Населення Луганської області — Вікіпедія
За даними держкостату станом на 1 жовтня 2014 року в області мешкало 2227,6 тис. осіб[1] осіб (2546,2 тис. у 2001 р. і 2862,7 тис. у 1989 р.) За чисельністю населення Луганська область посідала 6 місце серед областей України.
Під час війни на сході України на частині території Луганської області утворилося квазі-державне утворення Луганська народна республіка. Станом на 2015 рік воно контролювало бл. 1/3 площі Луганської області, де до війни мешкало 70% її населення.[2]
Основні демографічні показники за січень-квітень 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року[3][4]
2014 | 2015[1] | контроль території | ||
---|---|---|---|---|
кількість народжених | 1788 | ▲ | 1867 | Україна |
2242 | «ЛНР» | |||
померлих | 5136 | ▼ | 4764 | Україна |
7563 | «ЛНР» | |||
природний рух населення | -3348 | ▲ | -2897 | Україна |
-5321 | «ЛНР» |
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[5][6][7]
рік | населення | місце серед регіонів |
---|---|---|
1926 | 1 322 000 | |
1939 | 1 837 000 | 8 |
1941[8] | 2 041 300 | |
1944[9] | 1 094 300 | |
1959 | 2 452 172 | 4 |
1970 | 2 750 566 | 4 |
1979 | 2 786 697 | 4 |
1989 | 2 862 734 | 4 |
2001 | 2 546 178 | 6 |
2014 | 2 239 473 | 7 |
У червні 2008 року у містах і селищах міського типу проживало 2029,1 тис. мешканців (87%), у селах - 315,1 тис (13%). Середня щільність населення становила 87,9 осіб на 1 км².
|
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2014 рр.
коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[12] | 1960[12] | 1970[5] | 1990[13] | 2000[13] | 2010[13] | 2013[13] |
---|---|---|---|---|---|---|---|
народжуваності | 26,2 | 23,5 | 14,4 | 11,6 | 6,2 | 9,1 | 9,1 |
смертності | 8,7 | 6,3 | 7,7 | 12,2 | 17,6 | 16,9 | 15,9 |
природного приросту | 17,5 | 17,2 | 6,7 | -0,6 | -11,4 | -7,8 | -6,8 |
У національному складі населення області українців 58,0 %, росіян 39,0 %. Етнічні українці складають більшість в усіх районах області крім Станично-Луганського, Краснодонського районів та міст обласного підпорядкування Краснодон, Довжанськ, Красний Луч, Стаханов, у яких переважають росіяни.
За період між переписами 1989 і 2001 рр., кількість українців зменшилась на 0,7%, а питома вага серед жителів області зросла на 6,1 відсоткових пункти. Кількість росіян порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 22,5% і нараховувала на дату перепису 2001 р. 991,8 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 5,8 відсоткового пункта і становила 39,0%.
№ | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
---|---|---|---|
1 | Українці | 1 472 376 | 57,96 % |
2 | Росіяни | 991 825 | 39,05 % |
3 | Білоруси | 20 587 | 0,81 % |
4 | Татари | 8 543 | 0,34 % |
5 | Вірмени | 6 587 | 0,26 % |
6 | Молдовани | 3 252 | 0,13 % |
