Дубина Олег Вікторович — Вікіпедія

Олег Вікторович Дубина
Голова Правління НАК «Нафтогаз України»
24 грудня 2007 — 2 березня 2010
Президент	Віктор Ющенко Віктор Янукович
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Попередник	Євген Бакулін
Наступник	Євген Бакулін
Народився	20 березня 1959(1959-03-20) (65 років) Єлизаветівка, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	металург, інженер, політик, керівник
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Освіта	Дніпродзержинський державний технічний університет Національна металургійна академія України
Alma mater	Дніпровський державний технічний університет
Професія	металург
Нагороди

Оле́г Ві́кторович Дуби́на (нар. 20 березня 1959, Єлизаветівка, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український політик і бізнесмен, голова правління НАК «Нафтогаз України» (24 грудня 2007 — 2 березня 2010). Був генеральним директором ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського» (з червня 2005). У 2001–2002 роках віце-прем'єр України.

Народився 20 березня 1959 (с. Єлизаветівка, Дніпропетровська область).

Дніпродзержинський індустріальний інститут (1982), «Технологія чорних металів»; Дніпродзержинський державний технічний університет (1999), «Менеджмент організацій»; Кандидат технічних наук. Кандидатська дисертація «Розробка ресурсозберігаючих режимів при твердненні та нагріві сталевих злитків та заготовок»^[1] (Національна металургійна академія України, 2001).

З 1976 — учень модельника, слюсар-електрик на Дніпровському металургійному комбінаті (місто Дніпродзержинськ).

1977–1982 — студент Дніпродзержинського індустріального інституту.

З 1982 — агломератник, майстер, начальник зміни на Дніпровському металургійному комбінаті.

Листопад 1985 — жовтень 1986 — викладач Дніпродзержинського політехнікуму.

1986–1993 — майстер, старший майстер, інженер на Дніпровському металургійному комбінаті.

1993–1996 — помічник директора Дніпровської філії «Інтермонтаж Кам» спільного радянсько-швейцарського підприємства «Демос»; заступник генерального директора АТ «Інтермонтаж», місто Дніпродзержинськ.

1996–1998 — начальник бюро, заступник начальника відділу, перший заступник генерального директора з питань економіки Дніпровського металургійного комбінату.

1998 — заступник голови правління, серпень 1998 — листопад 1999 — голова правління, голова правління — генеральний директор ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Листопад 1999 — січень 2001 — генеральний директор Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

26 січня — 29 травня 2001 — віце-прем'єр-міністр України з питань промислової політики в уряді Віктора Ющенка.

29 травня 2001 — 26 листопада 2002 — перший віце-прем'єр-міністр України в уряді Анатолія Кінаха.

Грудень 2002 — вересень 2003 — радник Президента України.

Вересень 2003 — червень 2004 — перший заступник Секретаря РНБО України.

12 лютого 2004 — 25 лютого 2005 — президент НАК «Енергетична компанія України».

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 25 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського», безпартійний.

З 24 грудня 2007 — голова правління НАК «Нафтогаз України». 2 березня 2010 року залишив посаду з власним бажанням.

Одружений; має сина і дочку.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001). Орден «За заслуги» III (липень 1999), II ступенів (серпень 2002). Заслужений металург України (серпень 2006).

• Лідери України
• Біографія на сайті Ліга.нет [Архівовано 12 січня 2013 у Archive.is]