Географія Центральноафриканської Республіки — Вікіпедія

Географія Центральноафриканської Республіки
Географічне положення Центральноафриканської Республіки
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Центральна Африка
Координати	7°00′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 7.000° пн. ш. 21.000° сх. д. / 7.000; 21.000
Територія
Площа	622984 км² (45-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	5920 км
Рельєф
Тип	височинний
Найвища точка	гора Нгауї (1420 м)
Найнижча точка	уріз води Убангі (335 м)
Клімат
Тип	субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Убангі ( км)
Найбільше озеро	водосховище Мбалі (40 км²)
Інше
Природні ресурси	алмази, уранові руди, деревина, золото, вуглеводні, гідроенергія
Стихійні лиха	суховії, часті повіді
Екологічні проблеми	забруднення вод, браконьєрство, спустелювання

Центральноафриканська Республіка — центральноафриканська країна, що знаходиться в самому центрі континенту . Загальна площа країни 622 984 км² (45-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 622 984 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа країни трохи більша за площу території України, трохи менша за Техас.

Офіційна назва — Центральноафриканська Республіка, ЦАР (фр. République Centrafricaine; санго Ködörösêse tî Bêafrîka)^[2]. Назва країни розкриває географічне положення в центрі африканського континенту. Колишня назва французької колонії до 1958 року — Убангі-Шарі, за назвами головних річок країни^[3]. За часів диктатора Жана-Беделя Бокасси з 1976 по 1979 роки країна носила назву Центральноафриканська імперія^[2].

Центральноафриканська Республіка — центральноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Чадом (спільний кордон — 1556 км), на заході — з Камеруном (901 км), на півдні — з ДР Конго (1747 км) і Республікою Конго (487 км), на сході — з Південним Суданом (1055 км), на північному сході — з Суданом (174 км). Загальна довжина державного кордону — 5920 км^[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану^[4].

Час у Центральноафриканській Республіці: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)^[5].

Надра Центральноафриканської Республіки багаті на ряд корисних копалин: алмази, уранові руди, золото, нафту^[6].

Середні висоти — 635 м; найнижча точка — уріз вод річки Убангі (335 м); найвища точка — гора Нгауї (фр. Mont Ngaoui; 1420 м). Поверхня країни являє собою хвилясте плоскогір'я висотою від 600 до 900 метрів, що розділяє басейни річки Конго і озера Чад. У його межах виділяють східну і західну частини. Східна частина має загальний ухил на південь, до річок Мбому (Бому) і Убанги. На півночі знаходиться масив Ферт, що з груп ізольованих гір і хребтів (висотою понад 900 метрів) Абурасейн, Дар-Шалла і Монго (понад 1370 м). На півдні місцями підносяться скельні останці (місцева назва — «кагас»). На заході плоскогір'я розташовані масив Яде, що триває в Камеруні, окремі останці-кагас і субширотно орієнтовані горсти, обмежені розломами. Пологохвиляста плато, складене білими пісковиками, простягається між Бербераті, Буар і Бодой.

Південнозахідна частина Центральноафриканської Республіки лежить у екваторіальному кліматичному поясі, центр і північ — у субекваторіальному^[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, але влітку може відмічатись посушливий сезон^[8]. На півночі середня річна кількість опадів становить 1250 мм на рік, вони випадають переважно з липня по вересень, а також у грудні-січні. Середня річна температура +27°С, а на півдні — +25°С. Середня річна кількість опадів перевищує 1900 мм; вологий сезон триває з липня по жовтень; грудень і січень — сухі місяці.

На південному заході цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами^[8].

Центральноафриканська Республіка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[9].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 144,4 км³^[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10 км² зрошуваних земель^[1].

Річки півдня країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану; півночі — безстічної області озера Чад. Головні річки на сході країни — Шинко і Мбар — судноплавні в нижніх течіях; вище проходженню суден перешкоджають пороги.

Найбільшим водним резервуаром є водосховище Мбалі на однойменній річці. Площа водного дзеркала — 40 км², об'єм — 250 млн м³.

Рослинність змінюється з півночі на південь. Лише на південному заході збереглися густі вологі тропічні ліси; по напрямку до північного сходу лісу по долинах річок змінюються савановими редколіссями й злаковниками.

Земельні ресурси Центральноафриканської Республіки (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,1 %,
  • орні землі — 2,9 %,
  • багаторічні насадження — 0,1 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 5,1 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 36,2 %;
• інше — 55,7 %^[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Ефіопської області: південна частина — до Західноафриканської, північна — до Східноафриканської підобласті^[8].

Центральноафриканська Республіка є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1994 року,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[10].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права^[1].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркі й посушливі вітри харматани на півночі дмуть з Сахари; часті повіді^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• питна вода не відповідає санітарним нормам;
• браконьєрство, яке знищує репутацію країни, як останнього великого заповідника великої африканської фауни;
• спустелювання;
• знеліснення.

У фізико-географічному відношенні територію Центральноафриканської Республіки можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Центральна Африка
• Судан (регіон)

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Центральноафриканська Республіка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Центральноафриканская Республика // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
• (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
• (рос.) Центральноафриканская Республика // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Центральноафриканської Республіки

• Вікісховище : Атлас Центральноафриканської Республіки.
• Карти Центральноафриканської Республіки : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Central African Republic : [англ.] : [арх. 12 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Центральноафриканську Республіку : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.