| 13398 |  | Абубакаров Тімур Солтагірович («Тамерлан») | 30 червня 1994, с. Наталівка Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на маляра-штукатура. Строкову військову службу проходив у селі Дівички на Київщині, навчався там на артилериста. Згодом підписав контракт з 30-ю бригадою строком на 5 років. Обійняв посаду командира гармати. 4 місяці брав участь у миротворчій місії в Косові. Повернувся додому в 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Брав участь у пробитті коридору для виходу українських військ із Дебальцевого, потім воював під Бахмутом. Згодом Тімура перевели до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом із побратимами боронив Донеччину. Потім протягом 7 місяців брав участь у миротворчій місії в Ліберії. Після демобілізації в 2018 році навчався в Київській школі економіки та на Міжнародній програмі REFA-International з оптимізації виробництва. Після того працював на заводі «Обербетон» у Житомирі, потім — у міжнародній компанії «Костал Україна» в Борисполі. Обіймав посаду провідного інженера з організації праці. Разом із побратимами боронив Київщину, Сумщину, Чернігівщину та Харківщину. П'ять місяців тому воїна перевели в 118-ту окрему механізовану бригаду. | 2 серпня 2023 | Загинув у бою з ворогом 2 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Похований 6 серпня 2023 в місті Звягель[20][21]. | |||
| 13399 |  | Мажара Євген Володимирович («Джек») | 26 серпня 1990. З перших днів повномасштабного вторгнення росії записався до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Був призваний до лав ЗСУ та згодом відібраний на навчання до Великобританії. Після повернення в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5-ї роти 2-го батальйону. Марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для доньки у вільній, незалежній Україні[22]. | 2 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання у с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 8 серпня 2023 року на Міському кладовищі у місті Києві (17 ряд, 15 місце). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[23]. | |||
| 13400 |  | Лисенко Роман Анатолійович («Лука») | 27 березня 1985 року м. Люботин. В перші дні повномасштабного вторгнення росії разом зі своїм братом Андрієм записався до лав ЗСУ. Одразу відправився на передову, де ніс службу на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону 92-ї окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. | 2 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання в районі с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 11 серпня 2023 року на Алеї героїв Міського кладовища Люботина. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[24][25]. | |||
| 13401 |  | Кляшторний Дмитро Васильович («Гном») | с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. Ще від початку Революції Гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому став на службу: спочатку – строкову, а згодом – і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023). Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема, нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Майор. | 2 серпня 2023 | Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці. Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні. У Дмитра залишилися мама та дружина [26] | |||
| 13402 | | Демчук Ігор Володимирович («Демон»)
| 24 червня 1987, с. Каришків, Вінницька область. Навчався в Національній академії внутрішніх справ (спеціальність «Право»), Національній академії Національної гвардії України (спеціальність «Менеджмент»). Від 2010 — у Західному територіальному управлінні Національної гвардії України, де пройшов шлях від стрільця стрілецького батальйону до командира 1-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення. Від 2014 — учасник бойових дій на сході України. Під час повномасштабного російського вторгнення служив у спецпідрозділі «Омега» НГУ; врятував не одне життя на полі бою. | 2 серпня 2023 | Похований 4 серпня 2023 року на Полі Почесних поховань 86-а Личаківського цвинтаря. Залишилися дружина та двоє синів. | |||
| 13403 | | Зайцев Сергій Федорович | Капітан, спецпідрозділи НГУ Омега. | 2 серпня 2023 | Російська авіабомба впала неподалік автомобіля. Всі загинули на місці. | |||
| 13404 | | Цуркан Олександр Георгійович | 28.08.1981, с. Ганно-Леонтовичеве, Устинівського району. Згодом переїхав до села Велика Северинка. Був нагороджений медаллю «Ветеран війни». | 2 серпня 2023 | Загинув отримавши важке бойове поранення поблизу нп. Богородичного Донецької області, перебував на довготривалому лікуванні [27]. | |||
| 13405 … 13410 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 2 серпня 2023 | ||||
| 13411 | | Корпан Володимир | 24 березня 1978, с. Тисів. Закінчив місцеву школу. Здобув спеціальність «Слюсар по ремонту побутової техніки» у Стрийському професійно-технічному училищі. Загинув навідник відділення спеціального призначення однієї з військових частин ЗСУ. Навчався в Академії муніципального управління в Києві, мешкав в місті Васильків. З 2014 року брав участь в АТО/ООС у Сєвєродонецьку. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став до лав територіальної оборони Василькова. Воював навідником відділення у складі взводу спеціального призначення військової частини ЗСУ. | 3 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у селі Веселе Соледарської територіальної громади Бахмутського району 3 серпня 2023. Похований в рідному селі Тисів[28]. | |||
| 13412 | | Галич Андрій Михайлович | 1 травня 1973, с. Оболоння. Старший лейтенант, офіцер служби радіоелектронної та кіберборотьби. | 3 серпня 2023 | Загинув під час виконання завдання поблизу міста Оріхів Пологівського району Запорізької області[29]. | |||
| 13413 |  | Ференц Ігор Володимирович | 5 лютого 1992, с. Дунів. | 3 серпня 2023 | Похований в селі Дунів 7 серпня 2023[30] | |||
| 13414 | | Головченко Сергій | 6 вересня 1970, м. Кропивницький. Навчався у міській школі № 32, а по її закінченню вступив до машинобудівного технікуму на спеціальність технік-технолог. Останнім часом працював будівельником у Знам'янці, де і проживав. | 3 серпня 2023 | Загинув під Кліщіївкою у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища[31]. | |||
| 13415 |  | Дятлюк Юрій | 34 роки, Вінницька область. Випускник Факультету менеджменту та інформаційної безпеки. До повномасштабної війни виступав у чемпіонаті Вінницької області з футболу за аматорську команду Кряж-Агро. Також грав за міні-футбольний клуб Хімік. Служив старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону, 95ОДШБр. Брат футболіста Олександра Тимчика. | 3 серпня 2023 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. У воїна залишилася дружина, 11-річний син та чотирирічна донька [32][33]. | |||
| 13416 |  | Мирошниченко Сергій | с. Ободи Сумської області. Закінчив там школу. Потім здобув фах електрозварювальника у Сумському професійно-технічному училищі №16. Жив і працював у Сумах. Пройшов навчання на Житомирщині та у Великобританії, обійняв посаду стрільця та разом із побратимами вирушив обороняти Донеччину. | 3 серпня 2023 | Загинув 3 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Мар'їнка на Донеччині. Похований на Алеї Слави Баранівського цвинтаря у Сумах [34]. | |||
