French
DeutschМоцик Олександр Федорович — Вікіпедія
| Олександр Федорович Моцик | |
|---|---|
 Президент США Барак Обама та Посол Олександр Моцик | |
 7-й Посол України в США  | |
| 2010 — 10 липня 2015 | |
| Президент | Янукович Віктор Федорович Порошенко Петро Олексійович |
| Прем'єр-міністр | Микола Азаров Арсеній Яценюк |
| Попередник | Олег Шумар |
| Наступник | Валерій Чалий |
| Посол України в Польщі | |
| 2006 — 2010 | |
| Президент | Віктор Ющенко |
| Прем'єр-міністр | Юрій Єхануров Віктор Янукович Юлія Тимошенко |
| Попередник | Ігор Харченко |
| Наступник | Маркіян Мальський |
| Посол України в Турецькій Республіці | |
| 1997 — 2001 | |
| Президент | Леонід Кучма |
| Прем'єр-міністр | Валерій Пустовойтенко Віктор Ющенко |
| Попередник | Олексій Шовкопляс |
| Наступник | Ігор Долгов |
| Народився | 3 травня 1955 (69 років) Городець, Рівненська область, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | дипломат, політик |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Освіта | Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
| Політична партія | КПРС |
| Професія | Дипломат |
| Нагороди |    |
Олександр Федорович Моцик (нар. 3 травня 1955, Городець, Рівненська область, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполучених Штатах Америки (2010–2015).
У 1981 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет міжнародних відносин та міжнародного права, відділення міжнародного права; юрист-міжнародник, референт-перекладач англійської мови.
Володіє англійською та польською мовами.
1981–1985 — третій секретар консульського відділу Міністерства закордонних справ України.
1985–1987 — третій, другий секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України.
1987–1990 — другий, перший секретар відділу кадрів Міністерства закордонних справ України.
1990–1992 — перший секретар Договірно-правового відділу Міністерства закордонних справ України.
1992–1995 — другий, перший секретар, радник Постійного Представництва України при ООН, м. Нью-Йорк.
1995–1997 — начальник Договірно-правового управління Міністерства закордонних справ України.
1996–1997 — член Колегії Міністерства закордонних справ України.
1997–2001 — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Турецькій Республіці.
2001–2003 — заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України.
2003–2004 — заступник Міністра закордонних справ України.
1999–2004 — представник України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) — за сумісництвом.
2004[1]–2005 — перший заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції.
2005[2]–2006 — перший заступник Державного секретаря України, Секретаріат Президента України.
2006[3]–2010[4] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща.
З червня 2010[5] року по квітень 2015[6] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки.
З листопада 2010[7] року по квітень 2015 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Антигуа і Барбуда за сумісництвом.
З липня 2011 року по квітень 2015 — постійний спостерігач України при Організації Американських Держав.
З вересня 2011[8] року по квітень 2015 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Тринідад і Тобаго за сумісництвом.
1993 — доповідач Шостого (Юридичного) комітету 48-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
1994–1995 — віце-голова Спеціального комітету ООН з розробки міжнародної конвенції з питань безпеки персоналу ООН і асоційованого з нею персоналу.
2002–2005 — національний координатор Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС).
2004–2005 — національний координатор ГУУАМ (регіональна економічна організація, до складу якої входять Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова).
2004 — уповноважений України в Міжнародному суді ООН.
1995–2005 — очолював ряд делегацій України на двосторонніх та багатосторонніх переговорах з іноземними державами, а також на міжнародних багатосторонніх форумах.
Зокрема, на переговорах з Російською Федерацією з питань громадянства, державного кордону, Азовського моря і Керченської протоки (включаючи острів Коса-Тузла), закордонної власності колишнього СРСР, з прикордонних питань та питань тимчасового перебування і функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
З Румунією на переговорах по договору про режим державного кордону та Угоді по делімітації континентального шельфу і економічної зони в Чорному морі (включаючи о. Зміїний).
З Молдовою на переговорах з питань Придністров'я.
З Угорщиною на переговорах щодо укладення Угоди про взаємні поїздки громадян.
З Туреччиною по Чорноморських протоках.
