Жак-П'єр Аметт — Вікіпедія

Жак-П'єр Аметт
фр. Jacques-Pierre Amette
ПсевдонімPaul Clément і Paul Edel
Народився18 травня 1943(1943-05-18)[1][2] (81 рік)
Сен-П'єрр-сюр-Дів[2]
Країна Франція[3]
Діяльністьписьменник, літературний критик
Сфера роботиписьменник, драматург і літературний критик
Alma materУніверситет Кан-Нормандія
ЗакладУест-Франс і Le Point
Magnum opusBrecht's Mistressd
Нагороди
Сайт: amette.free.fr

Жак П'єр Аметт (Jacques-Pierre Amette; нар. 18 травня 1943, Сен-П'єр-сюр-Дів, департамент Кальвадос) — французький письменник і літературний критик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Жак-П'єр Аметт вивчав літературу в Канському університеті та працював журналістом у щоденній газеті Ouest-France та щотижневому журналі Le Point . У Франції його вважають знавцем німецької літератури, особливо Фрідріха Гельдерліна. Він називає себе двомовним. Тривалий час жив у Пфорцгаймі, Гамбурзі та Берліні.

Крім романів і оповідань, він також написав декілька сценічних творів. Також виступав як автор детективних романів під псевдонімом Поль Клеман. У 2003 році отримав Гонкурівську премію за роман «Коханка Брехта».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]

Романи та оповідання

[ред. | ред. код]
  • Le Congé, 1965
  • Élisabeth Skerla, 1966
  • Un voyage en province, 1970
  • Les lumières de l'Antarctique, 1973
  • La Vie comme ça, 1974
  • Bermuda, 1977
  • La Nuit tombante, 1978
  • Jeunesse dans une ville normande, 1981
  • Enquête d'hiver, 1985
  • Confessions d'un enfant gâté, 1986
  • L'Après-midi, 1987
  • L'adieu à la raison: Le Voyage de Hölderlin en France, 1991
  • La Peau du monde, 1992
  • Stendhal — Une journée particulière: 3 juin 1819, 1994
  • Province, 1995
  • Les Deux Léopards, 1997
  • L'Homme du silence, 1999
  • Ma vie, son œuvre, 2001
  • La Maîtresse de Brecht, 2003 — Гонкурівська премія
  • Un été chez Voltaire, 2007
  • Journal météorologique, 2009
  • Liaison romaine, 2012

Детективні романи

[ред. | ред. код]
  • Exit, 1981 (як Paul Clément)
  • Je tue à la campagne, 1982 (як Paul Clément)
  • Le Lac d'or, 2008

Театр

[ред. | ред. код]
  • Les Sables mouvants, 1974
  • Les Environs de Heilbronn, передує Le Maître-nageur, 1989
  • Après nous, précédé de La Waldstein, 1991
  • Le mal du pays, suivi de singe, 1992
  • Appassionata, suivi de Passions secrètes, crimes d'avril, 1993
  • La Clairière, 1997
  • Le Tableau de Poussin, 2005

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  3. ↑ LIBRIS — 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жак-П%27єр_Аметт&oldid=37531681