7 | Азербайджанці | 3 123 | 0,12 % |
8 | Євреї | 2 651 | 0,10 % |
9 | Цигани | 2 284 | 0,09 % |
10 | Поляки | 2 107 | 0,08 % |
11 | Інші | 26 856 | 1,06 % |
Разом | 2 540 191 | 100 % |
Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення:[14] [15][16][17][18][19]
1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
українці | 68,2% | ▼63,3% | ▼57,8% | ▼54,8% | ▼52,8% | ▼51,9% | ▲58,0% |
росіяни | 28,1% | ▲32,5% | ▲38,7% | ▲41,7% | ▲43,8% | ▲44,4% | ▼39,1% |
інші | 3,7% | ▲4,2% | ▼3,5% | ▬3,5% | ▼3,4% | ▲3,7% | ▼2,9% |
Національний склад населення районів та міст Луганської області за переписом 2001 року.[20][21]
українці | росіяни | білоруси | |
---|---|---|---|
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ | 58,0 | 39,0 | 0,8 |
ЛУГАНСЬК (міськрада) | 49,6 | 47,4 | 0,7 |
АНТРАЦИТ (міськрада) | 49,7 | 46,7 | 1,0 |
БРЯНКА (міськрада) | 54,9 | 42,7 | 0,8 |
КІРОВСЬК (міськрада) | 56,9 | 40,7 | 1,0 |
м. АЛЧЕВСЬК | 51,6 | 44,7 | 1,1 |
КРАСНОДОН (міськрада) | 33,2 | 63,3 | 1,3 |
КРАСНИЙ ЛУЧ (міськрада) | 49,2 | 46,1 | 1,1 |
ЛИСИЧАНСЬК (міськрада) | 66,7 | 30,5 | 1,0 |
ПЕРВОМАЙСЬК (міськрада) | 65,9 | 27,3 | 1,1 |
РОВЕНЬКИ (міськрада) | 63,6 | 33,7 | 1,0 |
м. РУБІЖНЕ | 66,3 | 31,3 | 0,7 |
СВЕРДЛОВСЬК (міськрада) | 46,0 | 48,6 | 1,2 |
СЄВЕРОДОНЕЦЬК (міськрада) | 59,0 | 38,7 | 0,6 |
СТАХАНОВ (міськрада) | 50,1 | 46,1 | 1,0 |
АНТРАЦИТІВСЬКИЙ РАЙОН | 62,8 | 35,7 | 0,4 |
БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН | 87,8 | 11,2 | 0,3 |
БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОН | 90,7 | 8,5 | 0,2 |
КРАСНОДОНСЬКИЙ РАЙОН | 45,9 | 51,7 | 0,9 |
КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН | 85,1 | 13,5 | 0,5 |
ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН | 71,0 | 26,7 | 0,7 |
МАРКІВСЬКИЙ РАЙОН | 93,0 | 5,7 | 0,4 |
МІЛОВСЬКИЙ РАЙОН | 77,7 | 19,6 | 0,3 |
НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОН | 56,1 | 42,7 | 0,4 |
НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОН | 92,2 | 6,9 | 0,3 |
ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 56,7 | 40,6 | 1,1 |
ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОН | 81,1 | 17,5 | 0,5 |
СВАТІВСЬКИЙ РАЙОН | 91,4 | 7,3 | 0,3 |
СВЕРДЛОВСЬКИЙ РАЙОН | 69,9 | 25,9 | 0,6 |
СЛОВ`ЯНОСЕРБСЬКИЙ РАЙОН | 65,0 | 32,8 | 0,7 |
СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОН | 36,5 | 61,1 | 0,6 |
СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 87,8 | 11,0 | 0,3 |
ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОН | 68,0 | 31,1 | 0,3 |
Національний склад міст Луганської області за переписом 2001 року, у%:
місто | населення | українці | росіяни | білоруси | татари | вірмени | інші |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Луганськ | 499 252 | 50,0 | 47,0 | 0,7 | 0,1 | 0,4 | 1,8 |
