Ripogonum — Вікіпедія

Ripogonum
Ripogonum scandens у Новій Зеландії
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Ripogonaceae
Conran & Clifford[3]
Рід: Ripogonum
J.R.Forst. & G.Forst.[1][2]
Типовий вид
Ripogonum scandens
J.R.Forst. & G.Forst.[1]
ареал Ripogonum
Вікісховище: Ripogonum

Ripogonumрід квіткових рослин, приурочений до східної Австралії, Нової Зеландії та Нової Гвінеї. До недавнього часу цей рід входив до родини Smilacaceae, а раніше до Liliaceae, але тепер він був виділений у власну родину Ripogonaceae (іноді Rhipogonaceae). Як і більшість видів близькоспоріднених Smilacaceae, більшість видів Ripogonum є деревними ліанами. Відмінності Ripogonum від Smilacaceae включають відсутність прилистків, рильце вологе, а не сухе, його насіння та листя містять крохмаль, а запобіжні клітини містять олію[4].

Шість видів Ripogonum[5] є багаторічними рослинами, або ліанами, або чагарниками. Прилистків немає. Стебла можуть мати колючки. Австралійські види двостатеві; інші одностатеві. Окремі квітки мають шість білих або блідо-зелених або жовтих пелюсток оцвітини. Плід — ягода з кількома коричневими насінням[6].

Найближчі, філогенетично, родини[7]:

Liliaceae

Smilacaceae

Ripogonaceae

Philesiaceae


Використання

[ред. | ред. код]

Деякі види цього роду використовуються корінними народами для будівництва кошиків[8], мотузок[9] і рибних пасток[10]. В Австралії та Новій Зеландії ягоди Ripogonum є відомими продуктами харчування для деяких видів ссавців[11] і птахів[12].

Ripogonum scandens має волокнистий корінь, багатий крохмалем і використовується як ароматизатор для пива[13]. Відомий у маорі Нової Зеландії концентрований відвар кореня заспокійливо діє на горло[14]. Його також використовували для лікування кишкових захворювань, гарячки, ревматизму та шкірних захворювань[15]. Їстівна невелика ягода суха і несмачна, але варені молоді пагони, як повідомляється, мають смак свіжої зеленої квасолі[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ripogonum% [Ripogonaceae and Rhipogon~ variants]. Australian Plant Name Index (APNI), Integrated Botanical Information System (IBIS) database (listing by % wildcard matching of all taxa relevant to Australia). Centre for Plant Biodiversity Research, Australian Government. Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 07.07.2013.
  2. IPNI Plant Name Query Results for Ripogonum. International Plant Names Index]]. Процитовано 08.07.2013.
  3. Angiosperm Phylogeny Group (2016). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society. 181 (1): 1—20. doi:10.1111/boj.12385.
  4. Conran, J. G.; Clifford, H. T. (1985). The taxonomic affinities of the genus Ripogonum. Nordic Journal of Botany. 5 (3): 215—219. doi:10.1111/j.1756-1051.1985.tb01650.x.
  5. Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
  6. Smilaceae subfam. Ripogonoideae. Flora of Australia online. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 липня 2013.
  7. Kim, Jung Sung; Hong, Jeong-Ki; Chase, Mark W.; Fay, Michael F.; Kim, Joo-Hwan (2013). Familial relationships of the monocot order Liliales based on a molecular phylogenetic analysis using four plastid loci: matK, rbcL, atpB and atpF-H. Botanical Journal of the Linnean Society. 172 (1): 5—21. doi:10.1111/boj.12039.
  8. Manual of the New Zealand Flora: 1.Rhipogonium Forst. New Zealand Electronic Text Collection. Victoria University of Wellington. Процитовано 09.07.2013.
  9. Laing, Robert Malcolm; Blackwell, Ellen W. (1907). Plants of New Zealand. Whitcombe and Tombs. Процитовано 10.07.2013.
  10. Fishing and Eeeling. An Encyclopaedia of New Zealand 1966. Процитовано 10.07.2013.
  11. Tyndale-Biscoe, Hugh (2005). Life of Marsupials. CSIRO Publishing. с. 261. ISBN 978-0-643-09921-0. Процитовано 10.07.2013.
  12. Rowland, Peter (2008). Bowerbirds. CSIRO Publishing. с. 58–. ISBN 978-0-643-09868-8. Процитовано 10.07.2013.
  13. а б Ripogonum scandens - J.R.Forst.&G.Forst. Plants for a Future. Процитовано 10.07.2013.
  14. Baber, J. (1886). The Medicinal Properties of some New Zealand Plants. Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand. 19. Процитовано 09.07.2013.
  15. Macdonald, Christina (1974). Medicines of the Maori. ISBN 978-0-00-211548-3.