| 13417 | | Осипков Євген Вікторович | Народився 5 жовтня 1976 року у Дарницькому районі м. Києва. У мирному житті Євгеній працював директором ресторану швидкого харчування. Захисник України вже мав бойовий досвід і знав, на що здатні росіяни, бо він у 2015-2016 роках захищав державу в зоні проведення АТО/ООС. Тому 24 лютого 2022 року Євгеній був призван до лав ЗСУ та став на захист нашої Батьківщини. | 3 серпня 2023 | На Донеччині, під час одного з бойових завдань отримав поранення. Та попри це, негайно повернувся на передову, щоб далі боронити країну від окупанта. Але 3 серпня Євгеній загинув в бою. Посмертно Герой нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За Мужність» 3-го ступеня. | |||
| 13418 |  | Філіп'єва Дар'я Сергіївна(«Блискавка») | м. Суми. Була майстром спорту з легкої атлетики. Здобула освіту в Сумському державному університеті. Останнім часом мешкала в Києві. З 2019 служила бойовою медикинею 24ОМБр, 46ОАЕМБр та Інтернаціональному легіоні. Нагороджена відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест». | 3 серпня 2023 | [35][36] | |||
| 13419 | | Сорокін Сергій Олександрович | 28.06.1998, с.Червона Поляна, військовослужбовець ЗСУ. | 3 серпня 2023 | [27] | |||
| 13420 |  | Бойко Олег Юрійович | 48 років, м. Синельникове, Дніпропетровська область. Навідник-оператор роти оперативного призначення НГУ | 3 серпня 2023 | Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу [37] | |||
| 13421 … 13424 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 3 серпня 2023 | ||||
| 13425 | | Слабенко Сергій Іванович | 28 серпня 1965, м. Луцьк. Колишній народний депутат України (2002—2006 рр.) був головою підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Із 2006 по 2009 працював заступником голови Атестаційної палати Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а з 2015 по 2020 рік був депутатом Волинської обласної ради, членом постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. | 4 серпня 2023 | Загинув у війні проти рашистської навали 4 серпня 2023 під час боїв на Запорізькому напрямку[38] | |||
| 13426 |  | Тріфонов Ярослав | 7 квітня 1976 року, с. Задністрянське Бурштинської міської громади. Долучився до лав ЗСУ добровольцем у січні 2023 року. | 4 серпня 2023 | Помер у Дніпрі від отриманих поранень під час мінометного обстрілу поблизу Бахмута[39]. | |||
| 13427 | | Чудакоров Владислав Олегович | 1998, с. Станькова, Прикарпаття. Служив молодшим інспектором прикордонної служби І категорії — інструктором кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної групи. | 4 серпня 2023 | 4 серпня 2023 року загинув у Донецькій області при виконанні заходів з відсічі збройної агресії рф[13]. | |||
| 13428 | | Мацук Роман Степанович | 14 жовтня 1984. | 4 серпня 2023 | 10 серпня 2023 похований на Алеї Героїв на цвинтарі в Чукалівці поблизу Івано-Франківська[40] | |||
| 13429 | | Сліпченко Юрій | 11 грудня 1979, с. Озеряни Варвинської громади У 2002 році закінчив Чернігівський педагогічний університет за напрямом «вчитель фізичного виховання». Працював за фахом у Кухарській та Озерянській загальноосвітніх школах. У 2015 році працював провідним фахівцем СТОВ «Дружба Нова». У травні минулого року долучився до ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді водія механізованого взводу. | 4 серпня 2023 | Загинув 4 серпня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Луганщині. Похований в рідному селі[41]. | |||
| 13430 … 13439 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 4 серпня 2023 | ||||
| 13440 | | Павлик Володимир Степанович | 15 квітня 1976, м. Калуш. Навчався та працював в місті Калуш, але мешкав в селі Бовшів Івано-Франківського району. У 2014 брав участь в АТО. | 5 серпня 2023 | Загинув в місті Куп'янськ Харківської області. Похорон відбувся у Львові 11 серпня 2023. Похований на Марсовому полі на Личаківському цвинтарі[42][43]. | |||
| 13441 | | Новик Ярослав | 20 жовтня 1987, Чернігів. Закінчив загальноосвітню школу № 28 після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі. Протягом 2006—2007 років проходив службу в роті почесної варти Президентського полку у Києві. Потім працював машиністом плавучого крана Кпл-3. У жовтні 2022 року почав служити у складі одного з підрозділів військової частини А4350 на посаді стрільця-снайпера, звання старший солдат. | 5 серпня 2023 | Загинув 5 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі Яцево в Чернігові[44]. | |||
| 13442 | | Баранецький Юрій Анатолійович | 1979, м. Підволочиськ. Мешкав в Києві. Керував бойовою машиною «Леопардом», а також успішно пройшов навчання в Англії військової майстерності. | 5 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований у Підволочиську[30] | |||
| 13443 | | Якубовський Віктор | с. Грибова, Лановецька громада. Стрілець роти охорони 2 відділу Кременецького РТЦК та СП. | 5 серпня 2023 | Отримав серйозні поранення під час виконання бойового завдання, проходив лікування, переніс операцію, однак помер 5 серпня[45] | |||
| 13444 | | Кузик Петро Богданович | 2 грудня 1985, м.Мерефа, боєць Національної гвардії України | 5 серпня 2023 | [46] | |||
| 13445 | | Мельниченко Олександр Миколайович | 1997, с. Випасне на Одещині. | 5 серпня 2023 | Помер від отриманих поранень не сумісних з життям. Похований 13 серпня у рідному селі[47] | |||
| 13455 |  | Дзібій Віталій | 2 січня 1993, с. Крихівці біля Івано-Франківська. Воював у складі 1 полку спецпризначення «Сафарі» Національної поліції України. Згодом перейшов у 78 полк десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував складні бойові завдання у одній з найгарячіших точок. | 6 серпня 2023 | Під час останнього завдання біля м. Оріхів Запорізької області отримав контузію та черепно-мозкову травму, від наслідків якої помер 6 серпня 2023 року. Похований на Алеї Героїв Крихівецького цвинтаря 8 серпня 2023[48] | |||
| 13456 | | Томинець Василь | с. Ропавське Боринської громади. | 6 серпня 2023 | Захисник загинув 6 серпня 2023 року в районі села Петропавлівка Харківської області, внаслідок отриманих поранень. Похорон відбувся 10 серпня 2023[49] | |||
| 13457 | | Муравель Богдан | с. Криве Радехівської громади. Мобілізований на службу 7 вересня 2022 року. Військовий проходив службу у військовій частині А1008. Був водієм-санітаром медичного пункту мотопіхотного батальйону, солдатом. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в Харківській області[49]. | |||
| 13458 | | Радчук Євген | 52 роки, с. Губків Соснівської тергромади. З червня 2022 року він був старшим стрільцем-оператором механізованої роти. | 6 серпня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Авдіївка на Донеччині[50] | |||
| 13459 | | Леськів Ігор Богданович | 12 березня 1972, с. Сугрів Ходорівської громади. Захищав Україну від липня 2022 року. Був гранатометником військової частини А4722. | 6 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. 12 серпня відбувся похорон[51]. | |||
| 13460 |  | Лютий Олег | с. Руда-Сілецька Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. | 6 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 6 серпня 2023 року. Похорон відбувся 12 серпня[51]. | |||
| 13461 | | Кічула Михайло | с. Сокіл Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Похорон відбувся 12 серпня[51]. | |||
