Бобров Володимир Олексійович — Вікіпедія

Володимир Олексійович Бобров
Народився8 січня 1943(1943-01-08)
Запоріжжя
Помер28 вересня 2014(2014-09-28) (71 рік)
Київ
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьвинахідник
Alma materДніпропетровський медичний інститут
Галузькардіологія
ЗакладЗДМФУ
Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска
Міністерство охорони здоров'я України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Відомі учніДолженко Марина Миколаївна
Нагороди

Заслужений діяч науки і техніки України

премія ім. Стражеска

Володи́́мир Олексі́йович Бобро́в (*8 січня 1943, Запоріжжя — 28 вересня 2014, Київ) — радянський, український кардіолог, Міністр охорони здоров'я України (19941995). Член ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р.

Доктор медичних наук1980 року), професор1982 року), член-кореспондент НАН України1991 року), член-кореспондент АМНУ1993 року),

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 січня 1943 у м. Запоріжжя. 1966 року закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Член КПРС з 1966 року.

У 19661976 роках — асистент, доцент кафедри шпитальної терапії Запорізького медичного інституту.

У 19761985 завідує кафедрою Запорізького інституту удосконалення лікарів. Доктор медичних наук (1980), професор — 1982.

З 1985 року — завідувач кафедри кардіології Київського інституту удосконалення лікарів.

У 19851990 — головний терапевт МОЗ УРСР. У 1989—1998 — директор і керівник відділу невідкладної кардіології Українського НДІ кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска.

Член-кореспондент НАН України — 1991. Член-кореспондент АМНУ з 1993 року.

У 1990—1999 роках — головний кардіолог МОЗ України.

З серпня 1994 по лютий 1995 року — Міністр охорони здоров'я України[1][2].

Як педагог підготував 32 докторів та 78 кандидатів наук.

Опубліковано його та у співавторстві понад 800 наукових праць, одна з робіт — «Тести з функціональної діагностики» — разом з О. Й. Жаріновим.

Зареєстровано 17 патентів на винаходи.

Одружений. Має доньку. Дружина Валентина та донька Олена — доктори наук, професори.

Бобров Володимир Олексійович, член-кореспондент НАН і НАМН України, Заслужений діяч науки та техніки України, д.мед.н., професор, 28 вересня 2014 року після тяжкої хвороби пішов з життя на 72-му році життя.

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Лауреат премії ім. М. Д. Стражеска (1993).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Є членом редколегії багатьох українських та іноземних науково-медичних часописів. У вересні 1993 р., завдяки організаційній роботі В. О. Боброва як Голови Президії правління Українського наукового товариства кардіологів, Українське наукове товариство кардіологів було прийняте у повноправні члени Європейського товариства кардіологів.

Завдяки ініціативі Володимира Боброва з 1994 р. видається «Український кардіологічний журнал» — періодичне видання у галузі кардіології. Професор Володимир Бобров обраний дійсним членом Європейського товариства кардіологів і Ради з клінічної кардіології Американської асоціації серця, елект-президентом наукових товариств кардіологів країн СНД, академіком Міжнародної академії інформатики при ЮНЕСКО.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 22 серпня 1994 року № 455/94 «Про Міністра охорони здоров'я України»
  2. Указ Президента України від 14 лютого 1995 року № 121/95 «Про увільнення В. Боброва з посади Міністра охорони здоров'я України»

Джерела

[ред. | ред. код]