З Європейською Комісією на переговорах по реадмісії.
Як глава або член делегації України брав участь у переговорах з усіма іншими країнами-сусідами України з питань делімітації та демаркації державного кордону України.
Очолював ряд делегацій на сесіях органів ООН та інших міжнародних організацій.
Автор ряду наукових публікацій з питань міжнародного права і міжнародних відносин, зокрема, правонаступництва держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів, у галузі морського права, з питань ОЧЕС, ГУАМ, двосторонніх українсько-турецьких, українсько-польських відносин та українсько-американських відносин.
- 2010 — Командорський хрест із зіркою Ордену заслуги Республіки Польща (Krzyż Komandorski z Gwiazdą Orderu Zasługi RP).
- 2006 — Орден «За заслуги» ІІ ступеня.[9]
- 2005 — «Орден Справедливості І ступеня» Міжнародної асоціації юристів (The Order of Justice of the I Degree of the World Jurist Association).
- 2004 — Почесна відзнака Міністерства закордонних справ України І ступеня за особливий внесок у розвиток української дипломатії і успішне забезпечення інтересів України на міжнародній арені.
- 2001 — Орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
- 2009 — Почесна грамота Верховної Ради України.
- 2007 — Почесна грамота Кабінету Міністрів України.
- 2002 — переможець всеукраїнського конкурсу «Юрист Року» у номінації Юрист-дипломат.
- Надзвичайний і Повноважний Посол України (1999)
- Перший ранг державного службовця (2005)
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1141/2004 Питання представництва України у Міжнародному Суді ООН під час розгляду справи про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон України та Румунії в Чорному морі. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 53/2005-рп Про призначення О.Моцика Першим заступником Державного секретаря України. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1876/2005 Про призначення О.Моцика Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 603/2010 Про звільнення О.Моцика з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 686/2010 Про призначення О.Моцика Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 216/2015 Про звільнення О.Моцика з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Сполучених Штатах Америки, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Антигуа і Барбуда та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Тринідад і Тобаго. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1033/2010 Про призначення О.Моцика Надзвичайним і Повноважним Послом України в Антигуа і Барбуда. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 914/2011 Про призначення О.Моцика Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Тринідад і Тобаго. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 4 жовтня 2011.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1004/2006 Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Біографія
- Олександр Моцик — інтегратор без інтеграції? [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Отношение США к Украине кардинально изменилось — посол Моцик[недоступне посилання з липня 2019]
- Посол Моцик: Україні слід скористатися досвідом Польщі [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- В. М. Матвієнко. Моцик Олександр Федорович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
| Населення |  | |
|---|---|---|
| Посли США в Україні | Джон Ґундерсен (1991—1992) • Роман Попадюк (1992—1993) • Вільям Ґрін Міллер (1993—1998) • Стівен Карл Пайфер (1998—2000) • Карлос Паскуаль (2000—2003) • Джон Едвард Гербст (2003—2006) • Вільям Тейлор (2006—2009) • Джон Теффт (2009—2013) • Джеффрі Пайєтт (2013—2016) • Марі Йованович (2016—2019) • Джозеф Пеннінгтон (2019) • Крістіна Квін (2019) • Вільям Тейлор (2019—2020) • Крістіна Квін (2020—2022) • Бріджит Брінк (з 2022) | |
| Посли України в США | Євген Голіцинський (1918—1919) • Юліан Бачинський (1919—1921) • Сергій Кулик (1992) • Олег Білорус (1992—1994) • Юрій Щербак (1994—1998) • Антон Бутейко (1998—1999) • Костянтин Грищенко (2000—2003) • Михайло Резнік (2003—2005) • Сергій Корсунський (2005—2006) • Олег Шамшур (2006—2010) • Олександр Моцик (2010—2015) • Ярослав Брисюк (2015) • Валерій Чалий (2015—2019) • Володимир Єльченко (2019—2021) • Оксана Маркарова (з 2021) | |
| Дипломатія | ||
| Важливі документи | ||
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0100hjfy · ISNI: 0000000112788980 · MAK: 9810640339005606 · NUKAT: n2007133388 · VIAF: 164488307 |