| 13462 | | Тищенко Андрій | 20 лютого 1989, м. Рязань, Росія. З 1991 проживав в місті Чернігів, навчався у загальноосвітній школі № 3. Після отримання вищої освіти проходив службу в МВС. З першого дня повномасштабної війни долучився до оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді головного сержанта-командира відділення кулеметної роти. Молодший сержант. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Чернігові та поховали на кладовищі Яцево[44]. | |||
| 13463 | | Петльований Андрій Миколайович | 29 років. У 2013 році Андрій був призваний на строкову службу в Донецьку. В 2014 році, коли почалася війна, його взяли в полон. Після визволення з полону він підписав контракт з Нацгвардією на 3 роки і залишився служити Україні. 26 лютого 2022 року повернувся до служби. | 6 серпня 2023 | Загинув на Донеччині, потрапив під сильний обстріл з своїм побратимом Олексієм Данилюком. Похований 6 серпня на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі[52] | |||
| 13464 | | Прудивус Любомир | с. Залісся, Івано-Пустенська громада. | 6 серпня 2023 | [45] | |||
| 13465 |  | Сенюк Богдан («Багдад») | 15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом сім'я переїхала до Тернополя. Вступив до Пласту в квітні 2012 року. Був гуртковим «Тамплієрів» 13 куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Здобував вищу освіту у Львівському університеті ім. І.Франка за спеціальністю історії та археології. Спеціалізувався на періоді середніх віків. Диплом бакалавра захищав в м. Сєвєродонецьк, коли вже був у війську. Належав до ГО «Традиція та порядок». Був прихильником ідей українського націоналізму. З початком повномасштабного російського вторгнення добровільно зголосився до війська. У складі тактичної групи «Реванш» був кулеметником, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював чи не у всіх гарячих точках, зокрема в Бахмуті, Сєвєродонецьку, на Херсонщині. В боях отримав легку контузію. В жовтні 2022 року перейшов до іншого спеціального підрозділу. 13 березня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від головного управління розвідки Міністерства оборони України. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра. Обставини та точне місце загибелі уточнюються[53]. | |||
| 13466 | | Школьнік Ярослав | с. Княгинин Кам'янець-Подільського району. | 6 серпня 2023 | Помер від отриманих поранень на фронті у шпиталі міста Дружківка Краматорського району. Поранення отримав внаслідок ураження осколками під час мінометного обстрілу у населеному пункті Північне, що на Донеччині. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в рідному селі[54] | |||
| 13467 | | Драй Микола | 53 роки | 18 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Прощальну церемонію з воїном провели у селищі Нововоронцовка, а поховали у Золотій Балці Бериславського району 18 серпня 2023[55] | |||
| 13468 | | Кравчук Микола Якович | 46 років, с. Ромейки Вараського району Рівненської області. Закінчив Кузнецовське технічне училище №12, здобув фах електрозварювальника 3-го розряду. Працював будівельником. Часто їздив на заробітки в інші міста. | 6 серпня 2023 | Загинув в бою з окупантами біля села Роботине Запорізької області. Захисник отримав смертельні множинні уламкові поранення[56]. | |||
| 13469 | | Логвиненко Владислав («Козак») | 23 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. З дитинства мріяв бути військовим. У 2012 році вступив у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Після закінчення став курсантом Військово-юридичного інституту Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Згодом став курсовим офіцером воєнно-юридичного факультету рідного вузу. Перебував на передових позиціях у складі угруповання військ «Харків». Брав участь в обороні та визволенні Харкова, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харків». З початку березня 2023 року проходив службу у військовій частині А0504, що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Офіцер брав участь у багатьох бойових, диверсійних, коригувальних та розвідувальних операціях. Посмертно нагороджений відзнакою ГУР МО України «За мужність при виконанні спецзавдань». | 6 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Коли разом із побратимами повертався з бойового завдання, під час переправи через річку Дніпро човен підірвався на ворожій міні. Похований на Алеї Героїв Луганського кладовища у рідному місті [57][58]. | |||
| 13470 |  | Калюпін Володимир | 21 квітня 1991, м. Борщів Тернопільської області. Був учасником Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до ЗСУ. Виконував бойові завдання у зоні АТО. Спершу у складі 51 окремої механізованої бригади, а згодом – 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем повернувся на фронт, воював на Запорізькому напрямку у складі 65 окремої механізованої бригади. | 6 серпня 2023 | [59]. | |||
| 13471 | | Церковний Олександр | 1985 р., с. Ройлянка Білгород-Дністровського району. Мобілізований в березні 2023 р. | 6 серпня 2023 | Загинув в районі н.п. Урожайне Донецької обл. внаслідок отриманих в бою поранень. Похований 16 серпня в рідному селі[60]. | |||
| 13471 … 13472 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 6 серпня 2023 | ||||
| 13473 |  | Суботяк Ігор | 29 серпня 1975, м. Коломия. Знаний на Івано-Франківщині бандурист. 15 років працював у Фінляндії столяром в місті Гельсінкі, був актором Українського народного театру, бандуристом та учасником хору Товариства українців у Фінляндії «Переспів». 24 лютого 2022 повернувся в Україну. Був військовослужбовцем Івано-Франківського зонального відділу Військової служби правопорядку. | 7 серпня 2023 | Рятував постраждалих від удару по Покровську. Загинув під повторного удару по тому саму місці коли тривала рятувальна операція. Отримав поранення несумісні з життям[61][62] | |||
| 13474 | .png) | Заверей Андрій Андрійович («Звір») | 7 червня 1992. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу «Рубіж». Брав участь в АТО у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до батальйону «Свобода». | 7 серпня 2023 | Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в селі Вільха Житомирського району Житомирської області[63][64] | |||
| 13475 | | Озарчук Володимир Васильович («Бригадир») | 2 лютого 1975. Пішов добровольцем, долучився до 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу НГУ «Рубіж». | 7 серпня 2023 | Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося в селищі Гоща Рівненської області 12 серпня 2023[50][65] | |||
| 13476 | | Бандилко Нестор | 29 років, м. Житомир. Отримав освіту в ЗОШ № 17, після чого закінчив навчання в Житомирському кооперативному коледжі. Володів кубками з бойового самбо, має дипломи та грамоти у боксі, дзюдо та вільній боротьбі. У 2015 році нагороджений золотою монетою «Учасника бойових дій». У 2014 році вирішив приєднатися до захисту України і став добровольцем у АТО. З 2015 року він служив та брав участь у бойових діях в складі полку «Азов». З початком повномасштабного вторгнення Нестор приєднався до складу ТРО «Азов-Київ», яка перетворилася у 3-тю штурмову бригаду. | 7 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[66] | |||