Хрустальний | 145 199 | 46,1 | 49,2 | 1,1 | 1,0 | 0,4 | 2,2 |
Лисичанськ | 133 140 | 66,7 | 30,5 | 1,0 | 0,4 | 0,2 | 1,2 |
Сєвєродонецьк | 130 047 | 59,0 | 38,7 | 0,6 | 0,1 | 0,2 | 1,4 |
Алчевськ | 118 611 | 51,6 | 44,7 | 1,1 | 0,4 | 0,4 | 1,8 |
Сорокине | 117 730 | 33,2 | 63,3 | 1,3 | 0,5 | 0,2 | 1,5 |
Довжанськ | 110 107 | 46,0 | 48,6 | 1,2 | 0,7 | 0,2 | 3,3 |
Кадіївка | 108 417 | 46,1 | 50,1 | 1,0 | 0,5 | 0,2 | 2,1 |
Ровеньки | 91 558 | 63,6 | 33,7 | 1,0 | 0,3 | 0,2 | 1,2 |
Антрацит | 90 416 | 49,7 | 46,7 | 1,0 | 1,0 | 0,2 | 1,6 |
Первомайськ | 80 713 | 65,9 | 27,3 | 1,1 | 0,5 | 0,1 | 6,0 |
Рубіжне | 65 564 | 66,3 | 31,3 | 0,7 | 0,1 | 0,4 | 1,2 |
Брянка | 61 449 | 54,9 | 42,7 | 0,8 | 0,7 | 0,1 | 0,8 |
Голубівка | 44 948 | 57,0 | 40,4 | 1,0 | 0,8 | 0,1 | 0,7 |
Перевальськ | 29 220 | 55,8 | 41,2 | 1,2 | 0,3 | 0,2 | 1,3 |
Попасна | 25 842 | 77,5 | 21,1 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,8 |
Молодогвардійськ | 25 654 | 38,6 | 57,7 | 1,7 | 0,5 | 0,2 | 1,3 |
Кремінна | 24 252 | 83,4 | 15,2 | 0,6 | 0,1 | 0,2 | 0,5 |
Суходільськ | 23 739 | 36,3 | 60,4 | 1,6 | 0,3 | 0,2 | 1,5 |
Старобільськ | 22 040 | 82,3 | 16,3 | 0,3 | 0,1 | 0,3 | 0,7 |
Сватове | 19 383 | 89,9 | 8,6 | 0,3 | 0,5 | 0,7 | |
Лутугине | 18 733 | 66,6 | 31,0 | 0,7 | 0,1 | 0,4 | 1,2 |
Золоте | 17 816 | 68,6 | 23,9 | 1,2 | 0,6 | 5,7 | |
Вознесенівка | 17 524 | 53,0 | 43,2 | 1,3 | 0,5 | 0,1 | 1,7 |
Петрово-Красносілля | 15 623 | 50,8 | 46,2 | 0,6 | 1,7 | 1,7 | |
Боково-Хрустальне | 14 770 | 52,3 | 40,7 | 1,4 | 0,4 | 0,3 | 4,9 |
Щастя | 13 799 | 48,3 | 49,3 | 0,6 | 0,1 | 1,7 | |
Теплогірськ | 13 174 | 49,3 | 44,5 | 1,5 | 0,5 | 0,1 | 4,1 |
Гірське | 11 580 | 67,8 | 25,0 | 1,5 | 1,2 | 4,5 | |
Зимогір'я | 11 212 | 75,0 | 22,5 | 0,9 | 0,3 | 1,3 | |
Новодружеськ | 9 154 | 64,4 | 32,3 | 1,5 | 0,7 | 1,1 | |
Кипуче | 9 098 | 51,4 | 44,9 | 1,6 | 0,6 | 1,5 | |
Привілля | 9 081 | 71,0 | 26,1 | 1,5 | 0,3 | 0,1 | 1,0 |
Зоринськ | 8 672 | 67,0 | 30,4 | 1,2 | 0,3 | 0,1 | 1,0 |
Олександрівськ | 6 935 | 63,5 | 33,5 | 0,4 | 0,2 | 1,8 | 0,6 |
Міусинськ | 6 042 | 72,4 | 25,2 | 0,6 | 0,3 | 0,5 | 1,0 |
Алмазна | 5 099 | 56,7 | 41,3 | 0,9 | 1,1 | ||
Міста Луганської області | 2 155 593 | 54,1 | 42,5 | 0,9 | 0,4 | 0,3 | 1,8 |
Національний склад населення територій Луганської області, контрольованих Україною та ЛНР, за даними перепису 2001 року, %[20]
під контролем України | під контролем ЛНР | Луганська область | |
---|---|---|---|
українці | 71,8 | 52,4 | 58,0 |
росіяни | 26,3 | 44,1 | 39,0 |
білоруси | 0,6 | 0,9 | 0,8 |
Рідна мова населення Луганської області за результатами переписів населення, %[14][15][17][16][18]
1917 | 1926 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
українська | 68,7 | 60,0 | 50,5 | 43,4 | 38,3 | 34,9 | 30,0 |
