Axitectum — Вікіпедія

Axitectum
Період існування: ранній тріас
Реставрація
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Рептиліоморфи (Reptiliomorpha)
Ряд: Chroniosuchia
Родина: Bystrowianidae
Рід: Axitectum
Shishkin & Novikov, 1992
Види
  • A. vjushkovi Shishkin & Novikov, 1992 (типовий)
  • A. georgi Novikov & Shishkin, 2000
Синоніми
  • Axitectus Novikov, 2018 (sic)[1]
Вікісховище: Axitectum

Axitectum — вимерлий рід рептіліоморфних бистровіанід з нижньотріасових відкладень Нижньогородської та Кіровської областей Росії. Це була досить велика тварина, судячи з розміру хребців. Спина була вкрита смугами дуже орнаментованих остеодермальних пластин, подібних до тих, що зустрічаються у сучасних крокодилів. Смуги перекривалися наступною смугою на задньому кінці[2].

Вперше названий М. А. Шишкіним та І. В. Новікова в 1992 р. і типовим видом є Axitectum vjushkovi. A. vjushkovi відомий за голотипом PIN 1025/334, який складається з панцирного щитка. Він був знайдений у вохмінській свиті вохмінського горизонту і названий на честь російського палеонтолога Вюшкова. Другий вид, A. georgi, був названий І.В. Новікова та М.А. Шишкіна у 2000 р. на основі іншого броньового щитка (голотип ПІН 953/392). Третій вид, A. blomi (який також названий на честь Г. І. Блома в 1992 році), зараз вважається молодшим синонімом типового виду. Інші матеріали також відносяться до Axitectum[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. И. В. Новиков (2018). Раннетриасовые амфибии Восточной Европы: эволюция доминантных групп и особенности смены сообществ (PDF) (рос.). ПИН РАН. с. 268. ISBN 978-5-906906-71-7. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  2. Michael J. Benton, Mikhail A. Shishkin and David M. Unwin (2003): The Age of Dinosaurs in Russia and Mongolia. Cambridge University Press, Cambridge UK. ISBN 0-521-54582-X Relevant page
  3. I.V. Novikov; M.A. Shishkin (2000). Triassic chroniosuchians (Amphibia, Anthracosauromorpha) and the evolution of trunk dermal scutes in bystrowianids. Paleontological Journal. 34 (2): 165—178.