| 13477 | | Приходько Вадим Миколайович | 29 липня 1973. Проходив службу на посаді механік-водій гармати артилерійського дивізіону Сухопутних військ України. Воював із 2015-го року. | 7 серпня 2023 | Помер в місті Суми під час перебування у відпустці. Похований на Ново-Центральному Баранівському кладовищі[67]. | |||
| 13478 | | Єсипенко Євгеній | 28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Навчався у Комарівській школі. Після закінчення школи у 2016 році вступив до Київського будівельного училища. Працював у Києві на будівництві та кухарем у ресторані. З перших днів повномасштабної війни пішов служити. Був у складі одного з підрозділів військової частини А0504. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Був тяжко поранений, проходив лікування і реабілітацію за кордоном, після чого знову повернувся на бойові позиції. | 7 серпня 2023 | Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині. Похований в рідному селі[68]. | |||
| 13479 | | Хімчинська Наталія Дмитрівна | 1985, с. Михальча Чернівецької області. Солдатка 14ОМБр. Долучилася до лав ЗСУ у 2021 році. Залишилося двоє синів. | 7 серпня 2023 | Загинула у бою під Куп'янськом. Потрапила під ворожий обстріл. Похована 11 серпня 2023 у селі Михальча на Буковині[69][70] | |||
| 13481 | | Яремчук Микола | 53 роки, с. Йосипівка Вінницької області. У 1986 році закінчив Йосипівську школу. Потім вступив до Вінницького професійно-технічного училища №18, де здобув фах електромонтера електротранспорту. У 1988-1990 роках проходив строкову службу в місті Яворів Львівської області. Згодом працював електриком на Юзефо-Миколаївському цукрокомбінаті. Під час повномасштабної війни, 15 серпня 2022 року, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Спочатку захищав рідну землю у складі в/ч А7020. Потім перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях за Мар’їнку Донецької області та Волохів Яр на Харківщині. Старший сержант. | 7 серпня 2023 | Загинув 7 серпня 2023 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на Алеї Слави у рідному селі [71]. | |||
| 13482 | | Сенюк Богдан Олегович(«Баґдад»)
| 15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом разом із сім'єю переїхав до Тернополя[72]. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Дипломну роботу захищав у Сєвєродонецьку[73]. Від 2012 — у Пласті. Гуртковий «Тамплієрів» 13-го куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Учасник акцій та мандрівок, зокрема «Стежками Героїв» та «День пластуна»[74]. Член ГО «Традиція та порядок»[74]. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну — на фронті. Служив кулеметником тактичної групи «Реванш», разом з якою брав участь у боях за Київщину, Бахмут, Сєвєродонецьк та Херсонщину. Мав легку контузію[74]. У жовтні 2022 року перевівся в інший спецпідрозділ[74]. | 7 серпня 2023 | Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра (Херсонщина)[75]. Похований 21 серпня 2023 року на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя[76]. | |||
| 13483 | | Журавель Артем («Ріддік») | 19 травня 1988, м. Кам`янське. У 2003 році закінчив 9 класів середньої загальноосвітньої школи № 23, у 2007-му – Дніпродзержинський індустріальний технікум. Молодший сержант. З 2017 до 2021 року служив у ЗСУ на контракті, був учасником АТО. | 7 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Похорон відбувся 25 серпня на Алеї Героїв цвинтаря на вулиці Весняній [77]. | |||
| 13484 | | Клименко Іван | 33 роки, с. Налужжя, Тернопільщина. | 7 серпня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Вільшана, що в Харківській області [78] | |||
| 13485 |  | Кужель Роман Юрійович («Ворон») | Солдат, спецпідрозділ «Любарт». | 7 серпня 2023 | Загинув в боях за населений пункт Козачі Лагері на лівобережжі Дніпра [79] | |||
| 13486 … 13489 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 7 серпня 2023 | ||||
| 13490 | | Бабінський Андрій Валерійович | Закінчив Національний авіаційний університет у Києві, отримав спеціальність біохімія. Брав активну участь у Революції Гідності. З 2013 року працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії НАН України. Він досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферолу). У 2019—2020 роках спробував себе у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом. Багато років був співорганізатором Ше.Fest, координував логістику та влаштовував ніч кіно. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі Сил територіальної оборони. Здобув фах бойового медика. Він воював на Харківщині та під Бахмутом, брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Був організатором мегамаршу вишиванок з 2008 року. | 8 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Червона Криниця Оріхівського району. Потрапив під артилерійський обстріл касетними боєприпасами ворога. Прощання з Андрієм відбулося 11 серпня 2023 року у його рідних Сокирянах у Чернівецькій області[80][81]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[82]. | |||
| 13491 | | Федорченко Сергій | 44 роки, с. Угринів Івано-Франківського району. Був мобілізований 5 травня 2022 року. Воював поблизу міста Оріхів Запорізької області. Служив парамедиком. | 8 серпня 2023 | Помер від серцевого нападу коли перебував в госпіталі на реабілітації[83] | |||
| 13492 | | Сабара Ігор | м. Хирів Самбірського району. Молодший брат також служить у ЗСУ. | 8 серпня 2023 | Захисник загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області[19]. | |||
| 13493 | | Холодський Анатолій | 34 роки. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Донеччині[84]. | |||
| 13494 |  | Задорожний Олексій | Пішов до армії добровольцем. | 8 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[85]. | |||
| 13495 | | Женило Максим | 18 січня 1980, м. Приозерськ (Казахстан). З часом переїхав в Україну, закінчив Чутівське СПТУ на Полтавщині за напрямом «тракторист». Проживав у Чутовому, а у 2009 році переїхав до Ічні на Чернігівщину. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1275 на посаді механіка-водія, молодший сержант. | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися військовим та поховали його на місцевому кладовищі Ічні[41]. | |||
| 13496 | | Веремієнко Андрій («Монах») | Пішов захищати Україну одразу після Майдану. Він був послушником у Києво-Печерській лаврі на початку двохтисячних. Володів англійською, польською та норвезькою мовами. Кілька років жив і працював в Польщі. Повернувся з Польщі після початку повномасштабного вторгнення. | 8 серпня 2023 | Загинув від кулі снайпера в Старома йорську. 17 серпня 2023 похований на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі[86][87][88]. | |||
| 13497 |  | Федоренко Ілля Сергійович | 15 січня 1989, Угорщина. Мешкав в Херсоні. Здобув вищу освіту у Національному торговельно-економічному університеті. Був учасником Революції Гідності. У мирному житті працював у ТОВ «ЦЕНТР ХЕРСОН». Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину в безпечне місце, а сам пішов до військкомату. Згодом Ілля був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Проходив службу на посаді командира взводу 46-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із побратимами воював за Херсонщину (Велика Олександрівка, Мала Олександрівка) та Донеччині (Курдюмівка, Озарянівка, Соледар). За час служби офіцер був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест» та посмертно — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. | 8 серпня 2023 | Загинув в районі села Роботине Запорізької області. Під час штурму ворожих позицій на непідконтрольній території українські воїни потрапили під танковий обстріл. Похований на Алеї Слави центрального кладовища в селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині[89]. | |||