російська | 29,9 | 38,6 | 48,7 | 55,3 | 60,5 | 63,9 | 68,8 |
інша | 1,4 | 1,4 | 0,8 | 1,3 | 1,2 | 1,2 | 0,6 |
Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Луганської області за переписом населення 2001 р.[22]
українська | російська | вірменська | білоруська | |
---|---|---|---|---|
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ | 30,0 | 68,8 | 0,1 | 0,1 |
ЛУГАНСЬК (міськрада) | 14,3 | 84,7 | 0,2 | 0,1 |
АНТРАЦИТ (міськрада) | 13,9 | 83,7 | 0,1 | 0,1 |
БРЯНКА (міськрада) | 14,0 | 85,7 | 0,1 | |
КІРОВСЬК (міськрада) | 20,3 | 79,3 | 0,2 | |
м. АЛЧЕВСЬК | 15,3 | 83,6 | 0,1 | 0,1 |
КРАСНОДОН (міськрада) | 8,3 | 91,1 | 0,1 | 0,1 |
КРАСНИЙ ЛУЧ (міськрада) | 14,7 | 83,6 | 0,2 | 0,1 |
ЛИСИЧАНСЬК (міськрада) | 35,3 | 62,9 | 0,1 | 0,1 |
ПЕРВОМАЙСЬК (міськрада) | 37,9 | 57,1 | 0,3 | |
РОВЕНЬКИ (міськрада) | 21,2 | 78,3 | 0,1 | 0,1 |
м. РУБІЖНЕ | 39,0 | 60,1 | 0,3 | 0,2 |
СВЕРДЛОВСЬК (міськрада) | 14,2 | 83,5 | 0,1 | 0,1 |
СЄВЕРОДОНЕЦЬК (міськрада) | 28,3 | 70,8 | 0,1 | 0,1 |
СТАХАНОВ (міськрада) | 14,4 | 83,8 | 0,1 | 0,1 |
АНТРАЦИТІВСЬКИЙ РАЙОН | 46,5 | 53,1 | 0,1 | 0,1 |
БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН | 84,2 | 15,6 | 0,1 | |
БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОН | 91,4 | 8,4 | 0,1 | |
КРАСНОДОНСЬКИЙ РАЙОН | 27,3 | 72,3 | 0,1 | 0,1 |
КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН | 78,7 | 20,8 | 0,1 | 0,2 |
ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН | 49,3 | 49,8 | 0,2 | 0,1 |
МАРКІВСЬКИЙ РАЙОН | 93,8 | 5,8 | 0,2 | 0,1 |
МІЛОВСЬКИЙ РАЙОН | 73,8 | 24,1 | 0,7 | 0,1 |
НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОН | 46,0 | 53,6 | 0,1 | 0,1 |
НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОН | 92,2 | 7,5 | 0,1 | |
ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 23,2 | 76,4 | 0,1 | |
ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОН | 64,1 | 35,6 | 0,1 | 0,1 |
СВАТІВСЬКИЙ РАЙОН | 91,8 | 7,6 | 0,2 | 0,1 |
СВЕРДЛОВСЬКИЙ РАЙОН | 56,0 | 41,3 | 0,3 | 0,1 |
СЛОВ`ЯНОСЕРБСЬКИЙ РАЙОН | 38,9 | 60,4 | 0,1 | 0,1 |
СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОН | 14,2 | 85,1 | 0,2 | 0,1 |
СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 79,2 | 20,5 | 0,1 | 0,1 |
ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОН | 62,8 | 36,9 | 0,1 | 0,1 |
Мовна ситуація в Луганській області характеризується русифікацією. Відсоток українців, що вважають рідною мовою українську в 1959-му році становив 87,6%, а 2001-го — тільки 50,4%.[23] Зокрема і в проміжку між двома останніми переписами населення (1989 і 2001 років) відсоток тих, хто вважає українську мову рідною, серед усіх етносів зменшився на 4,9%, а російську — збільшився на 4,9%. Тож на 2001 рік українську мову вважали рідною лише 30% населення Луганської області, зокрема 63,8% сільського та 25,5% міського.
