ТУ8П — Вікіпедія
ТУ8П | |
---|---|
Тепловоз ТУ8П на Вигодській вузькоколійній залізниці в Карпатах | |
Основні дані | |
Рік будування | з 1988 |
Країна будування | СРСР Росія |
Завод | КМЗ |
Разом побудовано | > 83 |
Країни експлуатації | СРСР Росія Україна |
Ширина колії | 750 мм — 1067 мм, 1435 мм |
Рід служби | універсальний вантажо-пасажирський |
Технічні дані | |
Конструкційна швидкість | 50 км/год |
Довжина локомотива | 9730 мм |
Робоча маса | 12,5 т |
Порожня маса | 10,5 т |
Навантаження від рушійних осей на рейки | 4 т |
Тип дизеля | ЯМ3-236М |
Потужність дизеля | 180 к.с. |
Тип передачі | механічна |
Діаметр коліс | 600 мм |
ТУ8П (рос. Тепловоз Узкоколейный, тип 8) — радянський, згодом російський вузькоколійний тепловоз.
Створений 1988 на Камбарському машинобудівному заводі, призначений для оперативного перевезення робітників і адміністративно-технічного персоналу на залізницях з шириною колії 750—1067 мм.
1988 Камбарський машинобудівний завод на базі тепловоза-дрезини ТУ8Г випустив ТУ8П на заміну ТУ6П.
Дрезину бладнано підйомно-поворотним пристроєм для зміни напрямку руху[1].
Перші автомотриси ТУ8П завод будував з номерами 0001—0008, потім випустили ТУ8П-0055, перероблену з ТУ6П, і далі нумерація продовжилася з 0056. Автомотриси 0007, 0008, 0056, 0057 надійшли на Сахалінську залізницю (колія шириною 1067 мм), а всі локомотиви з номерами після 0058 — на залізниці з колією шириною 1520 мм. Починаючи з номера 0084 на вимогу замовника привласнено позначення АМ1.
Частина автомотрис спільно з НВО «Вігор» випущена з обладнанням для дефектоскопії рейок, ці машини згадувалися у документах як ТУ8ПД в загальній нумерації, фактично дослідні зразки випущені як ТУ8П 0070, 0073, 0074, 0079, а решта (заводські 0093, 0095, 0096, 010х, 0112-0115, 0121-0129) — під серією АМД1 і отримали нові номери 005-0022.
- Пасажирська дрезина ТУ8П Торговий дім Камбарського машинобудівного заводу(рос.)