| 13498| | | Леонтьєв Валерій | 48 років, м. Кропивницький. Після школи вступив у місцевий машинобудівний технікум за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Працював в автобусному парку механіком. 8 лютого 2023 року був мобілізований. | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня у Донецькій області, за Дружківкою. Його впізнали по ДНК, бо в нього тіло дуже понівечене[90] | |||
| 13499 | | Шейдик Василь Володимирович | 15 січня 1990, с. Теліжинці. На війні служив командиром 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[91]. | 8 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[92]. | |||
| 13500 | | Бельський Вадим Анатолійович («Аркан») | Молодший сержант, командир групи | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері.[93] | |||
| 13501 | | Стасюк Ігор Петрович («Джокер») | Солдат, спецпідрозділ «Любарт». | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері.[94] | |||
| 13502 | | Карпюк Руслан Валентинович («Бєлий») | Солдат, спецпідрозділ «Любарт». | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року в боях за село Козачі Лагері.[95] | |||
| 13503 … 13514 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 8 серпня 2023 | ||||
| 13515 |  | Девдюк Сергій Юрійович («Соловей») | 30 травня 1984, проживав у м. Бучач Тернопільської області. Учасник Революції Гідності (листопад 2013 — лютий 2014). Працював у Польщі і брав активну участь у житті української громади у Варшаві. На другий день повномасштабної війни 25 лютого 2022 року виїхав до України, боронив Київ у складі добровольчого підрозділу. З липня 2022 року вступив до лав ЗСУ. Воював у 47-маій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура»[96]. | 9 серпня 2023 | Помер у лікарні святого Пантелеймона у Львові внаслідок важких поранень, отриманих 13 червня у бою поблизу населеного пункту Оріхове на Запоріжжі. Похований 11 серпня 2023 року в Бучачі[97]. | |||
| 13516 |  | Яріш Сергій | с. Шегині Мостиського району. Був молодшим сержантом Морської піхоти ЗСУ. | 9 серпня 2023 | Загинув 9 серпня 2023 року поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області внаслідок мінно-осколкового поранення[19] | |||
| 13517 | .svg) | Гаврилюк Роман Дмитрович | 6.09.1996, м. Рені Одеська область. В 2014 році закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей. Молодший сержант, старший оператор вогнеметник 3 полку ССО. | 9 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Красногорівкою Донецької області[98]. Похорон відбувся 13 серпня в с. Орлівка Ренійської громади. | |||
| 13518 | | Садовий Роман | м. Дрогобич Львівської області. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до ТрО. За понад рік перебування в зоні бойових дій, воював у «гарячих» точках. | 9 серпня 2023 | Помер на Куп'янському напрямку. 15 серпня похований у рідному селі Почаєвичі на місцевому кладовищі[99] | |||
| 13519 |  | Луцан Василь Ігорович | 1989, с. Слобідка Войнилівської громади. Матрос. | 9 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок поранень, несумісних із життям, в результаті мінометного обстрілу російських окупантів на Донеччині[100] | |||
| 13520 | | Вихристенко Максим Васильович | 16 липня 1986, м. Кропивницький. Навчався у школі № 30, після закінчення дев'ятого класу пішов працювати на завод, опанував професію зварювальника. Був мобілізований до ЗСУ у червні 2023. Служив на посаді гранатометника першого механізованого відділення другого механізованого батальйону | 9 серпня 2023 | Загинув 9 серпня поряд із селом Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині[101] | |||
| 13521 | | Зеленюк В'ячеслав Вікторович | 4 листопада 1979, с. Вільховець, Черкащина. | 9 серпня 2023 | Загинув на Донеччині. Похований в рідному селі[102]. | |||
| 13522 |  | Колчужний Євгеній Іванович («Цербер») | 14.03.2001. 6 березня 2022 року поповнив ряди захисників України. Був зарахований у 128 бригаду ТРО 230 батальйону , на посаду оператора 2-го протитанкового відділення , протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7405. солдат, оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 230 батальйону, в.ч. А7408. | 9 серпня 2023 | Загинув в с. Старомайорське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та прямого влучання керованої авіаційної бомби. | |||
| 13523 | | Триндусь Вадим Петрович | 15 вересня 1992 р.н, уроженець м.Дубно Рівненської області. У перші дні повномаштабної війни 24.02.2022р Вадим без вагань вступив до лав ТРО м.Дубно, на захист країни та сім'ї, де проходив навчання. 28 березня 2023 р. Вадим був мобілізований до лав ЗСУ де освоїв навички сапера. Згодом 15 червня 202Зр. був відправлений на схід нашої країни, у Донецьку обл., де проявив свою мужність і героїзм. Вадим був віданим солдатом і побратимом. | 9 серпня 2023 | 9.08.202Зр. під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл країни агресора біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району, та отримав поранення несумісні з життям. | |||
| 13524 |  | Царук Анатолій Петрович («Марк») | 10 серпня 1975, м. Сарни. З 1982 по 1992 роки навчався в Сарненській гімназії (нині ліцей №5). Після закінчення школи пішов навчатися у Рокитнівський медичний коледж. Працював у Сарненській районній стоматологічній поліклініці – зубним техніком. У 2000 році одружився,у шлюбі народилося дві доньки – Мирослава та Дана. 21 лютого 2019 року підписав трирічний контракт і проходив службу в 24 ОМБ ЗСУ. З 2019 по 2022 роки брав участь в АТО/ООС в Луганській і Донецькій областях. Після закінчення контракту повернувся до родини. А вже 24 лютого 2022 року знову став на захист України в бригаді НГУ «Азов», гранатометником. Старший солдат, гранатометник. | 9 серпня 2023 | Загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва, Кремінського району, Луганської області. Похований на Алеї Героїв у м. Сарни [103]. | |||
| 13525 | | Штилік Максим Олександрович | 26.11.1990, с. Павлівка Болградського району. | 9 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Піски Сумської області. Похований 14 серпня в рідному селі[104]. | |||
| 13526 … 13529 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 9 серпня 2023 | ||||
| 13530 |  | Кришталь Тарас | 44 роки, с. Підбірці Львівської області. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. У мирний час працював у сфері торгівлі та будівництва. Після початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з-за кордону та пішов захищати Україну у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Брав участь у боях за Бахмут, де був поранений. Після лікування повернувся до військової частини. | 10 серпня 2023 | Чин похорону відбувся 13 серпня 2023 у церкві св. Миколая у с. Підбірці. Поховано військового на місцевому кладовищі[19]. | |||
| 13531 | | Гасюк Богдан | с. Івахни Черкаська область. | 10 серпня 2023 | Помер під час лікування від отриманих на Донеччині травм[105] | |||