У 2010 році 54,2% учнів області навчалися російською, інші — українською. Найбільш російськомовними є класи міст: Луганськ (87%), Алчевськ (72%), Брянка (67%), Рубіжне (58%), Лисичанськ (56%), серед районів: Перевальський (77%), Лутугинський (73%) і Станично-Луганський (68%).[24]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 75,47% мешканців Луганської області вказали вільне володіння українською мовою, а 91,46% - російською мовою. 91,41% мешканців Луганської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Луганської області за даними перепису населення 2001 р.[25][26]
своєї національності | українська | російська | |
---|---|---|---|
Українці | 88,03% | 86,04% | |
Росіяни | 99,34% | 58,21% | |
Білоруси | 26,91% | 53,16% | 95,29% |
Татари | 44,31% | 47,34% | 95,77% |
Вірмени | 63,00% | 37,35% | 92,93% |
Молдовани | 40,01% | 53,72% | 94,34% |
Азербайджанці | 62,82% | 33,69% | 90,04% |
Євреї | 5,73% | 66,05% | 97,89% |
Цигани | 67,86% | 46,72% | 85,38% |
Поляки | 15,99% | 73,18% | 91,55% |
Грузини | 57,56% | 40,10% | 93,64% |
Болгари | 26,34% | 58,83% | 97,17% |
Німці | 23,92% | 50,80% | 97,23% |
За переписом 2001 року 84,5% населення Луганської області народилися на території України (УРСР), 15,1% населення — на території інших держав (зокрема 12,7% - на території Росії), 0,4% населення не вказали місце народження. 75,0% населення народилися на території Луганської області, 9,5% — у інших регіонах України.[27]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Луганської області за переписом 2001 року:
уродженців області | кількість | частка у населенні |
Луганської | 1906083 | 75,0 |
Донецької | 45196 | 1,8 |
Харківської | 24130 | 0,9 |
Хмельницької | 16726 | 0,7 |
Полтавської | 15668 | 0,6 |
Сумської | 14830 | 0,6 |
Чернігівської | 13275 | 0,5 |
Житомирської | 12992 | 0,5 |
Вінницької | 11910 | 0,5 |
Дніпропетровської | 10128 | 0,4 |
Черкаської | 7544 | 0,3 |
Одеської | 7153 | 0,3 |
Запорізької | 7008 | 0,3 |
Львівської | 6587 | 0,3 |
Київської | 6507 | 0,3 |
Кіровоградської | 6100 | 0,2 |
АР Крим | 5629 | 0,2 |
Івано-Франківської | 4292 | 0,2 |
Рівненської | 3808 | 0,1 |
Миколаївської | 3785 | 0,1 |
Херсонської | 3330 | 0,1 |
Волинської | 3297 | 0,1 |
Тернопільської | 3116 | 0,1 |
м. Києва | 2127 | 0,1 |
Закарпатської | 2115 | 0,1 |
Чернівецької | 1763 | 0,1 |
Севастополя | 393 | 0,0 |
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[28]
сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
---|---|---|
Обробна промисловість | 175 858 | 20,8% |
Добувна промисловість | 115 874 | 13,7% |
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 103 687 | 12,3% |
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 81 371 | 9,6% |
Охорона здоров'я та соціальна допомога | 62 680 | 7,4% |
Освіта | 60 208 | 7,1% |
Транспорт і зв'язок | 53 584 | 6,4% |
Державне управління | 42 960 | 5,1% |
Будівництво | 39 956 | 4,7% |
Виробництво електроенергії, газу та води | 32 719 | 3,9% |
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 28 581 | 3,4% |
Колективні, громадські та особисті послуги | 20 359 | 2,4% |
Готелі та ресторани | 12 765 | 1,5% |
Фінансова діяльність | 5 813 | 0,7% |
Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 4 603 | 0,5% |
Послуги домашньої прислуги | 2 465 | 0,3% |
Рибне господарство | 288 | 0,0% |
Всього зайнятих економічною діяльністю | 843 771 | 100,0% |
- ↑ а б Дані можуть бути уточнені; без урахування частини зони проведення антитерористичної операції
- ↑ Динаміка населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ Головне управління статистики у Луганській області Природний рух населення у 2016 році [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Главное управление статистики ЛНР Естественное движение населения по Луганской Народной Республике[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- ↑ на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з квітня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 323 с.
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 20 серпня 2014.
- ↑ а б Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Ворошиловградская область. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 15 травня 2015.
- ↑ а б Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465
- ↑ Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. 2008
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 29 березня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 29 березня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.