RB (білок) — Вікіпедія

RB
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи RB1, pRb, RB, retinoblastoma 1, OSRC, PPP1R130, p105-Rb, pp110, Retinoblastoma protein, RB transcriptional corepressor 1, p110-RB1
Зовнішні ІД OMIM: 614041 MGI: 97874 HomoloGene: 272 GeneCards: RB1
Пов'язані генетичні захворювання
рак сечового міхура, lung small cell carcinoma, familial retinoblastoma[1]
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000321
NM_009029
RefSeq (білок)
NP_000312
NP_000312.2
NP_033055
Локус (UCSC) Хр. 13: 48.3 – 48.6 Mb Хр. 14: 73.42 – 73.56 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

RB, білок ретинобластоми (англ. RB transcriptional corepressor 1) — білок, який кодується геном супресором пухлин RB1, розташованим у людини на довгому плечі 13-ї хромосоми[4]. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 928 амінокислот, а молекулярна маса — 106 159[5]. Уперше виявлений під час вивчення спадкової форми раку сітківки у дітей — ретинобластоми, через що й отримав свою назву. Його функцією є стримання клітинного циклу, зокрема проходження через точку контролю G1/S. Проте втрата обидвох робочих копій гена Rb не одразу призводить до надмірної проліферації й виникнення пухлин сітківки та інших тканин, оскільки існують допоміжні механізми зупинки клітинного циклу в тій же фазі[6].

Послідовність амінокислот
1020304050
MPPKTPRKTAATAAAAAAEPPAPPPPPPPEEDPEQDSGPEDLPLVRLEFE
ETEEPDFTALCQKLKIPDHVRERAWLTWEKVSSVDGVLGGYIQKKKELWG
ICIFIAAVDLDEMSFTFTELQKNIEISVHKFFNLLKEIDTSTKVDNAMSR
LLKKYDVLFALFSKLERTCELIYLTQPSSSISTEINSALVLKVSWITFLL
AKGEVLQMEDDLVISFQLMLCVLDYFIKLSPPMLLKEPYKTAVIPINGSP
RTPRRGQNRSARIAKQLENDTRIIEVLCKEHECNIDEVKNVYFKNFIPFM
NSLGLVTSNGLPEVENLSKRYEEIYLKNKDLDARLFLDHDKTLQTDSIDS
FETQRTPRKSNLDEEVNVIPPHTPVRTVMNTIQQLMMILNSASDQPSENL
ISYFNNCTVNPKESILKRVKDIGYIFKEKFAKAVGQGCVEIGSQRYKLGV
RLYYRVMESMLKSEEERLSIQNFSKLLNDNIFHMSLLACALEVVMATYSR
STSQNLDSGTDLSFPWILNVLNLKAFDFYKVIESFIKAEGNLTREMIKHL
ERCEHRIMESLAWLSDSPLFDLIKQSKDREGPTDHLESACPLNLPLQNNH
TAADMYLSPVRSPKKKGSTTRVNSTANAETQATSAFQTQKPLKSTSLSLF
YKKVYRLAYLRLNTLCERLLSEHPELEHIIWTLFQHTLQNEYELMRDRHL
DQIMMCSMYGICKVKNIDLKFKIIVTAYKDLPHAVQETFKRVLIKEEEYD
SIIVFYNSVFMQRLKTNILQYASTRPPTLSPIPHIPRSPYKFPSSPLRIP
GGNIYISPLKSPYKISEGLPTPTKMTPRSRILVSIGESFGTSEKFQKINQ
MVCNSDRVLKRSAEGSNPPKPLKKLRFDIEGSDEADGSKHLPGESKFQQK
LAEMTSTRTRMQKQKMNDSMDTSNKEEK

Цей білок за функціями належить до репресорів, регуляторів хроматину. Задіяний у таких біологічних процесах, як взаємодія хазяїн-вірус, регуляція транскрипції, ацетилювання та метилювання хроматину. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі.

Функція

[ред. | ред. код]

Білок Rb виконує свою функцію шляхом зв'язування та інактивації групи транскрипційних факторів E2F. Ці білки в активному стані приєднуються до специфічних послідовностей у промоторних ділянках широкого спектра генів, продукти яких необхідні для проходження S-фази клітинного циклу, зокрема такі як G1/S-цикліни, S-цикліни, ферменти та інші білки, необхідні для реплікації ДНК і подвоєння хромосом. За браку мітогенних стимулів Rb пригнічує активність білків E2F і не пропускає клітину в S-фазу[6].

Коли клітина отримує сигнал, який спонукає її до поділу, у ній накопичуються G1-циклін-залежні кінази, які фосфорилюють Rb і переводять його в неактивну форму. У такому разі інгібування знімається із факторів транскрипції E2F, і вони можуть запускати S-фазу[6].

Роль у пухлинах

[ред. | ред. код]

Ген Rb був виявлений під час вивчення рідкісного спадкового захворювання — ретинобластоми. Для деяких особин з цією хворобою, характерний візуально аномальний каріотип: у них бракує однієї специфічної смуги на 13-й хромосомі. Делеція тієї ж ділянки спостерігається у деяких пацієнтів із неспадковою формою захворювання. Ці дані дозволили клонувати ген Rb. Було з'ясовано, що в людей, уражених спадковою формою ретинобластоми, цей ген делетований або в ньому відбулась мутація, яка призвела до втрати функції, в одній із двох копій 13-ї хромосоми в кожній соматичній клітині. Такі клітини є більш схильними до злоякісного переродження, проте воно відбувається тільки в разі інактивації нормальної копії гена Rb[7]. Це може статися шляхом втрати однієї хромосоми з подальшою дуплікацією хромосоми із мутантним або делетованим геном, мітотичної рекомбінації, конверсії генів, делеції або точкової мутації[8]. Такі події трапляються з частотою, що дозволяє незалежне виникнення великої кількості пухлин в обидвох очах[7].

Неспадкова форма ретинобластоми трапляється дуже рідко, оскільки для її виникнення необхідна інактивація обидвох нормальних копій гена Rb. При цьому виникає тільки одна пухлина в одному оці. Функціонального Rb також бракує у кількох інших типах ракових захворювань, зокрема карциномах легень, молочної залози, сечового міхура. Ці злоякісні пухлини виникають внаслідок складнішої серії генетичних змін ніж ретинобластома і з'являються пізніше у житті людини[7]. У багатьох інших типах злоякісних новоутворень сигнальний шлях Rb інактивується через зміни в роботі інших його компонентів[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Захворювання, генетично пов'язані з RB переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9884 (англ.) . Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  5. UniProt, P06400 (англ.) . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  6. а б в Alberts et al, 2007, с. 1103—1105.
  7. а б в Alberts et al, 2007, с. 1234.
  8. Alberts et al, 2007, с. 1236.
  9. Alberts et al, 2007, с. 1243.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]