| 13532 | | Горук Володимир Васильович | 22 квітня 1989, с. Рудники Заболотівської громади Коломийського району. У селищі Битків військовий проживав разом зі своєю сім'єю. У лавах ЗСУ служив снайпером. | 10 серпня 2023 | Загинув від вогневого уламкового поранення, яке він отримав під час штурму бойових позицій армії РФ поблизу села Роботине Пологівського району. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Указ про нагородження президент підписав 3 листопада 2023 року. Нагороджений медаллю "За військову службу Україні" [106][107]. | |||
| 13533 | | Ращук Едуард Генріхович («Дід») | 24 серпня 1965. | 10 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[85]. | |||
| 13534 | | Шабардін Геннадій Анатолійович | 9 листопада 1976, Смолінська селищна громада, солдат. | 10 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань у районі села Вільшана Куп'янського району Харківської області. Похований 16 серпня у с.Березівка (Новоукраїнський район)[108] | |||
| 13535 | .svg) | Панін Даніїл | 19 березня 1997, м. Чернігів. У дитинстві професійно займався бальними танцями, мріяв стати тренером. У 2014-му закінчив місцеву школу № 35. У 2015 році вперше уклав контракт та проходив військову службу на посаді снайпера-розвідника, кілька разів брав участь в АТО на сході України. Потім вступив до Військової академії, яка в Одесі. Закінчив її у 2020 році. Після початку повномасштабної війни служив у складі одного з підрозділів військової частини А7304, був на посаді командира стрілецької роти. Мав звання капітан. | 10 серпня 2023 | Загинув 10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині[68]. | |||
| 13536 | | Ковєрєнє Алла Валеріївна | 3 квітня 1981, м. Житомир. Закінчила місцеву школу № 1, вищу освіту здобула у Поліському національному університеті. Працювала на державній службі головною спеціалісткою відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Займалася веслуванням на човнах «Дракон». Після початку повномасштабного вторгнення вступила до добровольчого батальйону «Соколи Полісся». Разом із тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТрО та проходила військову службу на варті північних кордонів Житомирщини. Наприкінці весни 2023 року після ротації несла службу на східних рубежах країни[109]. | 10 серпня 2023 | Загинула під час виконання бойового завдання біля Куп'янська на Харківщині внаслідок прямого влучання ворожого снаряду. У загиблої залишилися дві неповнолітні доньки: Габріела та Даніела [110] | |||
| 13537 |  | Мацкович Олексій Васильович | 22 березня 1986, с. Петрівка Перша. Здобув середню освіту у Олександрівській ЗОШ, а після – закінчив Олександрівський професійний аграрний ліцей за спеціальністю «кухар». Працював здебільшого на будівництві. Мешкав в Краматорську. Служив водієм, проходив службу на різних напрямках фронту. | 10 серпня 2023 | Загинув біля н.п. Олексієво-Дружківка.Похований на Алеї Слави в селищі Іванівка Краматорського району[111]. | |||
| 13538 | | Дворнік Федір | с. Скварява Золочівського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Воїн був оператором-розвідником взводу розвідки. | 10 серпня 2023 | Загинув в бою за територіальну цілісність України[112]. | |||
| 13539 |  | Балашов Олександр («Балаш») | 30 років, с. Іванчі Рівненської області. Жив у селищі Квасилів рідної області. Закінчив Національний університет «Острозька академія» за спеціальністю «Економічна кібернетика». Працював за кордоном на різних роботах. У вересні 2022 року приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ та вирушив захищати свою країну від російських окупантів. Олександр проходив службу в 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був командиром роти снайперів. Мав звання молодший лейтенант | 10 серпня 2023 | Загинув неподалік селища Урожайне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, внаслідок ворожого обстрілу отримав смертельні осколкове поранення голови та вибухову травму. Похований в селі Полиці на Рівненщині [113] | |||
| 13540 | | Микулін Микола Васильович («Дикий») | 22 роки, с. Нижні Бистрий, Закарпаття. У 2017 році закінчив там школу І-ІІІ ст. імені Василя Вовчка. Був учнем авторської дитячої художньої школи члена Національної спілки художників України Ласло Гайду при школі мистецтв міста Хуст. Мріяв вивчати військову справу. Мешкав у селі Вучкове. Працював за кордоном. Навесні 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, долучившись до складу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Виконував бойові завдання на сході України. Був оператором-радіотелефоністом, розвідником і джавелінщиком. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За зразкову службу», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою президента України «За оборону України» та медаллю «За оборону рідної держави». | 10 серпня 2023 | Під час виконання бойового завдання захисник потрапив під танковий обстріл та отримав осколкові поранення, несумісні з життям. Залишились дружина, донечка, батьки та старша сестра. Наприкінці 2023 року на фасаді Нижньобистрівського ліцею імені Василя Вовчка встановили меморіальну дошку на честь загиблого захисника [114] | |||
| 13541 | | Головєй Микола Георгійович | 01.06.1994, с. Юр'ївка Болградського району. Після завершення школи переїхав в с. Нові Біляри Южненської громади. Мобілізований в грудні 2022 р. Молодший сержант, командир відділення 46 окремої аеромобільної бригади. | 10 серпня 2023 | Загинув поблизу н.п. Роботине Запорізької області. Довгий час вважався зниклим без вісті, але у жовтні загибель військового підтвердилася. Похований 20 жовтня 2023 р. в м. Южне[115]. | |||
| 13542| | Зотік Олександр Сергійович | 10 грудня 1995, с. Семенівка Білгород-Дністровського району. | 10 серпня 2023 | Загинув внаслідок отримання поранень несумісних із життям[116]. | ||||
| 13543 … 13549 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 10 серпня 2023 | ||||
| 13550 | | Чурілов Олександр Володимирович | 1992 р. н., житель с. Дорофіївка Підволочиської громади, Тернопільська область. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади Сухопутних військ України[117]. | 11 серпня 2023 | 6 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання у результаті артобстрілу противником, отримавши важке поранення, був направлений в лікарню в м. Запоріжжя і 11 серпня помер. Похований 15 серпня 2023 року в с. Дорофіївка. | |||
| 13551 | | Буйвал Дмитро Володимирович («Хім») | 1 липня 1991, с. Старе Село біля Сум. Засновник громадської організації «Голос вулиць», творчої майстерні та організатор фестивалю вуличного мистецтва «Харитоненко Fest». Відомий сумський фаєрщик, жива скульптура і мім. | 11 серпня 2023 | Загинув у бою під Куп'янськом[118] | |||
| 13552 | | Петров Олександр Олексійович («Зевс») | 14 травня 1996. Боєць 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» УДА 129-ї оБр Сил ТрО ЗСУ. | 11 серпня 2023 | Помер в лікарні Кривого Рогу внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання на Донеччині.[119] | |||
| 13553 | | Колодій Ігор | м. Броди Золочівського району. Був командиром танка, з вересня 2022 року захищав Україну на Сході. | 11 серпня 2023 | Помер 11 серпня 2023 року внаслідок раптового погіршення стану здоров'я. Похорон відбувся 14 серпня[15]. | |||
| 13554 | | Снігірьов Василь Миколайович | 1977, с. Чернятин Коломийського району. | 11 серпня 2023 | 11 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області боєць отримав важкі поранення. Його госпіталізували у медзаклад у Дніпро, однак лікарі не змогли врятувати життя воїна[120]. | |||
| 13555 | | Смирнов Олександр | м. Горішні Плавні, що на Полтавщині. У 2015-му році закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за фахом «Гірничий інженер-електромеханік». З лютого 2021-го року був співробітником Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Працював на посаді електромеханіка. У березні 2022 року пішов захищати Україну від наступу російських військ. | 11 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 11 серпня неподалік села Кліщіївка Донецької області. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в місті Горішні Плавні[121]. | |||
| 13556 |  | Петрунів Олег | с. Баранівці Самбірського району. Був солдатом відділення морської піхоти 36 бригади. | 11 серпня 2023 | Загинув захисник під час виконання бойового завдання 11 серпня 2023 року у Запорізькій області[122] | |||
| 13557 | | Швець Євген Михайлович | 29 років, народився та виріс в селі Новоолексіївка Чернівецької області, але разом з родиною проживав в селі Вашківці. Служив у військовій частині А0284 - 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді[123][124]. | 11 серпня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. Похований 14 серпня у селі Вашківці[125]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
| 13558 | .svg) | Погребняк Дмитро Васильович | м. Київ. В старших класах обіймав посаду Президента шкільного самоврядування (1999-2001 рр). Після закінчення школи вступив до Національного авіаційного університету. Будучи студентом, розпочав підприємницьку діяльність та вдало поєднував роботу та навчання. Отримав диплом економіста, працював за фахом в автоцентрі НАУ. З початком повномасштабного вторгнення, брав активну участь у місцевому загоні територіальної оборони на Київщині. Після звістки про загибель близького друга родини в перші дні війни, він вирішив, що потрібно стати на його місце та захищати суверенітет України в лавах ЗСУ. Став навідником у 43-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Брав участь у звільненні Миколаївщини, Херсонщини та територій на Запорізькому напрямку. | 11 серпня 2023 | Помер у військовому шпиталі від поранень, отриманих під час виконання бойових завдань у с. Мала Токмачка Запорізької області. Виконував обовʼязки командира гармати та разом з побратимами потрапив під артилерійський обстріл 4 серпня 2023 року. 29 вересня 2023 року указом Президента України нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Похований на Алеї героїв на Берковецькому (Міському) кладовищі у м. Києві 14 серпня 2023 року , 42 ділянка, 17 ряд. Залишилися дружина та син, якого у відпустці збирався вести до 1 класу. До відпустки не дожив 2 тижні. | |||
| 13559 | | Бакаров Тимофій | 30 років, Оржиця. Після закінчення Оржицької школи навчався на кухаря у Лазірківському ПТУ, згодом працював охоронцем у Києві. 28 січня 2023-го року разом зі старшим братом Дмитром вступив на військову службу до лав Збройних Сил України. Був командиром аеромобільного відділення. | 11 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Це сталося через російський мінометний обстріл. П’ять місяців Тимофія Бакарова вважали зниклим безвісти. Пізніше його тіло винесли побратими, а 8 січня 2024-го ідентифікували за результатами експертизи. Похований на Алеї Героїв у Полтаві. | |||
| 13560 … 13568 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 11 серпня 2023 | ||||
| 13569 |  | Іщенко Іван | 31 рік, м. Пологи. Капітан поліції, виїхав з окупації і продовжив нести службу в поліції на підконтрольній Україні території. 6 років присвятив службі в поліції. | 12 серпня 2023 | Загинув в Оріхові внаслідок авіаудару[127] | |||
| 13570 | | Сербін Дмитро Романович | 1986, м. Калуш. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини. | 12 серпня 2023 | Загинув 12 серпня на Луганщині внаслідок снайперського обстрілу позиції з боку противника, отримавши вогнепальне поранення, несумісне з життям[100]. | |||
| 13571 | | Деркач Олександр Васильович | 13 грудня 1973, Чернігівська громада, Запорізька область | 12 серпня 2023 | [128] | |||
| 13572 | | Нікрітін Роман | м. Карлівка. Мав звання солдат, був стрільцем-санітаром другої роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону однієї із військових частин. | 12 серпня 2023 | Загинув 12 серпня 2023-го року неподалік міста Бахмут, що на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня 2023 в місті Карлівка[121]. | |||
| 13573 | | Лалазарян Вадим Арсенович | 1996, с. Білозірка Тернопільської області. У лави ЗСУ мобілізувався у серпні 2022 року. Служив командиром 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади. | 12 серпня 2023 | Помер в одній з лікарень Запоріжжя. Отримав тяжке вогнепальне уламкове поранення внаслідок атаки дрона-камікадзе. Похований в Солотвинській громаді Івано-Франківської області[129]. | |||
| 13574 | | Змій Ігор | с. Глинськ Жовківської громади. Захищав Україну на східному напрямку. | 12 серпня 2023 | Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 21 серпня 2023 у селі Глинськ Жовківської громади[130] | |||
| 13575 | | Антонов Юрій | м. Київ. Бойовий медик. Займався сироварінням. Був очільником кооперативу крафтових сироварень Cheesemania, організовував сирні фестивалі. | 12 серпня 2023 | Загинув під Ямполем на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям[131]. | |||
| 13576 | | Колеснік Михайло Юрійович («Ведмідь») | 12.05.1997, м. Запоріжжя. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Запорізька політехніка», проте через два роки, у 2018-му, залишив навчання і поїхав до Києва. Там приєднався до організації «Національні дружини» при «Азові». Займався громадською діяльністю. Мріяв після війни продовжити навчання в університеті. Був спортсменом, займався баскетболом і боксом. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металург» (Запоріжжя). Має нагороди: нагрудний знак "За сприяння оборони Києва " та медаль:"За військову службу Україні ". Оператор 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3 окремої штурмової бригади. | 12 серпня 2023 | Загинув 12.08.2023 р.Бахмут, Біля Клищіївки Донецької області. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі [132] | |||
| 13577 | | Андріянов Олексій В'ячеславович («Мечений») | 12.04.1983, мешканець Сергіївської громади Білгород-Дністровського району. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді. | 12 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Понад рік вважався зниклим без вісті[133]. | |||
| 13577 … 13584 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 12 серпня 2023 | ||||
| 13585 | | Дорошенко Василь Володимирович («Паладін») | 21 квітня 1995, м. Івано-Франківськ. Став пластуном в 19 років. Закінчив Український Католицький Університет за спеціальністю Історія. Працював у книгарні «Є». Закінчив Львівську політехніку і навчався в Сілезькому університеті в Катовіцах. З 2021 р. працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів. З 22 травня 2022 до лютого 2023 служив у 45-й окремій артилерійській бригаді. З лютого 2023 перейшов у 3-тю штурмову бригаду. В травні 2023 отримав поранення під Бахмутом. | 13 серпня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку [134] | |||
| 13586 | | Москаленко Сергій | Буринська міська рада. Молодший сержант Національної гвардії України, служив командиром обслуги міномета мінометного взводу, йдеться у повідомленні. | 13 серпня 2023 | Загинув під час бою з російськими військовими на Луганщині в районі Стельмахівки[135] | |||
| 13587 | | Тарасюк Гнат Ігорович | 16 серпня 1995, солдат[136] з[137] м. Надвірна. Закінчив Надвірнянський ліцей № 4. Був учасником АТО. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну воював у складі штурмової групи 126 окремої бригади територіальної оборони на Херсонському напрямку. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу села Козачі Лагері Херсонської області під час штурму військами РФ лівого берега Дніпра [138][139] | |||
| 13588 | | Сахарук Ярослав Васильович («Ярік») | 31 січня 1991, с. Красне Калуського району. Там жив перші три роки. Згодом батьки розлучилися, і мати Лідія із сином переїхала у Бурштин. У 2006 році закінчив Бурштинську середню школу № 2 і вступив у Бурштинський енергетичний технікум на спеціальність «Теплотехнік». Після його закінчення у 2010 році працював на м'ясокомбінаті. За два роки Ярослав відкрив майстерню з ремонту побутової техніки. У 2014 році одружився з Наталею. Вони разом працювали на АЗС. Окрім основної роботи, продовжував ремонтувати побутову техніку. Згодом почав працювати водієм-експедитором. У березні 2021 року від коронавірусу померла мати Ярослава. Цього ж року 30 листопада у Ярослава і Наталії народився синочок Роман. З 28 лютого 2022 року пішов добровольцем і проходив військовий вишкіл в Івано-Франківську де 24 березня 2022 прийняв присягу на вірність українському народові. З 15 квітня 2022 року його відправили на передову у Харківську область Наприкінці лютого 2023 почав воювати на Лиманському напрямку. За короткий час на війні пройшов шлях від рядового до старшого солдата та став командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7091, 7-й стрілецький батальйон. | 13 серпня 2023 | Загинув під час артобстрілу при виконанні бойового завдання у селі Невське Красноріченської селищної громади, що на Луганщині[140]. | |||
| 13589 | | Андрусишин Віталій | 1988, м. Калуш. Був мобілізований у червні 2022. Гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу. | 13 серпня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу, здійсненого окупаційними військами російської федерації на Запоріжжі[141] | |||
| 13590 | | Онішко Андрій («Вікінґ») | м. Донецьк. Здобув освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (тоді — Інститут). Під час навчання пройшов спеціальну підготовку на військовій кафедрі. Протягом останнього періоду працював маркетинговим директором IT-компанії. Був кандидатом у майстри спорту України з бодібілдінгу та пауерліфтингу. Із початком агресії Росії разом із сім'єю переїхав до Львова. Після повномасштабного вторгнення РФ вирішив захищати Україну, але чоловіку відмовляли чотири рази. Згодом йому вдалося вступити до Національної гвардії України. Спершу виконував завдання у 2-й окремій Галицькій бригаді Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Згодом вступив до 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна (колишній спецпідрозділ «Ягуар»). Під час проходження служби був нагороджений відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу». | 13 серпня 2023 | Виконуючи бойове завдання, власним тілом прикрив побратимів від вибухової хвилі та загинув 13 серпня 2023 року внаслідок отриманих поранень. Похований 17 серпня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[142]. | |||
| 13591 | | Костишин Андрій Андрійович | 23 листопада 1972, . Новосільці Жидачівського району Львівської області. У 1992 році закінчив Самбірське медичне училище за спеціальністю фельдшер. З 1995 року по 2011 рік працював фельдшером станції швидкої медичної допомоги ПС-5 м. Львів. Проживав у селі Стара Ропа Старосамбірської територіальної громади Львівської області. Був мобілізований в травні 2023 року. Сержант, служив фельдшером медичного пункту військової частини А7394, 5-го батальйону 125 бригади ТРО у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.. | 13 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 13 серпня 2023 року в районі населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 17 серпня 2023[142]. | |||
| 13592 |  | Вербіцький Дмитро Олександрович | 27.07.1997, мешканець с. Плахтіївка Одеської області. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу н.п. Вербове на Запорізькому напрямку під час артилерійського обстрілу[143]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[144]. | |||
| 13593 |  | Смоленська Світлана («Лана») | Селище Коцюбинське біля Києва. Закінчила тодішню школу 18. Після початку повномасштабного вторгнення пішла разом з чоловіком захищати Україну від окупантів. Служила на посаді кулеметниці. | 13 серпня 2023 | Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні. Похорон відбувся 15 серпня в Коцюбинському[145][146]. | |||
| 13594 | | Горевич Микола Вікторович | 22 травня 1994, м. Почаїв Тернопільської області. Під час АТО/ООС воював у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Із повномасштабним вторгненням рф поповнив ряди 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Старший солдат, медик взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБ[147]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
| 13595 | | Берещак Василь Андрійович («Бумер») | 19 березня 1997, м. Стебник. Закінчив Стебницьку ЗОШ № 11 та Стебницький професійний ліцей. Останні роки проживав у Дрогобичі на вулиці Коновальця. Працював на фірмі «Грейнпласт». У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом 80-ї десантно-штурмової бригади. Останні місяці перебував на нульових позиціях фронту[148][149][150]. | 13 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань з захисту України на Бахмутському напрямку фронту. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
| 13596 | | Баб'як Любомир Степанович | 25 вересня 1976, житель с. Зимна Вода. Захищав Україну, воюючи в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[151]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (23 грудня 2022)[152]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Чин похорону та громадське прощання відбулися в церкві Свв. апп. Петра і Павла в с. Зимна Вода. Похований 16 серпня на цвинтарі села Зимна Вода[153]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
| 13597 | | Часовських Дмитро Сергійович | 16 вересня 1989, м. Червоноград Львівської області. Навчався у середній школі номер 12. Після закінчення навчання відбув строкову службу в армії. З червня 2021 року працював на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці з видобування вугілля. Мобілізований у квітні 2022 року. Солдат 2 розрахунку 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[154][155][156]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28 листопада 2022)[157]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
| 13598 | | Шевчук Віталій Васильович | ||||||
